Читати книгу - "Рогнеда"

См.: 100 знаменитих людей України. Київ, 2004.

См.: 100 великих россиян. Москва, 2003.

Якщо колись на Русі термін «дружина» означав лише княже військо, то сьогодні це – чоловікова половина. Тільки «дружина» – літературно-урочистіше, а жінка – десь приземлене щодо подружжя.

Жона (те саме, що дружина) – більш піднесено-врочистіше, народнопоетичний термін. Принаймні в Україні. Звідси – жонатий, себто одружений.

Діалектне – супруга. «Нема кращого друга, як вірна супруга» – українське народне прислів’я, що не може викликати заперечень (це підтвердять усі жонаті чоловіки. Принаймні більшість із них).

Ставка (одне із значень) – те, що намагаються використати в своїх інтересах; той або те, на кого або на що розраховують у досягненні певної мети.

Тартарари (тартар) – у давньогрецькій міфології підземне царство мертвих, пекло.

Ярл – шляхетна людина у скандинавів.

В рукопису Шевченка цей твір не має назви.

Лев Діакон (Диякон) – візантійський історик, письменник (р. н. до 950, Мала Азія – пом. бл. 1000). Належав до придворних кіл. Близько 990 року написав «Історію в Х книгах», що охоплює події з історії Візантії 959–976 рр. Твір містить значний матеріал про війни Візантії проти болгар та східних слов’ян, про походи київського князя Святослава Ігоровича на Балкани.

Язичництво (від церковнослов’янського терміну «газикъ», що означає «народ, плем’я») – прийнятий у християнськім богослов’ї і частково в історичній літературі термін для позначення дохристиянських і нехристиянських, головним чином, політеїстичних релігій. Після хрещення Русі язичників стали називати «поганими» від лат. paganismus – землероб. Язичників відтак називали «селюками», «простолюдинами», а язичництво загалом – «сільською вірою».

За даними археологічних досліджень, місце, де колись на Либеді – чи в долині Либеді – було село Предславине, увійшло в межі міста – Київ його поглинув. Сьогодні це територія садиби будинку № 57 по вулиці Червоноармійській. На згадку про сільце Предславине одна з вулиць Києва названа Предславинською – від вулиці Івана Федорова до вулиці Заміської. От і все, що нині лишилося від колишнього княжого сільця, що було назване Володимиром ім’ям його дочки…

Серед численних сучасних весільних нарядів існує нині і весільний наряд нареченої, білосніжний, аж до п’ят, пишно-врочистий і в той же час романтично-загадковий, що так красномовно зветься: «Рогнеда».

Після розквіту, яким позначилося правління династії Комнінів, Візантія в останнє десятиліття XII ст. за династії Ангелів (1185–1204) назавжди втратила свою могутність.

Болгари, булгари – середньовічні тюркомовні племена Східної Європи, які жили в степах Приазов’я та Волзько-Донецького межиріччя. У другій пол. VII ст. під ударами хозарів племінний союз Велика Булгарія розпався. Частина булгар пішла на Дунай, де асимілювалася місцевими слов’янськими племенами, ставши одним із компонентів болгарського народу, але більшість булгар переселилася на територію Середнього Поволжя та Приазов’я, де змішалася з місцевими угро-фінськими племенами.

Аскольд похований на схилах правого берега Дніпра (нині там парковий комплекс, у давнину та місцина називалася Угорським урочищем).

За легендою, на місці загибелі до 1809 року над Аскольдовою могилою (так стало зватися це урочище) стояла дерев’яна церква. Згодом там