Читати книгу - "інформатика, Іванна Клиса"

Антивірусні програми:

До програмних засобів захисту належать різні антивірусні програми (антивіруси). Антивірус – це програма, яка виявляє й знешкоджує комп'ютерні віруси. Слід зауважити, що віруси у своєму розвиткові випереджають антивірусні програми, тому навіть у випадку регулярного користування антивірусів немає 100% гарантії безпеки. Антивірусні програми можуть виявляти та знищувати лише відомі віруси, при появі нового комп'ютерного вірусу захисту від нього не існує до тих пір, поки для нього не буде розроблено свій антивірус. Однак, багато сучасних антивірусних пакетів мають у своєму складі спеціальний програмний модуль, який називається евристичний аналізатор, і який здатний досліджувати вміст файлів на наявність коду, характерного для комп'ютерних вірусів. Це дає змогу вчасно виявляти та попереджати про небезпеку зараження новим вірусом [6, 13].

Розрізняють такі типи антивірусних програм:

програми-детектори: призначені для знаходження заражених файлів одним із відомих вірусів. Деякі програми-детектори можуть також лікувати файли від вірусів або знищувати заражені файли. Існують спеціалізовані (тобто призначені для боротьби з одним вірусом) детектори та поліфаги (можуть боротися з багатьма вірусами);  програми-лікарі: призначені для лікування заражених дисків і програм. Лікування програми полягає у вилученні із зараженої програми тіла вірусу. Також можуть бути як поліфагами, так і спеціалізованими; програми-ревізори: призначені для виявлення зараження вірусом файлів, а також знаходження ушкоджених файлів. Ці програми запам'ятовують дані про стан програми та системних областей дисків у нормальному стані (до зараження) і порівнюють ці дані у процесі роботи комп'ютера. В разі невідповідності даних виводиться повідомлення про можливість зараження; лікарі-ревізори: призначені для виявлення змін у файлах і системних областях дисків й у разі змін повертають їх у початковий стан. програми-фільтри: призначені для перехоплення звернень до операційної системи, що використовуються вірусами для розмноження і повідомляють про це користувача. Останній має можливість дозволити або заборонити виконання відповідної операції. Такі програми є резидентними, тобто вони знаходяться в оперативній пам'яті комп'ютера. програми-вакцини: використовуються для обробки файлів і boot-секторів із метою попередження зараження відомими вірусами (в останній час цей метод використовується все частіше).

Дефрагментація диску – прибирає фрагментацію файлів на диску, впорядковує розташування файлів і вільного простору з тим, щоб підвищити швидкість запуску програм і читання даних.

У файлових системах операційній системі Windows, файли розміщуються у кластерах, не обов’язково суміжних. Доступ до файла, розташованого в одному місці диска, потребує менше часу, ніж доступ до файла, фрагменти якого розкидані по всьому диску. Для збільшення швидкодії системи диск необхідно періодично дефрагментувати. Ця стандартна службова програма запускається за допомогою меню Пуск/ Програми/ Стандартні/ Службові/ Дефрагментація Диску. Під час дефрагментації виконується перенесення інформації з одних кластерів в інші з метою розташування файла в одному місці [3].

Форматування дисків. Накопичувачі на магнитних дисках (гнучкі, жорсткі) перед використанням повинні бути проформатовані. Для форматування дисків використовується стандартна програма Windows, яку можна завантажити з контекстного меню відповідного пристрою.

За допомогою цієї програми можна форматувати будь-які диски за винятком диска, з якого була завантажена система (диск С:). Для форматування диска С: необхідно завантажити систему з дискети. Форматувати можна як нові диски, так і ті, які вже використовувалися. Під час форматування вся інформація, що зберігалася на диску, вилучається.

Перевірка дисків на наявність помилок.

У процесі експлуатації диска можуть з’являтися помилки запису на нього інформації. Для виправлення помилок застосовується форматування диска. Але деякі з них можна виправити за допомогою стандартної службової програми перевірки диска. Її запуск відбувається через меню:

Пуск/Програми/Стандартні/ Службові/Провірка диску.

Ця програма перевіряє цілісність файлової системи та поверхню диска. Цілісність файлової системи визначається:

істинністю імен файлів; правильністю дати та часу створення файла; унікальністю імен файлів; відсутністю файлів із загальними кластерами; відсутністю кластерів, що не належать жодному файлу.

Вікно додаткових параметрів перевірки дисків з’являється після натискання на кнопку Додатково.

В результаті знаходження пошкоджених секторів їх дані переносяться в інші сектори. Деякі системні файли не можна переносити, тому бажано виправлення помилок в секторах, що містять такі файли, відмінити. Для збільшення надійності перевірки поверхні диска необхідно використовувати режим запису на диск. У цьому випадку дані на диску не втрачаються [4].