read-books.club » Публіцистика » Книга Відлиги. 1954-1964, Тимур Іванович Литовченко 📚 - Українською

Читати книгу - "Книга Відлиги. 1954-1964, Тимур Іванович Литовченко"

222
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Книга Відлиги. 1954-1964" автора Тимур Іванович Литовченко. Жанр книги: Публіцистика / Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 89 90
Перейти на сторінку:
(мужеложтво) й відбував покарання до 1968 року. Вперше співак був засуджений в 1945 році на 8-літній термін, але в 1950 році звільнений достроково за зразкову поведінку і хорошу роботу.

60

Ліміта, лімітчик(-ця) – загальна презирлива назва людей, які уклали трудовий договір з промисловим підприємством за т. зв. «лімітом прописки». В 1950—1980-х роках лімітчики вербувалися в «малоперспективних» регіонах, нерідко в сільській місцевості. Використовувалися для виконання робіт, що не потребували високої кваліфікації й оплачувалися відповідним чином. Головним бонусом для лімітчика було отримати койко-місце в гуртожитку підприємства і таким чином зачепитися у великому місті.

61

Стимулятор моторної функції дихальних шляхів.

62

Pussy – киця, кицюня (англ.).

63

«За мир і дружбу» – гасло VI Всесвітнього фестивалю молоді і студентів.

64

Викривлене «acidum acetylsalicylicum» (лат.) – «кислота ацетилсаліцилова»: під такою назвою випускався радянський дженерик аспірину.

65

Відомі за часів СРСР жіночі парфуми виробництва московської фабрики «Нова зоря».

66

«Підсніжник» – фіктивна персона, нібито прийнята на роботу. Нарахована на «підсніжника» зарплатня насправді використовується керівництвом підприємства на власний розсуд.

67

Підпільницьке псевдо «Стефа» мала Марія Пальчак – учасниця зіткнення останньої підпільної боївки УПА з радянськими військами та силами КДБ, що відбулося в лісах Тернопільщини 14 квітня 1960 року.

68

Чекіст помилився зовсім трохи: Марія Пальчак народилася 22 липня 1922 року.

69

«Чорний», «Петро» та «Іван» – підпільні псевдо Петра Пасічного, керівника останньої підпільної боївки УПА та чоловіка Марії Пальчак.

70

Підпільне псевдо Олега Цетнарського, ще одного члена останньої підпільної боївки УПА.

71

Ольга Цетнарська – дружина Олега Цетнарського. На момент ліквідації останньої боївки УПА була вагітною. Коли згодом працівники КДБ вийшли на неї, то почали погрожувати, що відберуть дитину після народження. Під їхнім тиском Ольга Цетнарська була змушена сказати, що чоловік її нібито полишив. А надалі загалом змінила прізвище.

72

Згідно з матеріалами справи, Марія Пальчак намагалась застрелитися з німецького самозарядного 9-міліметрового пістолета «Walther P38», що був наймасовішою короткоствольною зброєю вермахту та спецслужб Третього райху, починаючи з 1940 року.

73

В операції з ліквідації останньої боївки УПА, що складалася з трьох осіб, брали участь понад півтисячі (!!!) радянських вояків і співробітників силових структур.

74

Золотоверхий Василь Андрійович – начальник УКДБ при Раді міністрів УРСР у Тернопільській області в 1955—1960 роках.

75

Це не зовсім правда. Взимку 1960 року остання боївка УПА переховувалася в криївці, обладнаній в с. Шумляни на Тернопільщині, однак Петро Підгородецький – господар подвір’я, на якому була обладнана криївка, перебуваючи напідпитку, нібито похизувався перед односельцями, що переховує трьох бандерівців. Через це група Петра Пасічного була змушена полишити криївку й перебазуватися в ліс ще 4 березня 1960 року. Безумовно, все це полегшило її розкриття.

