Читати книгу - "Троща"

Коваль (рівненський), нинішній командир окремої тактичної групи «Волинь» Української Добровольчої Армії. Ми пройшли Соснів, звідки Роман родом, Раковець, Багатківці, Ішків, Купчинці. У Багатківцях свого часу Юрій Горліс-Горський працював над «Холодним Яром» (збереглася та хата священика), і я зрозумів, що це — знак: Холодний Яр не відпускає мене. А за кільканадцять кілометрів відси лежить село Ладичин, звідки походить один із героїв мого роману «Маруся» сотник Галицької Армії Осип Станімір. Коло замкнулося. Дякую тобі, мій друже Ковалю, за ближче знайомство зі Стрипою.

Хто, товариство, береться за тему бандерівського підпілля, тому важко обійтися без ґрунтовних праць Михайла Андрусяка, що стали мовби доповненням до багатотомного «Літопису Української Повстанської Армії», яке дає нам глибоке розуміння тих драматичних подій на документальному рівні. Мене особливо вразили протоколи допитів Служби Безпеки ОУН в Тернопільщині (46-й том Літопису), а найдужче — «Справа юди», до якої Михайло Андрусяк зробив вельми важливі завваги у своїй книзі «Брати просторів». Тому невипадково саме Михайло став моїм консультантом під час написання «Трощі», то більше, що нас обох завжди надихав справдешній Герой України, сотенний УПА Мирослав Симчич (Кривоніс). Я дякую долі за те, що подарувала мені не просто близькі взаємини з Лицарем Української Честі Кривоносом, але щось значно більше і неминуще.

Хочу окремо вклонитися Ірині Паєвській, доньці одного з героїв цього роману — Юрія Паєвського (Жука), світла йому пам’ять. Пані Ірина передала авторові батьків архів, де виняткову цінність становлять диктофонні записи «допиту», який Юрій Паєвський, дочекавшись незалежності, таки влаштував зрадникові. Авжеж, ідеться про колишнього окружного провідника СБ Клима, котрий здав юного Жучка, його маму Олександру Паєвську (Орисю) та ще багатьох знаних підпільників.

Дякую моєму побратимові Івану Басюку, з яким ми останні два роки розмовляли галицьким діалектом з його місцевими особливостями та співали гаївок навіть по телефону. Сердечне СПАСИБІ воякам УПА Іванові Джоджику, Василеві Кирилюку, Іванові Буртику (США), ревним дослідникам історії рідного краю Богданові Сидораку, Романові Сколоздрі, Василеві Панькевичу, Іванові Нетреб’юку, письменникам Євгену Дудару та Олександру Смику, Ярославу Джоджику, Русланові Кулику, Віктору Свищо… Не вмістити в короткому післяслові усіх, хто сприяв написанню «Трощі», бо до цього списку мали б увійти тисячі й тисячі моїх читачів, які надихали мене до праці.

Насамкінець хочу нагадати, що в оунівському підпіллі, як і в лавах УПА, було багато людей з однаковими псевдонімами, тому прошу не переносити враження від персонажів роману на конкретних історичних осіб.

Примечания

1

СБ — служба безпеки ОУН.

2

«Емпій» — німецький автомат MP.

3

Ідеться про правник українських націоналістів, який забороняв їм вживати алкоголь.

4

Тобто ОУН.

5

Стрих — горище.

6

«Папашка» або «пепешка» — автомат ППШ.

7

Шміраки — покидьки. Так зневажливо називали енкаведистів.

8

Внутрішник — зрадник із середовища підпільників, завербований агент.

9

Цофнутися — відійти, відступити.

10

На південь.

11

Розстрільна — стрілецька шеренга.

12

СВТ — самозарядна гвинтівка Токарєва.

13

Цинґель — спускова скоба.

14

Пайдьошники — ще одна назва московських зайд.

15

Шувар — аїр, лепеха.

16

Мазепинка — кашкет вояка УПА.

17

Кріс — рушниця.

18

Всипа — зрада, сипати — видавати.

19

Опасок — тут портупея.

20

Варґи — губи.

21

Рондель — сковорода.

22

Мидниця — велика миска.

23

Пивниця — льох, погріб.

24

Залізко — праска.

25

Прічі — нари.

26

У родинному архіві Паєвських донині зберігається останній лист Олександри Паєвської (Орисі). У ньому вона звертається до своїх рідних: «Найбільш з усього правдоподібна така можливість, що ані зі мною, ані з Ю. взагалі вже не будете бачитись. Це не є вислів на вітер або якісь чорні думки, лише реальна можливість, і з цим прошу числитись у своїх життєвих плянах. Трудно! І такі, як ми, мусять бути, бо нас потрібно. Може, скажете, чому якраз я пішла цією дорогою. Ще раз кажу: трудно, я її давно обрала. Якщо вам важко, подумайте, що ви не одні… Щодо хлопчика… Якби хотів хто взяти за свого, то віддайте, я не відберу… Певне, виріс син. Синку, будь чемний та послушний і молись за Ю.»

27

Бомки — ґедзі.

28

Райтки — галіфе.

29

«Бобик» — так повстанці називали автомат Судаєва, ППС.

30

Мертвий пункт — одноразовий пункт, яким не користуються постійно на лінії зв’язку.

31

Леміш — один із псевдонімів Василя Кука, визначного діяча ОУН, який після загибелі Романа Шухевича став головним командиром УПА.

32

Відьмине гніздо — омела.

33

Нині Йосипівка.

34

Тодішній заступник начальника Тернопільського управління МГБ.

35

Петро Свердлов — знаний чекіст, уродженець Умані.

36

Купля — пряжка.

37

Під Гурбами відбувся один із найбільших боїв між силами УПА та військами НКВС у квітні 1944 року.

38

Замельдуватися — зголоситися з повинною до органів радянської влади.

39

Штафета — таємне письмове повідомлення, записка.

40

Ідеться про снодійно-паралітичний препарат «Нептун-47», який радянські спецслужби використовували для захоплення підпільників.

41

Таксівка — легковий автомобіль.

42

Волокна — шнури із сириці.

43

Атентат — убивство чи замах на нього.

44

Студня — криниця.