Читати книгу - "Анексія: Острів Крим"

class="book">Тато почав домовлятися стосовно машини, уже все, нас майже відпускали, і з тої сторони, з боку Криму, вибіг військовий, стріляв у повітря, говорив ненормативною лексикою: „Суки, куди ви відпускаєте, не було команди відпустити“. І нам тут же знову зв’язують руки, тільки скотчем, відводять в „УАЗ“ чи „Урал“, не пам’ятаю, яким перевозять військових. Номери були військові, чорні. У цю закриту машину нас починають вантажити: мене, Катю Бутко і ще трьох, яких було разом із нами затримано. Починають із нами садити „Беркут“, і цей військовий говорить: „Ні, „Беркут“ із ними не поїде, я поїду з ними“. І він нас усю дорогу, як нас везли в Севастополь, то грів, то заспокоював, тобто він якось так. реально заспокоював. Думаю, десь о 18-й годині нас завантажили. У нас же все забрали».

Кримські ЗМІ також повідомили нові подробиці про зниклих активістів: «Крім того, зникли ще кілька людей з іншої машини: фотокореспондент-фрілансер Олесь (прізвище невідоме) і ще один журналіст. Водій автомобіля Jeep Wrangler з номерами АЕ 9115 ЕВ, який віз групу журналістів, також зник. Дружина водія — Катерина Абієва — повідомила, що її чоловік Євген Рахно був затриманий на КПП в Перекопі»493.

За повідомленням українських ЗМІ, невідомі у формі, при в’їзді до Криму вимагають у всіх паспорти з кримською пропискою. Цензор.НЕТ оприлюднив фото з текстом оголошення на джанкойському автовокзалі в ті дні: «У зв’язку з нестабільною політичною ситуацією в АР Крим просимо всіх людей, що здійснюють поїздки в рейсових автобусах (особливо у севастопольському напрямку) для попередження та уникнення будь-яких непередбачуваних ситуацій на шляху прямування мати при собі документ, що засвідчує особу, бажано з відміткою про місце прописки»494.

Від цього дня на території материкової України масово почали з’являтися біженці. Багато з тих, хто виїжджав, були переконані, що вся ця ситуація мине буквально за декілька днів, максимум за тиждень. Тому біженці їхали з мінімальною кількістю речей, насамперед забирали малих дітей. Переважно це були сім’ї учасників Євромайдану та українських військових. Журналісти зафіксували приїзд групи біженців до української столиці, але такі ж самі поїзди з утікачами масово прибували до Львова, Дніпропетровська, Одеси, інших українських міст. Уперше на вулицях України став відчутний присмак справжньої війни. Востаннє біженці наповнювали українські міста понад 70 років тому під час Другої світової. Багатьом українцям стало по-справжньому страшно.

Збільшення кількості біженців підтвердила Держприкордонслужба: «На виїзді з АРК відзначається зменшення інтенсивності руху автотранспорту, проте фіксується збільшення чисельності біженців. Згідно з даними, отриманими з цих контрольних постів, за минулу добу з Криму виїхало 265 людей. Переважна більшість із них є представниками кримськотатарського народу»495.

Цього ж дня сепаратисти в Чонгарі поранили з травматичної зброї учасника автопробігу до Криму. Активіст віз українським військовим у Криму листи від українців, їжу та теплі речі. За інформацією газети «Сегодня», невстановлені особи почали стріляти без попередження спочатку по ногах, потім впритул: «З травматичної зброї поранений у груди вчитель фізвиховання із Запоріжжя. Медики Автомайдану надали йому першу медичну допомогу й чекають прибуття „швидкої“».

Польський Newsweek цього дня мав обкладинку з фото Путіна в гамівній сорочці та заголовком «Імперія зла».

Росія продовжувала максимально перешкоджати іноземним спостерігачам потрапити до Криму. Парадоксально, але найбільше зусиль РФ доклала до недопущення офіційних представників ООН і ОБСЄ, членом-засновником яких була. При чому всю відповідальність за такі дії Росія переклала на «кримську владу», принаймні ніхто з російського МЗС ситуацію не коментував, але постійно це робив самопроголошений прем’єр Криму Сергій Аксьонов.

Наприклад, у такий спосіб: «Частина західних журналістів приїжджають сюди й бачать тільки негатив, а те, що діється на Західній Україні, вони впритул не бачать, але, тим не менш, нав’язують думку та звинувачують кримчан у всіх смертних гріхах. Ми не хочемо, щоби хтось сьогодні давав недостовірну інформацію на території автономії, тому ми ввічливо попросили гостей з ОБСЄ покинути автономію. Упевнений, що парламент зробить усе можливе для їхньої присутності на виборчих дільницях. Цей процес зараз іде»496. Аби якось виправдатися, кримські сепаратисти надіслали згодом європейцям запрошення на свій нелегітимний референдум. Їх отримали спостерігачі ОБСЄ, Швейцарія, головуюча в ОБСЄ, представники Бюро з демократичних інститутів і прав людини.

Аксьонов також анонсував, що входження Криму до Росії відбудеться дуже швидко: «Якщо народний референдум скаже, що так, Крим має увійти до складу Росії, у нас почнеться цілодобова робота. Аврал буде тотальний і цілковитий, працювати ми вміємо, і все зробимо, щоби максимально швидко увійти в законодавче поле Російської Федерації»497.

Також стало відомо, що нелегітимна влада півострова готує нову армію для охорони референдуму та оголосила, що до 16 березня «кримська армія» налічуватиме 1500 осіб. ВРК наділила Сергія Аксьонова повноваженнями «головнокомандуючого збройними силами» і правом їх формування. За словами прем’єра, 10 березня 186 добровольців уже прийняли присягу на вірність «народу Криму» та увійшли до складу «збройних сил».

Провідний аналітик АНБ (розвідувальної служби США) Джон Шиндлер оприлюднив у Twitter фотографії цих «ЗС»: «Це поганий знак, коли вдягають балаклави на присягу. Рекрути клянуться на вірність кримській „армії“».

У цей же час влада РФ учергове виступила із заявою щодо України, сповненою вже заїжджених пропагандистських байок: «У Росії обурені тим свавіллям, яке зараз панує в східних областях України в результаті дій бойовиків так званого „Правого сектора“ при повному потуранні нової влади, як вони себе називають. Справа дійшла до того, що 8 березня в м. Харків добре екіпіровані люди в масках із вогнепальною зброєю відкрили стрілянину по мирних демонстрантах. У результаті є поранені. Українська влада, порушуючи всі наявні двосторонні угоди, не пропускає на територію України громадян Російської Федерації, фактично поставивши завісу прикордонному співробітництву. Дивує соромливе мовчання наших західних партнерів, правозахисних організацій, зарубіжних ЗМІ. Виникає питання — де ж горезвісна об’єктивність і прихильність демократії?»498

Українська сторона не забарилася з відповіддю, оприлюдненою о 18:40 на сайті МЗС України: «Останнім часом на території Автономної Республіки Крим, окупованої російськими військами та іншими підконтрольними їм воєнізованими угрупованнями, спостерігається безпрецедентна кількість кричущих випадків порушення прав і свобод