Читати книгу - "Нестяма"

— Іще є новини? — запитав він.

— Так, майн фюрере, надходять і такі притчі: «Як тепер називаються мавпи в сім’ї радянських народів? Вірменська — орангутян, грузинська — шимпанідзе, а головна, російська — гаврилла».

Нацистська верхівка запанікувала:

— У проффессора Іванова жахливий відсоток вдалих щеплень! — непокоївся Гівмлєр. — Більшовики спрогнозу-вали новий нечуваний урожай.

— Ми можемо програти росіянам майбутню війну! — лементував Геббельс.

Нордична вовкодавиця Блонді на це розплющила око й ляснула хвостом об килим.

— Негайно маємо встигнути — догнати й перегнати СРСР! — різаним голосом волав навіжений фюрер. — Єво, де ти там?! Мерщій тягни фістулу!

Справедливо зауваживши, що особисто він Божим провидінням є виявник найвищого Духу, то, відповідно, має запліднити націю на покращення породи.

Отак нещасна позашлюбна жінка з біблійним йменням Єва стала першородицею нової раси і в глухих лабіринтах Райхканцелярії змушена вправними еквілібрами заповнювати таємні спермо-термостати задля наповнення всіх справжніх арійок плодами, щоби переінакшити власну породу, переінакшити фатум і, власне, правду про іудейське походження вождя. Так само й правду про походження усієї німецької раси, яку Гітлер особистими науковими зусиллями виводив аж із Тибету, силою теорії переімігру-вавши Шамбалу під Берлін.

— Як наша експедиція «Абвернербе» в Тибет? — запитав він, бо відрядив туди гірську стрілецьку дивізію науковців.

— Виявлено сліди перебування експедиції Блюмкіна імені Троцького, комуністи значно раніше за нас побували там, — з сумом констатував Геббельс.

— Вони й там нас випередили, — спалахнув вождь. — Ну і що виявили наші антропологи? Заміряли параметри махатмам?

— Винятково давньоарійські черепи, — невпевнено потупив погляд райхміністр.

— В очі! В очі дивись! — наказав фюрер. — А якщо правду? Ну!

— Суцільні монголоїди... — зітхнув Геббельс, — круглоголові всі падли, хоч ти їм кілок на голові теши.

І Гітлер почав люто гризти нігті. Кому? Собі? Ні, Геб-бельсові.

Райхканцелярія завмерла.

— Господи, — закотив очі Гітлер, — які шалені бабки викинули на «Абвернербе» і все лиш, аби отримати невтішний фактаж, ви хоч розумієте, що під загрозою опинилося наше австрійське, та тьху ти! наше арійське минуле?

Усі відчули, що в минулому можуть опинитися й, власне, вони самі.

— Хто-небудь може сказати мені правду? — вимагав вождь. — Звідки почалися арійці? Що там археологія? Знайшла вже чогось арійського?

— Ні, майн фюрере, у фатерлянді не виявлено жодного такого артефакту.

— То де ж вони?

— Усі вони на теренах України.

— Отакої! Стільки зусиль докладено, і от на тобі, маєш... Хто з вас, лайдаків, скаже мені правду?

Здоровецька імперська сука породи вовкодавів, улюблениця фюрера Блонді, загрозливо показала ікло.

Геббельс помникався-помникався й затужив:

— Правда полягає в тім, майн фюрере, що арії поширилися світом із теренів північних степів надчорномор’я.

— Це де?

— «Абвернербе» виявило, що в Україні, майн фюрере.

Присутні очікували на будь-яку реакцію, лише не на солодку усмішку, якою розповзлися вусики вождя, погляд його замріявся і полинув удалечінь. Ніхто й гадки не мав, що там, в Україні, він пережив найкращі моменти життя.

Адже ж Адольф Гітлер після поранення газами на річці Соммі 1918 року геть осліпнув і опинився в окупованій Полтаві, а цілюще її повітря несподівано зробило те, чого не вдалося медикаментозно — він прозрів. І перше, що побачив: це тубільці, винятково всі блакитноокі й жовтово-лосі. Його тоді дуже подивував такий феномен, адже він був художник і чудово зрозумів, що то воно таке — жовто-блакитна гама. Тут не треба й «Абвернербе», аби впет-рати, що це означає.

Гітлер насилу отямився од спогадів і просичав:

— Захопити Україну.

— Але ж ми ще не подолали Англію, — наважився Гім-млер.

— До сраки Англію, — була відповідь.

— Майн фюрере, — намагався пояснити Геббельс, — але ж Україна належить Росії, і, щоб захопити її, треба подолати і Росію.

— Не проблема, — була відповідь.

Річ у тім, що осліп він, звісно, завдяки євреям: не секрет, що все своє свідоме дитинство виростав у їхній сім’ї, тож згодом зробив усе можливе, аби од них відрізнятися — завів довжелезні кошлаті вуса, (бо євреї окремо вусів без бороди не носять) і через газову атаку на протигаз крізь оті їхні волосини пропустив усередину чимало іприту. Після того Адольф порозумнішав, сильно вкоротив вусики і остаточно зненавидів іудеїв. На щастя, Германія тоді за Брестським так званим миром одхопила Україну (німецький шпигун Ленін розплатився нею за фінансування Жовтневого перевороту) й поранені німецькі ветерани посунули сюди лікувати недобите своє здоров’я.

Саме тут він прозрів у переносному і прямому сенсі цього слова.

— Євреї своєю повзучою окупацією поневолили фатер-лянд, до такої міри переповнивши, що корінні німці змушені були розбігатися Європою і далі — колоністи опинилися аж за Уралом, євреї ж стали місцевими до такої їхньої міри, що вже наполягали, наче німецька мова походить від ідиш, і почали