Читати книгу - "Літопис Руський. Повість минулих літ"

412

Додано з Акад.

413

Комета Галлея; у перигелії була 122 березня 1066 p., увечері стала з'явитися з 24 квітня.

414

Додано з Лавр.

415

Звідси починаючи і словами «що й сталося» кінчаючи, іде текст, запозичений із руського компілятивного «Хронографа за великим викладом», де використано «Хроніку» Амартола та її продовження.

416

Відомості про це Амартол запозичив із Біблії (Друга кн. Маккавеїв V? 1–4); можливо, тут ідеться про марево, міраж (повторно про це в літописі занотовано під 1113 р.); за іншими даними, тут також мовиться про комету Галлея, яка була в перигелії 163 p. до н. е., — але тоді матимемо деяку неузгодженість, бо Антіох IV Єпіфан Славний помер 164 р. до н. е. під час походу на Єрусалим. Про цю саму комету Галлея говориться й далі: вона була в перигелії 66 p. до н. е. І 15 листопада 530 p. Точні дати метеоритних дощів (зорелет) відомі з китайських хронік.

417

В Іп., Хл. І Лавр. хибно «вь Африкии», в Амартола і Акад. «въ Фракии».

418

Поприще — міра довжини, близько 700 — и.

419

Катепан — імператорський намісник, вищий воєначальник.

420

За Воскр., у Ростислава (за Татіщевим, його друге ім'я Михайло) був брат Ярополк, існування якого, однак, викликає сумніви. Жона Ростислава, за Густ., мала ім'я Ланка і, за даними Татіщева, який хибно називає її Анною, після смерті мужа вона хотіла з дітьми (тобто з синами Рюриком, Володарем, Васильком і дочкою) їхати в Угри до свого батька. Але великий князь київський Ізяслав Ярославич дітей їй не віддав і їхати не дозволив. Генеалогічні дослідження показали, що Ланка (Ілона, Олена) була дочкою угорського короля Бели І, який помер 1063 p. Отже, Ланка збиралася в Угри до своїх рідних братів — Гейзи (з 1074 p. короля Гейзи І) чи Ласло (з 1077 p. короля Ласло І Святого), де й вийшла заміж удруге за хорватського короля Дмитрія Звонимира. Після його смерті у 1089 p. Ланка, як видно, знову повернулася на Русь, до свого сина Володаря, бо 1097 p. з'являється на сторінках Густинського літопису.

421

Про цю битву говориться і в «Слові о полку Ігоревім»: «На Немизь снопы стелють головами…»

422

В Іп. «июня», у Хл. І Лавр. «іуля».

423

Додано з Новг. І.

424

Додано з Лавр.; в Іп. тут змістова помилка, бо пропущено слова «русьскыи князи, и побѣдиша».

425

Звідси розпочинається вставлене в літопис «Поучения про кари божі», яке гіпотетичне приписувалось Феодосієві Печерському.

426

В Іп. І Хл. хибно «вредомъ»; у Лавр. «ведромъ».

427

Іоїль II, 12.

428

Ісайя XLVIII, 4.

429

Амос IV, 7, 9, 10; вільний і скорочений виклад.

430

Додано з Лавр.

431

Малахія III, 5–7, 10, 11, 13, 14; вільний виклад.

432

Ісайя XXIX, 13.

433

Притчі Солом. І, 28.

434

Іоїль II, 23–25.

435

Русалії — древньослов'янське поганське свято-моління русалкам (вілам); відзначалося чотири рази на рік — 25 грудня, б січня, на русальну неділю (див. прим. 1 до 1177 p.) і на Івана Купала (24 червня).

436

Ізяслав подався по допомогу в Польщу до свого родича, Болеслава Сміливого (з 1076 p. короля польського), сина тітки Ізяслава Доброніги Марії, що була замужем за Казимиром І Відновителем, і водночас небожа жони Ізяслава Гертруди-Олісави, сестри того ж Казимира.

437

В Іп. «руками яша», у Хл. «рукама яша»; у Лавр. «яша рукама», — всюди хибно.

438

Про цю втечу Всеслава (жона його невідома) потай од киян говориться і в «Слові о полку Ігоревім»: «Скочи оть нихъ лютымъ звѣремъ въ плъночи изъ Бѣлаграда, обѣсися синь мьглѣ».

439

У Мстислава залишився син Ростислав від невідомої жони.

440

У Новг. I тут додано, що тоді погоріло Подолля (у Києві).

441

В Іп. І Хл. хибно «оу Всеслава»; у Лавр. «у Всеволода».

442

В Іп. І Хл. хибно «начаста»; у Лавр. «нарицаху».

443

В Іп. «в лодьях», у Хл. «в лодіи».

444

В Іп. хибно «мечтавше», у Хл. «метавше».

445

Додано з Лавр.

446

В Ід і Хл. «побѣдити»; у Лавр. «погубити»; у Новг. І «побити».

447

У Лавр. «мѣсяца мая 2 день», — і але ця дата невірна, бо тоді була середа; крім того, на неділю 20 травня 1072 p. припадав празник всіх святих (отців Нікейських собор), вибраний, очевидно, для того, щоб підкреслити святість Бориса і Гліба (див. також текст під 1115 p. про перенесення їхніх останків).

448

Тобто, входить у зносини, змовляється; в 1п. «вьстаєть», у Хл. «сватается».

449

Додано з Лавр.

450

Як і в 1068 p., Ізяслав подався до Болеслава Сміливого, і той навіть розпочав якісь бойові дії на окраїнах Русі, але, воюючи з чехами, був примушений звернутися по допомогу до Святослава; при цьому Болеслав забрав Ізяславове добро, пограбував свого дядька (вуйка).

451

Успенський собор Києво-Печерського монастиря.

452

Ананія, Азарія та Мисаїл.

453

Феодорова неділя (Феодора Тірона) — перший тиждень великого посту.

454

Лазарева п'ятниця — переддень Лазаревої суботи, тобто суботи шостого тижня (вербного, або цвітного) великого посту.

455

Страсна неділя — останні сім днів великого посту перед Великоднем.

456

Цвітна неділя — вербна неділя (день).

457

Цей чернець Микола виступає і в «Житії Феодосія Печорського», написаному Нестором: Микола був нечистий на руку, злодій: Ігнат, очевидно, теж не відзначався високою мораллю.

458

В Іп., Хл., Лавр. «кь», «къ»; в Акад. «оть».

459

Деякі вчені приписують цьому Іакову Мніху авторство «Пам'яті і похвали Володимирові», житій Володимира, Бориса і Гліба та інших творів.

460

Додано з Лавр.

461

День і ніч на Русі ділилися, незалежно від пори року, на дванадцять годин (різної тривалості); друга година дня — це друга година після сходу сонця.

462

В Іп., Хл. І Лавр. хибно «вь 11 лѣто».

463

Додано з