Читати книгу - "Хімера, Julia Shperova"

- Брістоуле, тебе і на хвилину не можна залишити. Якого біса!

Френк озирнувся на всі боки і через частку секунди руки і ноги Джеймса вже були вільні. Його звільнили й від кляпа.

- Живий?

- Живий, - обізвався Джеймс, потираючи ногу.

Він глянув на свої зап'ястя. Рукави сорочки забруднені в крові, куртка порвана. Джеймс торкнувся обличчя - щока трохи опухла наче подряпині було вже кілька годин. Його погляд упав на фігуру в чорному, що нерухомо лежала у парі метрів.

- Що з ним?

- Все, добігався.

 - Де жінка? Тут була ще жінка.

- Втекла.

Френк нахилився, щоб стягнути маску з нерухомого тіла. Під нею ховалося сиве волосся і вже знайоме Джеймсу обличчя.

- Дарко.

Джеймс підвівся на ноги і підійшов ближче. Голова Дарко лежала окремо від тіла. Він щойно це помітив. Але крові зовсім не було. Джеймс придивився, намагаючись не думати про те, що це голова. Там, де мали бути кістки, тканини, м'язи і кров, виднілася тільки рівна поверхня, наче він був виліплений із воску.

- Хто він такий? Він не… - Джеймс хотів сказати, що Дарко не був людиною, але ніхто з них не був таким. - я хочу сказати, він не маг?

- Він був горгулом.

Френсіс уважно й підозріло вдивлявся в темряву навколо. Джеймса сильно тіпало. Він зрадів, що майже нічого не з'їв за вечерею, інакше його давно б вивернуло. Чудово, ще більше приниження!

- Ходімо, я огляну твої подряпини.

- А що з ним…?

- Потім займуся. Тепер вже нікуди не втече. - Три секунди і тіло Дарко лежало в кущах у кількох футах від того місця де вони стояли. Арош нетерпляче схопив зацепенілого Джеймса за край куртки і потяг до будинку. Той наче хотів пручатися, але мозок остаточно замкнуло.

Аби тільки батько спав. Аби спав, билася думка в голові Джеймса.

Їм пощастило, двері в кімнату Стівена були зачинені і звідти лунало легке похропування.

- Батько зовсім про тебе не хвилюється? - ядуче поцікавився Арош, втягуючи Джеймса на другий поверх і намагаючись заштовхати того до кімнати.

Джеймс нарешті відчув, що його кудись тягнуть, вирвав куртку з рук свого охоронця і подумки стис руки на його шиї. Марна трата зусиль, промайнуло в його голові, все одно що душити опудало.

Вивільнившись, Джеймс роздратовано огризнувся.

- Припускалося, що я буду з Пітером. А не те, що мене намагатимуться вбити.

В запалі він вийшов зі спальни, залишивши Арош стовбичити там наодинці, прислухався до звуків у будинку і попрямував до ванної кімнати. В ту мить Джеймс міг думати тільки про те, щоб не заляпати все довкола своєю кров'ю. Звідки її стільки з подряпини? Це дратувало. Він не чув, але знав, що Арош йде за ним. Джеймс швидко стягнув з себе куртку і сорочку, і заліз в джинсах у душ.

- Якщо ти задумав митися, то я, мабуть, вийду. Це видовище не для мене.

Джеймс нерозбірливо вилаявся і відкрив кран.

- Треба змити це все. Кров, - він показав Френсісу руки та обличчя. - А одяг я все одно викину.

- Гаразд. Де у вас аптечка?

Поки Френсіс копирсався на кухні, Джеймс змив із себе більшу частину крові та бруду. Його трясло, тремтіння передалося в руки. Подряпина на щоці зовсім не виглядала невинною. Нога розболілася сильніше.

Джеймс виліз з-під гарячої води і, порившись у кошику з білизною, знайшов штани для фехтування. Перевдягнувшись, дочекався поки Френсіс спритними рухами наклав пов'язки на руки і заклеїв щоку, потім сказав.

- Ти непогано розумієшся на медичних штучках.

- Можна і так сказати.

- Тоді скажи мені, що треба випити, щоб мене перестало так тіпати.

Арош блискавично торкнувся шиї Джеймса, останній не встиг відсахнутися і відчув, як під чужими холодними пальцями скаче його пульс.

- Це лише паніка.

За секунду на долоню Джеймса впали дві пігулки.

- Випий, стане легше.

Френк вийшов з кімнати. Джеймс розсіяно зібрав брудні речі і загорнув у великий рушник. За відсутністю ідей, сховав все на дно корзини для прання.

- Ну, просто герой. - вигукнув Арош, коли Джеймс з'явився у спальні в такому вигляді. Френк сидів на стільці. Незважаючи на показну байдужість у голосі, він виглядав напруженим. Настороженим.

- Я вже подзвонив Мартіну. Він скоро буде тут. І Хейз також. Я зачекаю їх назовні.

Френк повільно вийшов з кімнати, залишивши Джеймса наодинці. Що він скаже батькові? Що він скаже Пітеру? Ліки Арош починали діяти і серцебиття приходило в норму, але на місце тремтінню прийшов страх. Адже у Дарко є спільник. І він, а точніше, вона повернеться, щойно з'явиться така можливість.

Мартін та містер Хейз пробули в будинку недовго. Спершу довго й наполегливо обстежили кожен дюйм заднього дворика будинку Брістоулів, потім опитали Джеймса та Френсіса. Після цього містер Хейз прочинив вікно в спальні Джеймса і закурив. Дивно, але від нього пахло зовсім не димом, а якимось ледь вловимими пахощами.