Читати книгу - "Житловий кодекс України. Науково-практичний коментар станом на 05.05.2011 р"

вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177, об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, до яких відносяться і гуртожитки, не підлягали включенню до пайового фонду і паюванню в процесі реорганізації цих підприємств.

Статтею 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури в разі банкрутства підприємства не включається до його ліквідаційної маси, а передаються до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

На 1 січня 2008 року, за даними статистичного бюлетеня "Житловий фонд України у 2007 році", налічувалося 10630 гуртожитків. Серед них 3344 - комунальних, 3207 - приватних і 4079 - державних[4].

1 січня 2009 року вступив в дію Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", який спрямований на врегулювання порядку приватизації кімнат у гуртожитках. Сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які на законних підставах тривалий час (не менше п'яти років) зареєстровані та фактично проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, та не мають іншого власного житла.

В основу механізму реалізації житлових прав мешканців гуртожитків покладено передачу протягом трьох років всіх гуртожитків, на які поширюється Закон, у власність територіальних громад. Передача гуртожитків здійснюється відповідно до порядку, передбаченого Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей цього Закону. Після передачі гуртожитків до комунальної власності мешканці можуть за наявності відповідного рішення ради приватизувати гуртожитки.

Прикінцевими положеннями Закону введено мораторій на відчуження у будь-який спосіб (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом трьох років з дня опублікування Закону (до 1 жовтня 2011 року). Оскільки метою мораторію законодавець визначив в тому числі і недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, можна дійти висновку, що мораторій повинен поширюватися також на будинки, які мають статус гуртожитку і перебувають у приватній власності, але були побудовані за державні кошти.

Стаття 128. Порядок надання жилої площі в гуртожитках

Порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Жила площа у спеціальних гуртожитках для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, надається в порядку, що визначається відповідними органами місцевого самоврядування.

1. Житлова площа в гуртожитках надається в порядку, передбаченому цим Житловим кодексом, Примірним положенням про гуртожитки, Примірним положенням про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, Інструкцією щодо організації надання житлової площі у гуртожитках Збройних Сил України. На підприємствах, в установах, організаціях умови надання житла у гуртожитках можуть додатково регулюватися нормами колективного договору, а також спеціальними положеннями про гуртожитки.

2. Жила площа в гуртожитках надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету, в порядку черговості, що визначається адміністрацією підприємства, установи, організації та профспілковим комітетом. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер (додаток), який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Коментована стаття оперує поняттям "адміністрація підприємства, установи, організації та орган кооперативної або іншої громадської організації". Надання житлової площі у гуртожитку є специфічним способом передачі майна у користування, тому таке рішення повинно прийматися органом юридичної особи, до компетенції якого, відповідно до статуту, положення, іншого внутрішнього акта, входить вирішення питань про передачу майна у користування. При вирішенні конкретного спору доцільно також вивчати практику прийняття юридичною особою таких рішень.

Профспілковий орган, уповноважений спільно з адміністрацією приймати рішення про надання житла у гуртожитках, визначається відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та інших актів, які регулюють повноваження профспілок. У разі відсутності на підприємстві організації профспілки питання про поселення у гуртожиток вирішується з урахуванням положень Закону СРСР "Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями".

3. Заселення гуртожитків провадиться після створення в них необхідних житлово-побутових умов для проживання і за наявності висновку органів державної санітарно-епідеміологічної служби про прийняття гуртожитку в експлуатацію. Зазначений висновок повинен визначати кількість місць в гуртожитку з урахуванням санітарної норми житлової площі на одного мешканця з обов'язковим оформленням санітарного паспорту на гуртожиток.

Жила площа в гуртожитку надається в розмірі не менше 6 кв. метрів на одну особу. Оскільки в Примірному положенні про гуртожитки не встановлено верхньої межі розміру жилої площі, то обмеження дирекцією гуртожитку жилої площі 6-ма кв. метрами є неправомірним. Передбачена статтею 47 Житлового кодексу УРСР норма житлової площі на одну особу не поширюється на житлову площу гуртожитків.

4. Відповідно до Інструкції щодо організації надання житлової площі у гуртожитках Збройних Сил