Читати книгу - "Американський психопат"

купити, за порадою Евелін, вітамінний комплекс та шампунь «Фолтен Юропіен» для волосся, що рідшає, — у них містяться складні вуглеводи, що просякають в основу волосся і додають йому сили та блиску. Ще є новий продукт від «Редкен» — комплекс для лікування волосся «Віваджен Гейр Енричмент Тритмент», що запобігає відкладенню мінералів і подовжує життєвий цикл волосся. Луїс Керрузерс радив систему «Араміс Нутріплекс», живильний комплекс, що допомагає покращити кровообіг. Помившись та насухо витершись, я знов вдягаю боксери від «Ральф Лорен» і, перш ніж нанести «Мус а Разе», крем для гоління від «Пур Ом», на дві хвилини кладу на обличчя гарячий рушник, це пом’якшує жорстке волосся на підборідді. Тоді я завжди користуюсь зволожувальним кремом (мені подобається «Клінік») і даю йому ввібратись. Його можна змити чи не змивати і нанести крем для гоління на нього краще за все помазком, тоді він пом’якшить бороду, піднімаючи волосинки, і голитися стає легше. Це не дає воді випаруватись і зменшує тертя між лезом та шкірою. Завжди змочуйте бритву теплою водою перед голінням і проводьте нею в напрямку росту волосся, обережно натискаючи на шкіру. Бачки та підборіддя голіть останніми, адже там волоски жорсткіші й потребують більше часу на пом’якшення. Промийте бритву та струсіть зайву воду, перш ніж почати. Після гоління вмийтеся прохолодною водою, щоб змити залишки піни. Лосьйон після гоління краще брати з малим вмістом спирту або зовсім без нього. Ніколи не змащуйте обличчя одеколоном, бо високий вміст спирту сушить шкіру обличчя і робить його старшим. Щоб заспокоїти шкіру, слід нанести на обличчя антибактеріальний тонік без спирту вмоченим у воді ватним тампоном. Останній крок — зволоження. Змочіть обличчя водою, перш ніж нанести пом’якшувальний лосьйон, щоб шкіра була ніжнішою і зволоженою. Далі використайте «Гель Аппезан», також від «Пур Ом», — це чудовий засіб для заспокоєння шкіри. Якщо обличчя сохне та лущиться, що робить його тьмяним та старшим на вигляд, візьміть лосьйон для очищення, який видаляє мертві клітини та омолоджує шкіру (також він робить засмагу темнішою). Потім нанесіть бальзам від зморщок на очі («Бом дезьйо») і останній зволожувальний захисний лосьйон. Я втираю живильний лосьйон у шкіру голови після того, як висушу волосся рушником. Досушую я його феном, щоб надати йому об’єму та форми (без злипання від засобів укладки), потім ще лосьйон, який рівномірно розподіляю щіткою «Кент» з натуральної щетини, і нарешті зачісую волосся назад гребінцем із рідкими зубчиками. Знову вдягаю светр «Фейр-Айл» та капці в горошок, йду до вітальні й ставлю новий диск «Токінґ Гедз», але він починає «стрибати», тож я виймаю його і ставлю диск для очищення лазерної лінзи. Вони дуже чутливі, забруднюються від пилу, диму, нечистого повітря чи вологи, а замащена лінза читатиме диск неточно, з фальстартами, паузами, «перестрибуваннями», зміною швидкості та загальним спотворенням. На спеціальному диску є щіточка для очищення, яка під час руху видаляє з лінзи осад та сміття. Коли я знову ставлю «Токінґ Гедз», диск грає вже як слід. Я беру примірник «Ю-ес-ей тудей», який знаходжу перед моїми дверима в коридорі, й несу з собою на кухню, де ковтаю дві пігулки «Адвіла»[29], мультивітаміни і калій, запиваю «Евіаном» просто з пляшки, бо моя покоївка, літня китаянка, забула ввімкнути посудомийну машину, коли йшла вчора, і навіть грейпфрутово-лимонний сік доводиться наливати в келих для вина «Сент-Ремі», який я купив у «Баккара». Я дивлюсь на неоновий годинник над холодильником, впевнюючись, що в мене достатньо часу, щоб поснідати непоспіхом. Стоячи біля кухонної стійки, я їм ківі й нарізаний японський гібрид груші й яблука (по 4 долари штука в «Грідстеді») з алюмінієвих контейнерів, розроблених у Західній Німеччині. З однієї з великих шаф зі сталевими полицями та дверима металізованого скла в темно-сірих, синіх та металевих тонах, що займають більшу частину стіни кухні, беру висівкову булочку, пакетик трав’яного чаю без кофеїну і коробку вівсяних пластівців із висівками. З’їдаю половину булочки, підігрівши її у мікрохвильовій печі та намастивши тонким шаром яблучного масла. Далі — пластівці з пророщеним зерном та соєвим молоком, ще одна пляшка води «Евіан» та чашечка чаю без кофеїну. Поряд із хлібопіччю «Панасонік» та кавоваркою «Солтон Поп-Ап» стоїть ще одна кавоварка — срібна «Креміна» для еспресо, яку я купив у «Хаммахер Шлеммер» (дивно, але вона ще тепла). Термочашечка для еспресо з іржостійкої сталі стоїть, брудна, поряд з раковиною разом з блюдцем та ложкою. Поряд з кавоварками — мікрохвильова піч «Шарп» моделі R-1810А Карузел 2 з підставкою, що обертається. У ній я підігріваю другу половину булочки. Разом з тостером «Салтон Соната», кухонним комбайном «Куїзінарт Літл Про», соковижималкою «Акме Сюпрім» та автоматом для виготовлення лікеру «Кордіалі Йорз»[30] — великий іржостійкий чайник на дві з половиною кварти[31]. Коли вода кипить, він грає мелодію «Чай для двох», і я роблю собі ще чашечку чаю без кофеїну, з корицею та яблуком. Доволі довго я витріщаюсь на ніж «Блек енд Декер», який лежить на столі поряд із раковиною в стіні. Це ніж для очищення та нарізки овочів із кількома додатковими лезами, зазубреним лезом, ножем-пилкою та змінним руків’ям. Сьогодні я вбрався у костюм від «Алан Фиссер» у стилі вісімдесятих — насправді це переспів моди тридцятих років. У ньому є підплічники, виріз на грудях невеликий, спинка з фалдами. М’які лацкани приблизно чотири дюйми[32] завширшки, з гострими кінчиками у двох третинах відстані до плечей. Правильно використані у двобортних костюмах, загострені лацкани вважаються більш елегантними, ніж з розрізом. Низькі кишені мають подвійне окантування — проріз над клапаном з обох боків має вузький кант. Чотири ґудзики формують низький квадрат; над ним, приблизно там, де сходяться лацкани, є ще два. Глибокі складки штанів продовжують лінії широкого піджака. Лінія талії спереду трохи завищена. Ззаду по центру — петельки для підтяжок. Краватка — шовк у цяточку, «Валентіно Кутюр». Взуття — лофери[33] з крокодилячої шкіри від «А. Тестоні». Поки я вдягаюсь, по телевізору йде «Шоу Патті Вінтерс». Сьогодні гості студії — жінки з множинною особистістю.

На екрані — невиразна літня жінка з зайвою вагою, і голос Патті за кадром запитує її:

— То це шизофренія чи щось таке? Розкажіть.

— Ні, о ні. Люди з множинною особистістю — не шизофреники, — каже жінка, хитаючи головою. — Ми не небезпечні.

— Що ж, — починає Патті, стоячи серед глядачів із мікрофоном у руках. — Ким ви були минулого місяця?