76

Літературний персонаж, створений наприкінці 1930-х років письменником Левом Оваловим – такий собі «комуністичний Джеймс Бонд». Заради справедливості треба зазначити, що романи Яна Флемінґа про агента 007 почали публікуватися лише в середині 1950-х років – приблизно на півтора десятиліття пізніше від появи перших детективних оповідань про майора Проніна.

77

Лісовий масив, розташований в історичній місцевості Голосіїв (сучасний Голосіївський район Києва).

78

Нині не існує. Вулиці Червоноармійській після кількох спроб усе ж таки повернули історичну назву – Велика Васильківська.

79

Директор Київського цирку (нині – Національний цирк України) в 1952—1962 роках.

80

Нині – вул. Інститутська.

81

Нині – Міжнародний центр культури і мистецтв.

82

Нині – вул. Архітектора Городецького.

83

Радянська мелодрама, знята режисером Яковом Сегелем в 1960 році. Зйомки відбувалися виключно в Києві – в центрі міста і в районі тодішніх новобудов на Чоколівці. В масових сценах знімалися жителі відповідних мікрорайонів. Слова процитованої пісні написав Михайло Матусовський, музику до фільму – Марк Фрадкін.

84

Радянські легкові автомобілі представницького класу.

85

Станом на 1960 рік Микола Підгорний був Першим секретарем ЦК КПУ.

86

Нині – пр. Дмитра Яворницького.

87

Головою правління Спілки письменників УРСР Олесь Гончар був у 1959—1971 роках.

88

За цією адресою мешкала сестра Олеся Гончара.

89

Сталінські премії другого ступеня на 1948 і 1949 роки.

90

У 1969 році була розділена на вул. Олександра Довженка і вул. Дем’яна Коротченка. Остання в 1993 році перейменована на честь Олени Теліги.

91

Віленор – скорочення від «Володимир Ілліч Ленін – Отець Революції».

92

Кукуцаполь – скорочення від «Кукурудза – Цариця Полів».

93

Арвіль – скорочення від «Армія В. І. Леніна».

94

Даздрасен – скорочення від «Да Здравствует Седьмое Ноября».

95

Нісерх – скорочення від «Нікіта Сергійович Хрущов».

96

Ревмарк – скорочення від «Революційний Марксизм».

97

Томіл – скорочення від «Торжество Маркса І Леніна».

98

Один із найстаріших київських трамвайних маршрутів, що зв’язує Старий Поділ (Контрактову площу) з розташованим у лісі селищем Пуща-Водиця (14-та лінія).

99

Розміщувався в корпусах колишньої Зайцевської лікарні.

100

Місто в Хатлонській області Таджикистану.

101

Нині – Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана.

102

Побутовий радіоелектронний «музичний комбайн», в корпусі якого конструктивно поєднані радіоприймач і електрофон (пристрій для відтворення звуку з вінілових грамплатівок).

103

Фрагмент колискової з повісті Аркадія Гайдара «Військова таємниця». Покладений на музику вірш був використаний в однойменній екранізації повісті, здійсненій в 1958 році на Ялтинській кіностудії.

104

Те саме, що й мул – водяна глиниста суспензія.

105

Вулиця виникла в середині ХХ ст. під назвою «725-та Нова».

У 1953 році перейменована на честь академіка Є. О. Патона. На початку 1980-х років ліквідована через зміну забудови.

106

«Канeва» – Каневський Віктор Ізраїлович (1936—2018), український радянський футболіст, нападник, капітан київського «Динамо» в 1960—1964 роках. З 1988-го мешкав у США, де всебічно пропагував європейський футбол, зокрема створив приватну футбольну школу для підлітків.

107

Тогочасна назва Майдану Незалежності.

108

Київ був єдиним в СРСР містом, де про політ Юрія Гагаріна сповістили не тільки по радіо, але й за допомогою листівок,

1 ... 89 90
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Книга Відлиги. 1954-1964, Тимур Іванович Литовченко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Книга Відлиги. 1954-1964, Тимур Іванович Литовченко"