Читати книгу - "Небезпечний, Ніколь Кові"

СОФІ КЕРР

Я вперше приймала гостей. Коли я жила з батьками, цим займалась мама. Хоч, здебільшого готував повар, сервірувала стіл і покоївка, а за чистоту відповідала прибиральниця, вона всеодно контролювала всі процеси.

Мені ж довелось довго водити Кемерона по магазинам, готувати їжу і наводити лад самій. Тернер від цього усього був не в захваті. Він весь час щось бубнів і постійно наголошував, що це наші друзі і я не маю так хвилюватись про все.

Але моє хвилюння тільки збільшилось, коли на порозі зʼявився Тайлер. Він був вдягнений в звичайні сірі джинси і білу толстовку, чим відрізнявся від Кемерона. Той зустрічав гостей в чорному спортивному костюмі. Я ж обрала на цей вечір чорну приталену сукню з довгим рукавом. Вона досягала щиколоток, але мала високий розріз на лівій нозі.

-У вас гарний дім.-сказав Тайлер, сідаючи на диван. Я чула його голос, але нічк не наважувалась вийти з кухні.

Розмова з ним минулого разу досі змушувала мене тремтіти. Він був слизьким і дуже хитрим, ось як я могла його описати. Тож, я була не в захваті від його появи, але аж ніяк не хотіла ставати між двома братами, які щойно знайшли спільну мову.

-Дякую.-відповів Кемерон і я нарешті вийшла до них.

-Привіт.-тихо сказала я до хлопця і той посміхнувся кутиком губ обвів мене поглядом геть як минулого разу.

-Привіт, красуня.-відповів Тайлер. По спині пройшлись холодні мурахи.-Вона завжди така гарна?-запитав хлопець у Кемерона і той кивнув.

-Заздри мовчки.-холодно відповів Тернер старший і в двері знову подзвонили.-Це мабуть Шелбі та Інес. Зараз повернусь.-сказав хлопець і пішов в коридор, а вже за хвилину почулись знайомі голоси.

Тайлер встав з місця і покрокував до мене. Та я не хотіла знаходитись поряд з ним, тож швидко шмигнула до столу.

-Час поставити на стіл гаряче.-сказала я і взялась розставляти страви, які так довго готувала.

-Я допоможу.-відповів Тайлер і за секунду опинився поруч.

Я дістала з духової шафи запечену курку і коли повернулась, він вже був в сантиметрі від мене.

-Я вже встиг засумувати, після нашої останньої зустрічі.-сказав він і я інстинктивно сунула йому в руки курку. Він усміхнувся, але взяв її.

-Постав на стіл будь ласка.-відповіла я, але той відставив її на стільницю і буквально вжав мене в неї всім своїм тілом.

-Ти така злякана.-прошепотів хлопець і я відчула, як його рука торкнулась моєї ноги в тому місці, де був виріз на сукні.

-Відійди.-якомога впевненіше, сказала я.

-Не можу. Ти притягуєш мене як магніт.-так само тихо говорив хлопець і від цього по спині біг холод.

-Відійди, Тайлер.-знову повторила я, та він лише піднімав свою руку вище. Я штовхнула хлопця в груди і той зі сміхом відступив.

-Добре-добре, не нервуй.-сміявся хлопець, піднявши руки вгору.

Я схопила курку і поставила її на стіл. В цей момент зʼявились всі інші і я дякувала богу, що змогла виплутатись з цієї пастки.

-Тут так смачно пахне!-вигукнув Шелбі і одразу підійшов до мене.-Софі, ти стільки всього приготувала!

Ми з ним обійнялись і я посміхнулась.

-Сподіваюсь вам усе сподобається.-відповіла я.

-Привіт.-тихо сказала Інес, теж підійшовши до мене.

-Привіт. Сідайте.-посміхнулась я і дівчина трохи оживилась.

Ми всілись за стіл. На мій жаль, я опинилась між Кемероном і Тайлером, що дуже заважало розслабитись.

Шелбі постійно базікав про те які Тайлер і Кемерон схожі, Інес нахвалювала мою їжу, а Кемерон намагався постійно тримати мене за руку, ніби відчуваючи як мені не комфорно.

Та врешті все ніби налагодилось, всі роззнайомились і розмова почалась про будинок. На всі питання відповідав Тернер, бо я геть не знала нічого. І врешті, Кемерон та Шелбі вирішили вийти на подвірʼя, аби пропустити по цигарці. Ми лишились утрьох.

-То ти теж навчаєшся в Марії?-запитай Тайлер у Інес і та кивнула.

-Так. Ми з Софі відвідуємо декілька предметів разом. Мені там подобається.-розповідала Інес. Та раптом я відчула руку хлопця на своїй нозі.

Я не могла сказати жодного слова, адже поруч була Інес. Тож, єдине що мені прийшло в голову - впустити келих з вином, який я тримала в руці.

Червоний алкоголь вилився просто на білу кофту хлопця і він вскочив з місця.

-Чорт, пробач! Я така незграбна!-награно говорила я, теж вставши з місця.

-Не страшно.-спокійно і з посмішкою відповів Тайлер.-Треба замочити, щоб не було плями.

-Ванна на горі.-відповіда я, задоволена, що позбулась його на якийсь час. Тайлер пройшовся язиком по нижній губі і зміряв мене поглядом.

-Допоможеш мені?-запитав він і я зрозуміла, що встряла в свою пастку.

Я поглянула на Інес і та кивнула.

-Все в нормі, я почекаю.-відповіла вона, та це геть не те, що я хотіла почути.

-Добре, ходімо.-крізь зуби відповіла я Тайлеру і пішла вперед.

Щойно ми зайшли в ванну кімнату, він зняв свою толстовку і жбурнув мені в руки.

-Не вдалось.-посміхнувся він, натякуючи на мій план, який повністю провалився. Я схопила кофту і розгублено на нього поглянула.

-Що тобі від мене треба?-гаркнула я і хлопець закрив за собою двері. Гостьова ванна була вдвічі менша за ту, що в нас в кімнаті і від цього відстань між нами була геть малою.

-Ох, Софі…-зітхнув він.-Невже ти не знаєш, що чоловікам від тебе потрібно?-запитав Тайлер і я кинула йому толстовку назад. Він вхопив її і відкинув у раковину.

-Залиш мене в спокої, інакше я все розкажу Кемерону.-пригрозила я, та здається хлопець навіть не звернув на це уваги.

Він був і справді дуже схожий на Тернера старшого і в якийсь момент я відчула таку ж слабкість перед ним. Він був так само наполеглевим, так само грубим і холодним, як Кемерон у перші дні нашого знайомства.

І я так само його боялась…

Ці почуття викликали в мені дивне тепло. Ніби я знову проживала той період, коли закохалась в Кемерона. Знайомі відчуття нахлинули на мене, як цунамі.