Читати книгу - "Пристрасть спотворює все, Юлія Міхаліна"

– Більше ніколи не смій зі мною так грати, зрозуміла?

– Чому? – насупившись, прошепотіла дівчина, – Це все, на що ти здатний?

– Ні, просто наступного разу я можу не стриматися, – намагаючись зберегти зовнішній спокій і незворушність, зауважив Олег.

Після відпустив Одинцову і, спішно відсторонившись, відійшов на безпечну відстань. Окинув мутним поглядом розпатлану і здивовану Маргариту. Випустивши гучний подих, відвернувся, щоб піти.

– Олег! – слабо контролюючи себе, покликала. Коли чоловік зупинився за кілька кроків віддалік, недоладно уточнила: – У чому справа? Я не просила тебе стримуватися. Врахуй, після ти не маєш права дорікати мене, що не стримала домовленість нашого змагання і...

– Я не збирався тебе в чомусь дорікати, – байдуже перебив Чернишевський, злегка повернувшись до дівчини.

– А як же бажання? Мрія про ніч зі мною? – подумки лаючи себе, що принижується перед ним.

– Я, здається, говорив – не такою ціною. Щодо мрії... – посміхнувся краєм губ, – Вона не в ночі єдиній полягає. Це найменше, що хочу отримати від тебе.

– Так чому ні?.. – Рита замовкла, піймавши похмурий погляд, яким обдарував Олег.

– Кому, як не тобі знати, що я живу за принципом або все, або нічого, – відвертаючись, чоловік відмахнувся: – Все – це ти й твоя любов.

Пересмикнувши плечима, Чернишевський попрямував до будинку на ходу застібаючи сорочку. Маргарита так і залишилася стояти, притулившись до дерева, з подивом дивлячись услід. Серце в грудях калатало, як шалене. Все тіло тряслось чи то від холодного вечірнього вітерця, чи через втрату жаркого захисту у вигляді Олега, чи то від незадоволеного збудження.

Хіба думала, що сьогоднішня гра закінчитися таким чином? Чи припускала, що Чернишевський виявиться настільки благородним і правильним? Пристаючи до чоловіка з наміром задовольнити його вимоги, у неї в думках було два варіанти розвитку подій: або Олег, пославши під три чорти, переконає, що вона для нього просто друг (наївний і дитячий варіант насправді), або він-таки з нею переспить, і дівчина остаточно переконається, що все чоловіки однакові, а благородство лише красива маска, що допомагає втертися в довіру.

Маргарита хотіла переконатися в істинності останнього припущення. Побачивши пафосно романтичну атмосферу та свічки, їй необхідно було впевнитися – інакше, ніж відбувалося в Інанні, бути не може. Краще відразу здатися, підкоритися, ніж після отримати за непослух.

Чорт забирай, як прогадала і все пішло не за планом? Чому Чернишевський виявився настільки непередбачуваним? Хоча де тут непередбачуваність? Завжди знала, що Олег до неї нерівно дихає. Знала, але не думала, що настільки серйозно, щоб відмовиться від можливості сексу заради ... Заради чого власне?

Олег весь час твердив про любов... Яка любов? Про що він? Це самообман. Її не можна любити. Пусті слова не значать, що кожну маячню варто приймати за чисту монету. Проте чомусь Чернишевський не скористався ситуацією, відступив. І тепер Рита залишилася на самоті у дерева, скуйовджена, ошелешена і незадоволена. Подумати тільки – вона, Маргарита Одинцова, вперше в житті відчуває жаль і розгубленість, що чоловік, з яким повинна була вступити в сексуальний контакт, пішов, не завершивши розпочате.

Гірко посміхнувшись, дівчина тремтячими руками поправила блузку і застебнула джинси. Відштовхнувшись від широкого стовбура старого бука, без емоцій озирнулася з надією, що поблизу не було свідків їх неподобства. На підкошених ногах попленталася до будинку.

Життя набуває несподіваних поворотів, виблискуючи дивовижними гранями. Сьогоднішній вечір приніс нові відкриття – Маргарита переконалася, що дещо значить для Олега, та і він для неї набагато більше, ніж просто приятель. Дотепер відчувала дотики його гарячих пальців до шкіри. Пам'ятала, наскільки приємно було торкатися до нього. Ще горіла від думки, як могло все закінчитися, не будь чоловік настільки принциповим.

Напевно, Риті має бути соромно. Вона повинна шкодувати про безрозсудний вчинок. Вважати Чернишевського за хтивість цілковитим козлом, але лаяла тільки за стриманість. А ще відчайдушно хотіла повторити те, що трапилося. Але наступного разу довести до логічного завершення і дізнатися, яка вона – любов Олега Чернишевського.