Читати книгу - "Майдан. (Р)Еволюція духу"

Так, наші «майдани» часом схожі на вистави з акторами з провінційних труп. Ок. Але вони в нас є. Сам той факт, що здібність агроельфів підняти свої дупи і припертися з транспорантами на майдан, враховується як значний фактор при побудові тактичних схем в політичних перегонах — тішить. Бо міг би і не враховуватися, але враховується.

Jan. 3rd, 2014 at 1:43 AM

Глибини вкраїнських політизованих фейсбуків вельми соплежуйські, і соплежуйство це проявляється у ставленні чуттєвої нашої бусічки-інтелігенції до грубих і пазуристих агроельфів з ВО «Свобода». Між тим, ці втілення зла та вервольфи української політики чи не єдині, хто здатен відповідати за базар, зокрема (і це головне) у дрібничках.

Двоє недолугих енердрайзерів жбурнули фаєри в багатостраждальне кубло під назвою «Прем’єр Палац». О так, в порівнянні із сотнями спалених на свята у Франції автівок і невеличкого штабельочку зарізаних людей, це, канєшно, трагедія, але організація відреагувала фактично миттєво — розбишак засуджено і виперто з лав. Або ж візьмемо інцидент з використанням дизайну художника Стронґовського на свобідівській листівці. Пан митець не давав свого дозволу на використання матеріялу жодній політичній структурі, але ж якась абізяна, звичайно, це зробила. Митець висловив своє невдоволення — «Свобода» перепросила за прикрість. Так само було свого часу з плакатом іншого митця — Андрія Єрмоленка. Звичайно, сморід певними некмітливими мережевими симпатиками ВО був піднятий на цих митців чималий, але в наших реаліях сморід може піти і через світлинку з не таким котиком на аватарці самотнього блогера.

Усі ми знаємо, що серед українців дуже високий процент мудаків усіх можливих штибів, і серед свобідівців — теж. Але це не питання до ВО «Свобода» — це питання до українців усіх національностей і пород, тобто до нас з вами. Врешті, до мене особисто. До вас, шановний читачу. Спитайте себе — чому я такий мудак? А, ви не вважаєте себе мудаком? Тоді ви мудак в квадраті. Коли настане час Х, і врешті таки доведеться отримати тяжкої п..зди від беркутменів, то чи не єдині, хто встане на оборону наших цивільних дупок в чисто фізичному аспекті, це члени ВО «Свобода».

Боже, какой кашмар! Я нє хачу, чтоби мєня защіщали фашисти, тєм самим іспачкав маю ліберально-чістую совєсть! Хо-хо, як хочеться мати вібір, саме в ту мить, коли його нема і бути не може. Як зворушливо.

Свобідівці такі які є, а інших нема. Між іншим, вони різні, як і ви. І жлоби, й інтелектуали, і фаріони, і фараони, і професори, і гопніки, адже це живий зріз. От КПУ не можна назвати зрізом суспільства. КПУ — це стерильний, майже лабораторний колумбарій, проте вони не жбурляють смолоскипи в фортецю чесного капіталістичного бізнесу — «Прем’єр Палац».

В тривожні часи формування політичної нації саме націоналісти є рушієм спротиву і кулаком оборони, і це закономірно. Той факт, що половина з них відверті папуаси, не має вас лякати. Більш ніж половина мешканців мого під’їзду вопше патентовані неандертальці, але ж я не пизджу про це у фейсбуках через день.

І наостанок. Подумайте, а чи правильно ви розумієте гасло «Україна понад усе!»? Україна, шановні, це наш дім. В нашому домі є певні проблеми — прорвало каналізацію з калом і обвалюється стеля, і поки ми цього не подолаємо, так — наш дім понад усе! От зробимо ремонт і поміркуємо про те, де має стояти журнальний столик, якого кольору будуть шпалери, і чи не образить когось із співмешканців не таке розташування холодильника на кухні. Ми це обов’язково зробимо, але пізніше.

Feb. 1st, 2014 at 2:29 AM

Ці ліберальні тьоті з фейсбуку, клянуся, доведуть до сказу будь-яку притомну людину.

«Ой, ну я тоже канешно против тітушек, но нельзя же так! Как можна біть чєлавека, каторый біл чєлавека? Разве етім можна астанавіть насіліє?»

Звичайно, можна, шановні тьоті. Часом це взагалі єдиний мож­ливий інструмент. Якщо побити чєловєка, котрий побив чєловєка, то ймовірність того, що він знову битиме чєловєка, суттєво зменшується. Це називається гарантованим дзеркальним покаранням, і це є тактичною миттєвою кармою. Ну не всі ж здатні прораховувати майбутнє і зважати на наслідки, які колись, можливо, настануть. Тим більше наслідки морального гатунку.

Серед співвітчизників і досі багато таких цікавих людей, що мимоволі дивуєшся, як вони взагалі здатні ходити і розмовляти одночасно, настільки вони тупі. З них і комплектують зграї тітушок.

Запорука чистої карми, шановні тьоті, не в тому, щоби підставляти дупу під удари долі. Запорука чистої, прозорої карми в тому, що пиздити треба сильно, але з любов’ю і всєпрощєнієм. Як ото Крішна пану Арджуні казав — накуй гуманізм, дайош громадянську рішучість! Ну або якось так.

Хоча особисто я є прихильником іншої парадігми. Такої, що треба бути похітрей і поізворотлівєй. Але це не кожному личить, бо тут треба вміти. Взагалі, я за ситуативність в діях. Бо жізнь, шановні, одна, а тітушек дохуя.

Ніхто не підкаже, де можна взяти крупнокалібєрну снайперську рушницю з глушитєлєм і прицілом? Дайте дві!

Feb. 4th, 2014 at 3:51 AM

Існують певні