Читати книгу - "Північний вітер"

Тиждень потому

Тема: Г. П.

Гидка нині погода, адже так?

Щиро Ваша Е.

Три хвилини потому

AW:

1) Дощ.

2) Сніг.

3) Сніг з дощем.

Щиро Ваш Лео.

Дві хвилини потому

RE:

Ви ще досі ображаєтеся?

П’ятдесят секунд потому

AW:

Я й не був ображений.

Тридцять секунд потому

RE:

Чи Ви, може, із заміжніми жінками не спілкуєтеся?

Хвилина потому

AW:

Чому ж? Хоча мене дивує, навіщо заміжні жінки спілкуються із незнайомцями, як оце я.

Сорок секунд потому

RE:

У Вас там що, багато таких? Якою частиною зцілення від Марлен є я?

П’ятдесят секунд потому

AW:

Чудово, Еммі, Ви потроху повертаєтеся до форми, а то вже здалися мені дещо слабкою, розгубленою та сором’язливою.

Півтори години потому

RE:

Любий Лео, якщо серйозно, то мушу Вам зізнатися: мені дуже прикро за отой минулий лист із семи пунктів. Я прочитала його кілька разів — і звучить він справді жахливо, а надто, якщо читати тихо. Проблема в тому, що Ви не знаєте, яка я, коли щось подібне кажу. Якби Ви мене тоді бачили, то не гнівалися б узагалі. (Так мені здається.) Повірте, я не належу до когорти розчарованих жінок. Розчарування з чоловіками не виходять за межі природних розчарувань у чоловіках, себто обмежені чоловіки, звісно, існують у цьому світі, але мені пощастило. Мені щодо цього ведеться навдивовижу добре, якщо так можна висловитися. Мій цинізм — то радше спорт і гра, аніж злість і помста.

До речі, я дуже ціную, що Ви розповіли мені про Марлен. (Хоча я оце щойно подумала, що Ви, власне, нічого мені не розповіли про Марлен. Якою вона є, чи була, жінкою? Як вона виглядає? Який у неї розмір взуття? Яке взуття вона взагалі любить?)

Годину потому

AW:

Люба Еммі, не гнівайтеся, але не маю бажання просторікувати про те, яке взуття Марлен до смаку. На березі моря вона зазвичай ходила боса, це можу сказати точно. Тепер мушу бігти, бо до мене прийдуть гості.

Приємного дня.

Лео.

Три дні потому