Читати книгу - "Сказання з Небезпечного Королівства"

язичництва і які ми називаємо нецивілізованими Побіжний огляд виявляє тільки їхні дикунські казки: прискіпливіше дослідження — космогонічні міфи; і лише терпіння та внутрішнє знання віднаходять філософію та релігію: істинно культову, яку зовсім не обов'язково чи лише до певної міри (її визначають індивідуально) втілено у «богах».

24

Людське дзеркало (з фр., прим, перекладача).

25

Побутову казку (з нім., прим, перекладача).

26

Двома тисячами років (зі апаронім., прим, перекладача).

27

Дітей не потрібно оберігати від цього — або тоді вже оберігати від цілої розповіді: доки зміцніє їхня травна система.

28

Див, прим. В наприкінці тексту (с. 387).

29

У випадку з казками й Іншими традиційними виховними знаннями слід зважати ще на одне. Заможна сім'я наймала для дітей няньку, і тоді казки дітям розповідала саме нянька, котра іноді уособлювала зв'язок з сільською та звичаєвою мудрістю, про яку забули «кращі» представники суспільства. Відколи це джерело висохло, принаймні в Англії, минуло вже багато часу; та колись воно було доволі важливим. Одначе ми не маємо доказів, що діти якось по-особливому надаються до сприйняття цього зникомого «фольклору». Няням із таким само (чи й більшим) успіхом можна було доручити вибирати картини та меблі.

30

Див, прим. С наприкінці тексту (с. 389).

31

Ленґ і його помічники. Проте це твердження хибне щодо основної частини їхнього змісту в оригінальних (чи найдавніших уцілілих) формах.

32

Та значно частіше вони запитують мене: «Він був добрий? Він був підступний?» Тобто вони більше прагнуть чітко визначити, де добрий бік, а де — злий. Бо це питання однаково важливе і в Історії. і в Чарокраї.

33

З передмови до «Фіолетової чарівної книги»

34

Див, прим. D наприкінці тексту (с. 390).

35

Оце, безумовно, часто й мають на увазі діти, запитуючи: «Чи це правда?» Вони мають на увазі: «Мені це подобається, та чи стосується воно сучасності? Чи мені безпечно спати у своєму ліжку?» І відповідь: «Сьогодні, звичайно, в Англії немає драконів», — це все, що вони почуть почути.

36

З передмови до «Бузкової чарівної книги».

37

Тобто викликає чи пробуджує Вторинну Віру.

38

Це стосується не всіх снів. У декотрих, здається. Фантазія таки бере участь. Але це радше виняток. Фантазування — раціональний, а не ірраціональний процес.

39

Див, прим. Е наприкінці тексту (с. 391).

40

Див, прим. F наприкінці тексту (с. 392).

41

Зловживання не перешкоджає використанню (з лат., прим, перекладача).

42

Christopher Dawson. Progress and Religion, pp. 58, 59. Згодом він додає: «Повний вікторіанський „обладунок“, що передбачав циліндр і сюртук, увиразнював, без сумніву, щось невід'ємне від культури дев'ятнадцятого сторіччя, а відтак поширився разом із тією культу рою цілим світом, чого не траплялося доти з жодним стилем одягу. Наші декаденти, ймовірно, побачать у ньому таку собі похмуру ассирійську красу, підхожий символ безжалісного віку, що її породив: але хай там як, а йому бракує неприхованої та незмінно! краси, яка потрібна будь-якому одягу, бо, як 1 його батьківська культура, він відірваний од життя природи, та й від людської природи — теж».

43

Див, прим. G наприкінці тексту (с. 394).

44

Або ж у групі схожих казок.

45

«Королева, котра хотіла напитися з однієї криниці, та Дорґан» (Campbell, xxili); Der Froschkonig: Діва та Жаба.

46

Див, прим. Н наприкінці тексту (с. 395).

47

Добра вість (з лат., прим, перекладача).

48

Казка (з фр., прим, перекладача).

49

Оце і є притаманна Ленґові хистка рівновага. Зовні його історія нагадує «ввічливу» французьку conte зі сатиричним ухилом, зокрема «Троянду та перстень» Текерея — той тип розповіді, який, поверховий і навіть легковажний за своєю природою, не породжує та не прагне породити щось надто глибоке; та насподі нуртує глибокий дух романтичного Ленґа.

50

У розповіді того штабу, який Ленґ називав «традиційним» і якому насправді надавав перевагу.

51

«Чорний бик із Норовей».

52

Усі деталі не можуть бути «правдиві»: «натхнення» рідко буває таке сильне і тривале, щоби вплинути на цілий твір і водночас не надто вплинути на те, що є простою, ненатхненною. «вигадкою».

53

 Тут Мистецтво присутнє в самій історії, а не в переповіданні, по-заяк Автором історії були не євангелісти.

54

 Символ віри (з лат., прим, перекл.)