read-books.club » Сучасна проза » Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта, Ірвін Ялом 📚 - Українською

Читати книгу - "Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта, Ірвін Ялом"

607
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта" автора Ірвін Ялом. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 86 87 88 ... 97
Перейти на сторінку:
всі його потаємні думки — принаймні не зараз, — я перемкнувся на іншу тему, і ми почали обговорювати секс, а не вбивство.

— Марвіне, ви кажете, що налякані вашими сексуальними імпульсами. Що це означає?

— Мій потяг завжди був дуже сильним. Мені казали, що таке буває у лисих чоловіків. Ознака великої кількості чоловічих гормонів. Це правда?

Я не хотів відволікати його увагу. Знизав плечима і не відповів на його запитання.

— Розповідайте далі.

— Отож, мені доводилося контролювати його все своє життя, бо Філіс має тверде переконання щодо того, скільки сексу в нас має бути. І завжди однаково — двічі на тиждень, за винятком днів народження та свят.

— Вам це не подобається?

— Час від часу. Але інколи я думаю, що обмеження — це нормально. Без них я взагалі здичавів би.

Це був дуже цікавий коментар.

— Що означає «здичавів би»? Ви маєте на увазі позашлюбні стосунки?

Моє запитання шокувало Марвіна.

— Я ніколи не зраджував Філіс! І ніколи не буду!

— Добре, то що ви маєте на увазі, коли кажете «здичавів би»?

Марвін не знав, що відповісти. У мене було відчуття, що він говорив про те, чого ніколи раніше ніде не обговорював. Я тріумфував. Ми просунулися за цей сеанс. Але я хотів, щоб він продовжував, і чекав.

— Я не знаю, що маю на увазі, але інколи мені цікаво, що було б, якби я одружився з жінкою, яка так само любила б секс, з жінкою, яка б хотіла сексу і яка б отримувала задоволення від нього так само, як і я.

— Що саме ви думаєте? Ваше життя було б інакшим?

— Дайте мені хвилину. Я неточно висловився кілька хвилин тому: отримувати задоволення. Так, Філіс отримує задоволення від сексу. Просто здається, що вона його ніколи не хоче. Натомість вона… як би це сказати? Дає його — якщо я добре поводжуся. Інколи мені здається, що вона прикидається, і це мене дуже дратує.

Марвін зробив паузу. Він розстібнув комірець, потер шию і покрутив головою. Його напруга минала, але я помітив, як він обдивляється кімнату, наче хоче переконатися, що ніхто його не підслуховує.

— Вам незручно. Що ви відчуваєте?

— Я зрадник. Не слід було казати все це про Філіс. А раптом вона дізнається…

— Ви наділяєте її надлюдською силою. Рано чи пізно ми з’ясували б це.

Марвін і далі приємно дивував мене і був надзвичайно відкритим протягом перших кількох тижнів терапії. У цілому все складалось набагато краще, ніж я сподівався. Він намагався співпрацювати; він облишив свій скептицизм щодо психіатрії; він робив домашні завдання і приходив підготованим; він виявляв цілеспрямованість, як він сам сказав, для того, щоб не змарнувати свої інвестиції в терапію. Його внесок у терапію вилився в несподівано ранні дивіденди: напади мігрені містичним чином майже зникли, як тільки він почав курс лікування (хоча його спричинені сексом інтенсивні перепади настрою не проходили).

Протягом ранньої фази терапії ми зосередилися на двох проблемах: його шлюбі і (трохи менше, через його опір) виході на пенсію. Але я обережно ходив по тонкій лінії. Як хірург, котрий старанно готує ділянку під операцію, але уникає глибокого розсічення. Я хотів, щоб Марвін зрозумів ці проблеми, але не хотів дуже заглиблюватися — я працював так, щоб ми не зайшли далеко і не зруйнували його і так непевний шлюбний баланс, який він установив із Філіс (бо це призведе до негайного припинення терапії) і не хотів пробудити в ньому більший страх смерті (бо це може спричинити інші приступи мігрені).

У той же час, поки я обережно, але цілеспрямовано займався з Марвіном, я також спілкувався зі сновидцем, фантомом, що оселився, чи, краще сказати, був ув’язнений в тілі Марвіна, який ігнорував існування сновидця і дозволяв йому спілкуватися зі мною, в той час як сам залишався цілком незворушним. Поки Марвін і я прогулювалися на поверховому рівні й вели бесіди, сновидець був змушений вистукувати нескінченний потік своїх повідомлень із самих глибин свідомості Марвіна.

Можливо, моє спілкування зі сновидцем не було таким уже й продуктивним. Можливо, я пригальмовував терапію Марвіна своєю зацікавленістю сновидцем. Я пам’ятаю, як починав кожне заняття і радів не тому, що бачив Марвіна, а тому, що мене чекає ще одна зустріч зі сновидцем.

Інколи сни, як і ті перші, були лячним виявленням онтологічної тривоги; інколи вони передвіщали речі, які мали статися під час сеансу; інколи вони були схожі на субтитри до терапії і забезпечували переклад обережних звернень Марвіна до мене.

Після перших кількох сеансів я почав отримувати обнадійливі повідомлення:

Учитель в інтернаті шукає дітей, які хочуть навчатися малювати на великому чистому полотні. Пізніше я кажу про це маленькому товстенькому хлопчикові — очевидно, що це я сам, — і він стає такий схвильований, що починає плакати.

Не можна помилитись:

«Марвін розуміє, що хтось — поза сумнівом, ти, його психотерапевт, — дає йому можливість почати все заново. Як зворушливо, коли тобі дають ще один шанс розпочати життя наново, з чистого аркуша!»

Інші оптимістичні сни були такими:

Я на весіллі, і якась жінка підходить до мене й каже, що вона моя давно втрачена донька. Я здивований, тому що не підозрював, що в мене є донька. Вона вже середнього віку, і її одяг насиченого коричневого кольору. Ми провели разом всього кілька годин. Ми говорили. Я запитав її, як вона живе, але вона не захотіла про це говорити. Мені було дуже шкода, що вона пішла, але ми домовилися писати один одному листи.

Послання:

«Марвін уперше дізнався, що в нього є донька — жіночна, ніжна, більш чутлива частина його самого. Він вражений. Можливості необмежені. Він думає про те, щоб і надалі з нею спілкуватися. Можливо, він хоче мати власний простір».

Інший сон:

Я дивлюсь у вікно і чую якийсь шурхіт у кущах. Це кіт переслідує мишу. Мені шкода миші, і я виходжу надвір. Я знаходжу двох маленьких котенят, у яких ще не розплющені очі. Я біжу сказати Філіс про це, адже вона дуже любить котів.

Послання:

«Марвін розуміє, він справді розуміє, що його очі були заплющені і що він нарешті готується розплющити їх. Він кохає Філіс, яка також має розплющити очі. Але треба діяти обережно, бо він підозрює, що ти граєш з ним у кота й мишу».

І нарешті, я отримав ще більше попереджень:

Філіс і я обідаємо в убогому ресторані. Обслуговування жахливе. Офіціанта ніколи немає, коли він потрібен. Філіс каже, що він погано вдягнений і його одяг весь брудний. Я здивований, що їжа така смачна.

Послання:

«Він замислив підступи проти тебе. Філіс хоче, щоб ти пішов геть з їхнього життя. Ти — велика небезпека для них обох. Будь обережним. Не стій

1 ... 86 87 88 ... 97
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта, Ірвін Ялом», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта, Ірвін Ялом"