Читати книгу - "Повість минулих літ"

996

1 Додано з Лавр.

2 Перевара — посудина, в якій варили мед (напій).

3 Єванг. від Матфія V, 7.

4 "Єванг. від Луки XII, 33.

5 Єванг. від Матфія VI, 19—20.

6 Псалом СХІ, 5.

7 Притчі Солом. XIX, 17.

8 В Іп. і Хл. "по градомъ"; у Лавр. "по городу".

9 Гридниця — велика зала (мабуть, окреме приміщення), де перебували гриді — дружинники-охоронці князя.

10 В Іп. "Ондроникомъ"; у Лавр. "андрихомь".

11 В Іп. і Хл. "єпископ"; у Лавр. "єпископи".

12 Віра — грошова кара за вбивство або тяжке каліцтво вільної людини; плата ця йшла князеві.

997

1 В Іп. і Хл. "вhрхъние"; верхньою землею називалася Новгородська земля; низовською новгородці називали Київську землю.

2 Лукно — діжечка з лубу.

3 Медуша — приміщення для зберігання меду (їжі і напою).

4 Додано з Лавр.

5 В Іп., Хл. і Лавр. помилково — "въ градh", "въ градhх", "в городhхъ".

6 Корчага — велика глиняна посудина, типу широкої низької амфори, з вузьким горлом.

1007

1 В Іп. і Хл. "принесени святий"; у Лавр. "перенесени святий"; тут явна помилка; у Новг. І маємо "принесени си", а в Новг. V додано "князи", тобто мовиться про померлих у попередні роки князів і княгинь; у 1044 p. сюди перенесуть останки Ярополка і Олега Святославичів; за дослідженнями, в Десятинній церкві була похована й Анна, шоста жона Володимира Свято-" славича.

1014

1 Додано з Лавр.

1015

1 Події ці тлумачать так. Святополкові, який у час смерті Володимира перебував у Києві, треба було виграти деньдва, аби влаштувати справи захоплення престолу. Він приставив сторожу до покійного батька, щоб приховати його смерть. Але бояри, противники Святополка і прихильники Бориса, вивезли тіло Володимира, і всі кияни дізналися про його кончину.

2 Римсько-візантійський імператор Константин проголосив християнство офіційною релігією Римської імперії, за що був прозваний Великим і визнаний за святого. Володимир Святославич, що запровадив християнство на Русі, тому й порівнюється з Константином.

3 Поел. Павла до римлян V, 20.

4 Премудр. Солом. XI, 17.

5 Ієзекіїль XXXIII, 11.6

6 Ієзекіїль XXXIII, 12—16, 20.

7 Єванг. від Матфія IX, 13.

8 Діяння апостолів X, 31.

9 Натяк, очевидно, на те, що Володимира не канонізовано як святого, бо далі літописець свідчить, що пам1ять його бережуть руські люди.

10Додано з Лавр.

11 Притчі Солом. XI, 7; слово курсивом додано з Лавр.; у літопису подано зворотний афоризм, бо в Біблії сказано: "Із смертю людини нечестивої зникає надія".

12 Цей заголовок в Іп. зі знаком виноски приписано внизу новим почерком.

13 Притчі Солом. І, 16, 18, 19.

14 Псалом III, 2.

15 Псалом XXXVII, 3, 18.

16 Псалом CXIII, 1—3.

17 Псалом XXI, 13, 17; VII, 2.

18 Імена відомі з "Саги про Еймунда".

19 Друга кн. Параліпоменон XVIII, 19, 20.

20 Псалом LVII, 2—5.

21 Додано з Погод, "на оусть тмы"; у Хл. це виправлено (хибно) на "оустьи смhдыни".

22 Від устя тепер висохлої річки Смядині до Смоленська приблизно 3 км

23 Псалом СХХХІІ, 1.

24 Псалом IX, 18.

25 Псалом XXXVI, 14; X, 2; XXXVI, 15, 20.

26 Псалом II, 3—7.

27 В Iп. "пути плоды" у Хл. "труда плоды".

28 Притчі Солом. I, 26, 31.

29 Імовірне місце поховання Святослава — пагорб Могила Святослава. У Никон. відзначено, що в нього був син Ян (Іван). Судячи з маршруту втечі, можна з великою1 вірогідністю припускати, що Святослав був одружений з невідомою на ім1я дочкою угорського князя (принца) Гейзи; їх у Гейзи (за угорськими джерелами) було три, шлюбні зв1язки їх відомі; тоді це буде четверта (друга по старшинству). Є давня гіпотеза, що й брат Гейзи Михаи жоною мав якусь руську княжну.

30 Даниїл V, 21.

31 Ісайя І, 6.