Читати книгу - "«Батько народів» очима часу"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
* * *
Сталін— прапор усіх наших величних перемог. Перше найдорожче ім’я, яке кожний радянський патріот згадає, коли опускатиме бюлетень у виборчу урну, буде — Сталін!
Я прожив на світі немало років, сивина вже вкрила мою голову, мені довелося зустрічатися з багатьма людьми — і в нашій країні, і за кордоном. І скрізь я чув, як люди називають ім’я великого Сталіна з священним трепетом, з душевним хвилюванням, з гордістю і радістю, як найближче, найдорожче, найрідніше ім’я.
У цьому великому імені — наша сила, наша слава, наша надія.
Гнат Юра народний артист СРСР лауреат Сталінської премії "Найдорожче ім’я" ("Радянське мистецтво", 15 грудня 1950)* * *
Коли наш Сталін в древньому Кремлі працює над величними ділами, щоб в місті кожнім, в кожному селі жилося краще людям на землі, ми кажемо, що Ленін — разом з нами. Тому рости й міцніти нам повік під сонцем комунізму огнеликим, міняти русла повноводних рік, бо Сталіна непереможний вік — мрій Ленінових втілення велике.
Дмитро Луценко "Безсмертя"* * *
"Пам’ятайте, любіть, вивчайте Ілліча, нашого учителя, нашого вождя.
Боріться і перемагайте ворогів, внутрішніх і зовнішніх, — по Іллічу.
Будуйте нове життя, новий побут, нову культуру, — по Іллічу".
Так вчить нас великий Сталін.
Семен Скляренко "У сяйві Ленінських ідей" ("Літературна газета", 18 січня 1951)* * *
На одній з виборчих дільниць по вул. Леніна висить великий плакат, на якому пломеніють слова М. Бажана: "І ми поставим першим в бюлетені наймення, людством обране навік, — це — наша сила, вчитель наш і геній, отець народів, мудрий більшовик".
Кремлівські куранти проб’ють в той ранній ранок шість ударів. І мільйони радянських патріотів одностайно підуть до виборчих урн, щоб сказати рішуче, на повен голос:
— Ми голосуємо за мир, за процвітання нашої Вітчизни!
— Під мудрим проводом великого Сталіна ми йдемо до комунізму, будуємо і побудуємо йоґо!
В той історичний день вся наша країна перетвориться у великий Сталінський виборчий округ: за Сталіна, за його вірних синів і дочок, за комунізм голосуватиме весь наш народ!
Велике, неоціненне щастя бути сучасниками таких подій.
Олекса Носенко "Щастя бути його сучасником"* * *
Як сонце, як прапор, несе над землею Вождеве ім’я український народ. — Хай славиться Сталін! — гримить Придніпров’я. — Вождеві хвала! — над Донбасом пливе. — На щастя! — На многі літа! — На здоров’я! — співає Полісся моє лісове. — Хай славиться Сталін! — шумлять наші ріки. — Хвала! — гомонить степова далечінь. — Спасибі, наш Вождь, наш учитель великий! — Спасибі! — у серці народнім звучить.
Петро Дорошко "Вождь"* * *
Шлях шахтарський — шлях славного часу, вік омріяний в шахту прийшов... У нашім сталінськім дружнім Донбасі ми вкладаємо в працю любов!
Йдемо полем підземним все далі, золотий для комбайна там шар... І веде нас на подвиги Сталін — наш великий почесний шахтар!
Павло Безпощадний "Наш великий почесний шахтар" Переклав з російської Ол. Ющенко ("Літературна газета", 8 лютого 1951)* * *
Між бурхливою річкою Черемошем і невисоким гірським пасмом, укритим дубовим і смерековим лісом, розкинулося село Кобаки, Кутського району, Станіславської області.
...Пройшли роки. І знайшли люди скарбницю щастя. Знайшли її в дружній сім’ї радянських народів, у творчій колгоспній праці.
"Ми ідемо на труд на колгоспні поля, — гей, освітять нам путь ясні зорі Кремля, — співають тепер щасливі селяни слова пісні, складеної Петром Дупаєм із Кобаків. А ще багато гарних пісень про нове, колгоспне життя ви почуєте від Дмитра Павловича Осічного.
...Вечорами, коли сині Карпати ховають за смерековими кучерями останні промені дня і місцева електростанція поливає село електричним сяйвом, — до хати старого поета заходять юнаки і дівчата. Вони цілими годинами сидять і слухають коломийки, а особливо оту Трембіту", що склав її недавно Дмитро Павлович. Тоді в хаті стає тихо-тихо... Схвильований голос старого поета прославляє творчу колгоспну працю, животворний радянський лад і великого зодчого людського щастя — Йосифа Віссаріоновича Сталіна: "— Гей, сповісти ти, трембіто, широкі простори, що розцвіли вже на волі наші рідні гори. Ой загрими ти, трембіто, понад далі — гори, що в нас воля радянськая — широка, як море. Сонце промені дарує Верховині-кралі, — за нас дбає, клопочеться рідний батько Сталін".
Анатолій Ільченко "Про що співає серце" ("Літературна газета", 15 лютого 1951)* * *
Усе прекрасне на нашій землі зв’язане з ім’ям вождя. Він — творець і натхненник нашої соціалістичної культури. Його геніальна думка — в усіх прозоро мудрих рішеннях партії про мистецтво і літературу. Він надихає учених і інженерів на подвиги, що звеличують нашу країну, і щорічно поповнюється зоресяйна плеяда Сталінських лауреатів, в якій немало вже кращих майстрів літератури, що з честю носять гордовите сталінське звання "інженерів людських душ".
Його ім’я вимовляє дитя, ступаючи в широкий світ, його ім’я дзвеніло на устах воїна, що не шкодував життя за Вітчизну, воно — в співах дівчат на колгоспних ланах і майстрів на риштованнях новобудов.
Із цим ім’ям ти, дорогий виборцю, йдеш до виборчих урн, і там, перед образом найвеличнішої людини нашого часу, скажеш серцем своїм те, в чому прекрасна суть сонячного радянського життя:
— Сталін!
Валентин Речмедін "Найрідніше ім’я"* * *
До Сталіна-батька — любов наша щира, і пісня про нього над світом ширя. Ім’я його — творчості прапор і миру, імення його — Комунізму зоря!
Надія Хоменко "Обираєм Сталіна"* * *
І на чолі з російським братом старшим, в труді та битвах
— як сім’я одна, іде вперед він тріумфальним маршем — до комунізму сяє даль ясна. Прапороносець миру і свободи — Великий Сталін людство окриля, він сонцем сяє для усіх народів величного славетного Кремля.
Олекса Новицький "Народ — за мир" ("Літературна газета", 22 лютого 1951)* *
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги ««Батько народів» очима часу», після закриття браузера.
