Читати книгу - "Остання збірка"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Гадаю, ми зможемо вам допомогти, — запевнив його Арнолд. — Звісно, спершу треба ознайомитися із ситуацією. Ми хочемо заздалегідь знати, з чим доведеться мати справу.
— Те саме мені казали і в інших фірмах. Але часу немає, — сумно промовив сиерієць. — Я вклав у насіння весь свій капітал. За кілька тижнів з'являться сходи, і всі вони одразу будуть знищені пацюками. Ви повинні покінчити з цією поганню до того, як зазеленіють поля.
На видовженому худому обличчі Грегора не відбивалося особливої радості. Він був дуже консервативним у своїх рішеннях, і йому не подобалося працювати у подібний спосіб.
Через самовпевненість і нахабство Арнолда їхня фірма часто укладала нездійсненні контракти. Грегор опирався цьому, як міг. Але, іншого способу поставити на ноги «Міжпланетну службу оздоровлення довкілля» не було. Досі їм щастило. Фірма навіть почала давати невеликий прибуток. Грегорові не хотілося ризикувати. Тому підозрілий блиск в очах компаньйона його насторожував.
Сам сиерієць справляв враження чесної людини, але хто знає, як усе може обернутися. Раптом ці «пацюки» виявляться триметровими озброєними бластерами чудовиськами. Такі випадки у практиці фірми «ААА Ейс» уже траплялися.
— Раніше у вас були проблеми з пацюками? — запитав він у сиерійця.
— Звісно. Але не більші, ніж, скажімо, з летючими висюками, скигелями чи звичайною гнильцею. Це звичайні турботи фермера.
— А чому зараз із ними виникли проблеми?
— Звідки мені знати, — сердито пирхнув сиерієць. -Кажіть прямо, візьметеся чи ні?
— Звичайно, візьмемося, — сказав Арнолд. — Ми готові почати...
— Нам з партнером спершу треба порадитись, — рішуче втрутився Грегор і потяг Арнолда в хол.
Невисокий, опецькуватий Арнолд завжди був сповнений ентузіазму. Його, дипломованого хіміка, цікавило абсолютно все. Він був по вінця напханий найнеймовірнішою інформацією, вичитаною з десятків наукових і технічних журналів, виписаних, звісно, за рахунок фірми.
Отримана в такий спосіб інформація зазвичай не приносила жодної практичної користі. Мало кого цікавило, навіщо аборигени з Денеб X шукають найкращий спосіб масового самогубства або чому тваринний світ на Дреї представлений виключно летючими видами.
Та якби кому-небудь спало на думку про це довідатися, Арнолд охоче поділився б інформацією.
— Я хочу знати, у що ми вплутуємося цього разу, -сказав Грегор. — Що то за сімейство альфікс дрекс?
— Це гризуни, — одразу пояснив Арнольд, — трохи менші від наших земних пацюків і не такі агресивні. Харчуються рослинною їжею, поїдаючи зерно, траву й молоді паростки дерев. Пацюки як пацюки, нічого особливого.
— Гм. А якщо їх там десятки мільйонів?
— Тим краще.
— Облиш
— Я серйозно, якби клієнт вимагав знищити одну п'ятдесяту частину пацюків, я б не взявся за цю справу. Адже тоді нам довелося б витратити залишок життя на пошук останніх п'яти чи шести тварин. Але, наскільки я зрозумів, ми повинні просто повернути популяцію пацюків до звичайного, «доепідемічного» порогу чисельності. А це нам цілком під силу, і саме так слід формулювати умови в контракті.
Грегор кивнув. Його партнер, хоча й рідко, але часом виявляв справжню ділову хватку.
— А ми встигнемо впоратися з ними? — перепитав він.
— Безперечно. Існує кілька сучасних способів боротьби з гризунами. Один із найкращих — морганізація, непогана також система Турньє. Нам знадобиться кілька днів, щоб винищити цих гризунів.
— Гаразд, — сказав Грегор, — але в контракті слід уточнити, що ми займатимемося лише пацюками сімейства альфікс дрекс. Так ми хоч знатимемо, за що працюємо.
— Згоден.
Вони повернулися до офісу. Негайно був складений контракт, згідно з яким фірма «ААА Ейс» зобов'язувалася протягом місяця привести кількість пацюків на фермі замовника до попереднього рівня. За кожний зекономлений день передбачалася додаткова винагорода, а у разі затримки — неустойка за кожний прострочений день.
— Поки ви цим займатиметеся, — сказав сиерієць, — я влаштую собі відпустку. Ви справді вважаєте, що зможете врятувати мій урожай?
— Не хвилюйтесь, — запевнив його Арнолд. — Ми маємо обладнання для морганізації та апарати для оброблення місць скупчення гризунів за системою Турньє. Обидва способи дуже ефективні.
— Я знаю, — сказав сиерієць, — я теж користувався ними. Але, можливо, я щось робив не так. Усього вам найкращого і бажаю успіху, панове.
Грегор і Арнолд ще довго мовчки дивилися на двері, що зачинилися за сиерійцем.
Наступного дня, вони завантажили на корабель стоси посібників, пастки та інше обладнання, яке гарантувало звільнення від гризунів, і стартували у напрямі планети Сиер.
За чотири дні, що минули без жодних пригод, перед ними відкрилися яскраво-зелені простори Сиер. Вони опустились нижче й побачили узбережжя Бітер-Лаг. Про всяк випадок перевіривши координати, вони приземлилися.
Берні-Спірит, так називалася ферма сиерійця, справді була райським куточком: акуратно розорані поля, вкриті соковитою травою луки, вікові дерева з густими кронами велично чорніли на тлі вечірнього неба, а два місяці надавали невеликому ставкові темно-синього забарвлення.
Однак скрізь можна було помітити ознаки запустіння і нашестя пацюків. Великі ділянки лук були виїдені до голої землі, а дерева, що росли довкола будинку, видавалися зів'ялими й недоглянутими. Всередині будинку на меблях, стінах і навіть масивних балках перекриття — скрізь виднілися сліди щурячих зубів.
— Не поталанило бідоласі, — поспівчував клієнтові Арнолд.
— Це нам не поталанило, — виправив його Грегор. Обхід будинку супроводжувався неперервним писком невидимих гризунів, що ховалися в щілинах і норах. Коли Арнолд і Грегор наближалися до дверей кімнат, там одразу здіймався галас і чулося шурхотіння тварин, що в паніці розбігаються. Але друзям так і не вдалося побачити жодного гризуна. Пацюки поховалися в норах раніше, ніж Арнолд і Грегор встигали їх побачити.
Розпочинати роботу було надто пізно, тож Арнолд і Грегор розставили різні види пасток, щоб перевірити, які з них виявляться найефективнішими проти пацюків. Потім партнери дістали спальні мішки й приготувалися до сну.
Арнолд умів засинати в будь-яких умовах, а для Грегора ніч видалася малоприємною: полчища пацюків виявляли надзвичайну активність. Було чутно, як вони ганяють по підлозі, натикаються на ніжки столів і стільців, гризуть двері та бігають по стінах. Тільки-но Грегор задрімав, троє найнахабніших пацюків вилізли йому на груди. Змахнувши їх рукою і щільніше загорнувшись у
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Остання збірка», після закриття браузера.