Читати книгу - "Мережевий ефект"

Це було чимось новим. Сигнал лиха? Я перевірив зазначений канал 2.0 і знайшов його. Це був старий код Pre-CR LanguageBasic: "Потрібна допомога", повторювана з інтервалом у десять секунд.

Ключем було "потрібна". Якби це була необхідна допомога чи запит, це було б показником того, що хтось надсилав повідомлення в межах своєї організації чи мережі. "Потрібна" просила, благала до тих, хто слухав, допоможіть нам, будь-хто, будь ласка.

(Так, зараз тут було справді депресивно.)

2.0 все ще передавав мені інформацію. "TargetControlSystem перекрила зовнішній доступ для відправника, тому я не міг отримати сигнал, поки не потрапив сюди. І відправник не відповідає на мої запити, тому він може бути заблокований і лише надсилати сигнал лиха. Ви знаходились в зоні його дії, тому я так швидко вас знайшов."

Я склав туманну схему того, що я знав про комплекс досі. Великий комплекс на поверхні, шахта до артефакту внизу, багато невідомого простору посередині. Я застосував анотації каналів 2.0 і побачив, що розділ, який він позначив як targetControlSystem, повинен бути у верхніх рівнях і ближче до поверхні. Вал був відрізаний від сигналів зв'язку та подачі, а секція UnidentifiedSender була над валом і сягала вгору до центральної частини комплексу, сплетеної з TargetControlSystem.

Інший я мав рацію, було дивно, що ця інша система сиділа тут посеред усього, все ще досить активна, щоб намагатися надіслати сигнал лиха. "Ти хочеш зв’язатися з UnidentifiedSender? Я думав, що ти хочеш вбити TargetContact."

"Я думаю, що ми повинні це зробити також. Але це аномалія."

До речі про аномалії. Я не хотів про це говорити, але, мабуть, мав би попередити інших. Я сказав: "Існує ймовірність, що на мене вплинуло залишкове забруднення інопланетян." Я показав йому своє відео про пломбу, яку знайшов на дні шахти.

2.0 кілька секунд не відповідав. (Що було незвично, тому що він відповідав майже так швидко, як я міг завершити речення.) Потім сказав: "Діагностика показує структурні пошкодження та шістдесят вісім відсотків надійності. Зважаючи на все, це не так вже й погано.

Я сказав, що забруднення інопланетян не з’явилося у моїй діагностиці.

Відповідь: "Ви цього не знаєте."

Ну, чорт візьми, я не можу сидіти тут і сперечатися з собою цілий день.

UnidentifiedSender не прийняв контакт з 2.0, але зрештою 2.0 був програмою-вбивцею. Встановлення контакту може змусити UnidentifiedSender спробувати вбити мене, але 2.0 міг тоді вбити його, тож… І якби цей невідомий інтелект не був вороже налаштований, я міг би скористатися ним, щоб спробувати викликати АРТа або зв’язатися з людьми. Я перевірив своє безпечне з'єднання з порожнім каналом і надіслав попередній пінг.

Десятисекундний повтор припинився. Тиша розтягнулася на двадцять секунд, потім на тридцять. "Потрібна допомога" знову відновилася, але цього разу її не надсилали у порожнечу. Сигнал призначався у мій канал.

"Я  маю напрямок" — сказав 2.0.

Отже тепер у мене був напрямок. Я повернув і закульгав через фойє до наступного люка.

Коридори та кімнати були на зразок тунелів у скелі, а на стінах вибірково встановлені аварійні вогні. Порожні, зруйновані тиском ящики були складені в кожному кутку. Тривалий час ця секція використовувалася для зберігання, так само, як і вал. У стелю було вбудовано доріжку вогнів, бічніи панелі були затьмарені або зламані. По верху і низу стін були декоративні малюнки, між ними були написи від руки. Більшість з них були нерозбірливими, навіть з мовним модулем Тьяго. На підлозі були смердючі плями. Це ніколи не є доброю ознакою в місці, де живуть люди. Тут сталося щось жахливе, і це викликало повзуче відчуття у моїй органічній шкірі.

Я був не в хорошій формі. Кулі постійно вискакували з мене, коли я кульгав, а витік був ще гіршим. Крім того, у книзі "Пригоди у житті з власним вбивчим програмним забезпеченням, розміщеним у вашій голові", 2.0 виділив кут мого простору для обробки. Я б менше хвилювався, якби там не знаходився епізод 172 "Місяця святилища".

Мені потрібен був простір для обробки, особливо у зв'язку з падінням надійності роботи, але мені не потрібно було, щоб 2.0 забув про свою директиву і накинувся на мене, тому все, що він зробив, щоб зберегти самосвідомість, було чудово. Ймовірно, йому потрібні були деякі виправлення коду, але я не був впевнений, що зможу це зробити без АРТа, особливо зараз. У мене все ще були налаштовані датчики болю, але скрип у колінному суглобі відволікав і змушував мене відчувати себе вразливим, і це був не найкращий час для внесення змін до активного програмного забезпечення.

Зрештою коридор відкрився у великий ангарний простір, настільки великий, що вогні безпеки були лише плямами у тіні. Я знову відрегулював фільтри і переконався, що простір порожній, перш ніж закульгати далі. Люк у даху був достатньо великим для літаків середніх розмірів. Підлогові пластини були подряпані та забруднені, але я все ще бачив слабкі лінії та сліди напрямків. Декоративне мистецтво знову вилізло на стіни, але воно було вицвілим, і мої очі почали розпливатися від спроби розібратися у малюнках. Закруглені дверні прорізи відкривалися у дві сходові клітки в протилежних стінах, а поруч і праворуч від мене знаходилася примітивна підйомна труба, яка все ще діяла. (Не було жодної справжньої капсули, лише гравітаційне поле, в якому ви повинні плисти вгору або вниз, і, знаючи статистику аварій на майнінгових установках, де вони все ще використовувалися, я краще знову від'єднаю собі руку, ніж вступлю в цю річ.))

Колонії, від корпорації Rim Standard, навіть сорокарічної давності, не виглядали так. Це був комплекс Pre-CR, біля якого компанія Адамантін побудувала свою колонію.

Прямо навпроти мене був отвір у фойє, а в його дальній стіні знаходився широкий люк, частково відкритий і заклинений. Через викривлення здавалося, що там було щось близьке до вибуху. Кам’яні стіни та підлогу навколо люка позначали глибокі шрами.

Я не міг помітити жодного руху чи звуку, але сканування показало джерела живлення, які ні до чого не були приєднані, ніби ми були на інженерному рівні. Аргеологічна структура, звичайно, мала джерела живлення. Я закульгав через фойє, а потім наблизився під кутом, поки не поглянув крізь щілину у люці.

Кругла кімната, приглушене світло від працюючої верхньої смуги освітлення. Вигнутий металевий стіл