Читати книгу - "Зібрання творів у семи томах. Том 2. Миргород, Микола Васильович Гоголь"

циклу («Ніс»). Два тлумачення закладеного в родовому імені Гоголя смислу стали підставою до психоаналітичного пояснення «Повісті…», в якій І.Д. Єрмаков побачив утілення визнаних самим митцем «двох природ»: «І ці дві природи… відносяться до двох поверхів його буття — вищого й нижчого, духовного й тілесного, розуму й інстинкту; і в цій повісті Гоголь, глибоко зазирнувши всередину власної душі, побачив недоліки, недостоїнства і того, і другого <…> Сварка тільки через те й не може розв’язатись, що і верхня частина Ів. Івча і нижня Ів. Никча однаково корисливі, егоїстичні й думають кожна тільки про себе» (Ермаков И.Д. Психоанализ литературы. Пушкин. Гоголь. Достоевский. — М., 1999. — С. 231, 240).

Тому, погоджуючись з І. Сеньком, що «зрозуміти авторський замисел повісті про сварку двох миргородських поміщиків можна тільки у… контексті історії України» (Сенько І. Гоголівський Миргород на історичних перехрестях. — С. 41), зазначимо необхідність максимально можливого урахування всіх гоголезнавчих напрацювань, у тому числі й фольклорних образів і мотивів, без знання яких неможливе більш-менш адекватне декодування як Гоголевого бестіарію, так і творчості взагалі.

«У мене болить серце, коли я бачу, як помиляються люди, — писав Гоголь матері 2 жовтня 1833 р. — Розводяться про доброчесність, про Бога, і між тим не роблять нічого». Але й те, що роблять, тільки підтверджує гірко безнадійний висновок оповідача «Повісті…». У «Миргороді» Гоголь відмовився від маски Пасічника, що при розповіді від першої особи інтимізувало заключні слова, адресовані «читателям»: «Сумно на цьому світі, панове!»

Українські переклади і видання

Повість о тім, як посварився Иван Иванович з Иваном Никифоровичем. Николая В. Гоголя / Пер. Н. Вахнянина // Зоря. — 1882. — № 1. — С. 1‒5; № 2. — С. 17‒21; № 3. — С. 33‒38.

Повесть о том, как поссорился Иван Иванович с Иваном Никифоровичем. Рассказ Н.В. Гоголя. — Львов: Изд. О-ва им. Мих. Качковского, 1910. — 60 с.: іл. [На обкладинці: 1912].

Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем / Пер. Олекса Ремез. — Чернівці: Укр. накладня, 1914. — 80 с.: іл., портр. («Наука і Розвага». Літ.-наук. б-ка, ч. 5).

Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем / Пер. М. Рильського // Гоголь М. Твори: В 5 т. / Заг. ред. І. Лакизи і П. Филиповича. — К., [1930]. — Т. 2. Миргород.

Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем / Пер. М. Рильського; Іл. худ. Алексеева. — X.: Книгоспілка, 1930. — 74 с. — (Б-ка для всіх).

Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем / Пер. М. Рильського. — X.: Література і мистецтво, 1934. — 79 с. — (Масова б-ка худож. літ.).

Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем / Пер. М. Рильського // Гоголь М. Ніч перед Різдвом. Оповідання. — X., 1934. — С. 177‒229.

Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем // Гоголь М. Вибрані твори. — К.; X., 1935. — С. 228‒253.’ Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем // Гоголь М. Вибрані твори. — К., 1946. — С. 276‒320.

Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем / Пер. А. Хуторяна // Гоголь М.В. Вибрані твори. — К., 1948. — С. 162‒202.

Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем / Пер. М. Рильського // Гоголь М. Твори: В 3 т. / Заг. ред. М. Гудзія. — К., 1952. — Т. 1. — С. 452‒500.

Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем / Пер. М. Рильського. — К.: Держлітвидав, 1952. — 56 с.