Читати книгу - "На другому березі (збірник)"

по світі розійшлися, здвигаючи міста і тереми для Єви. 4 квітня 1935 ВЕСІЛЬНА Для Олечки Послухай: б’є весільний бубон і клени клоняться, мов пави. В твоє волосся, моя люба, заплівся місяць кучерявий. Чому пригасла скрипка трохи, чому тремтить твоя долоня? Ніч срібним сяйвом, наче мохом, обмотує підкови коням. 12 березня 1935 ВЕСІЛЬНА НІЧ Палає ніч пташиним співом. Хто ж, люба, ложе нам постелить? Дивись, як сяє мерехтливо у вікна місяць — чару келих. Хрещатим мохом і коханням нас оплете нестямне щастя. Сто місяців тремтить зарання у снах гарячих і квітчастих. 10 березня 1935 ХМІЛЬ Дівчино, хмелю весняний, довкола мене оплетися! Кують нам дятлі з моху сни і в сто гаях лопоче листя. Весна омаєних весіль і кожна ніч, немов отрута. Твоїх долонь ласкавий хміль і тайна щастя незбагнута. 9 березня 1935 ДВА СЕРЦЯ У вечір, в обрії, у спів підем, обнявшись, перед себе. Мов черепицю із дахів, зриває вітер зорі з неба. І, відділившись від юрби, загорнемося в хутро ночі. Хай два серця — два голуби — співзвучно й тужно затріпочуть. 3 квітня 1935 ТЕРНИНА Немов метелик полум’яний, на кущ тернини сонце сіло. У твої очі синьо-тьмяні дивлюсь натхненно і несміло. Коли нас ніч розділить сонних, серця заб’ються в нас окремо, щербатий місяць снами томить, чарує мертво і зелено. Та не лякайся, моя люба, спокійно тої жди хвилини, коли коханням день окрилить, коли весна на кущ тернини метелик сонця знов пришпилить. 29 березня 1935 ПІДКОВИ На сто возах весна приїде, мов луки, вигнуться смички. Крізь сито дощ весінній цідить, і дяк запалює свічки. Та їхать ми ще не готові, й баси нам нетерпляче тнуть. Хай, люба, місяць на підкови нам ковалі перекують. 9 березня 1935 БАРВІНКОВА ЩИРІСТЬ Кохай мене звичайно й просто, так, як кохають всі дівчата. Коли проходиш білим мостом, зоря в твоє волосся вп’ята. Так палко вміють цілувати лиш ті, що перший раз цілують.