Читати книгу - "Марсіянин"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Так, - сказала вона. - У мене все добре. Але я сумую за тобою.
- Пробач.
- Нічого не поробиш, - знизала плечима вона.
- Як наші мавпенатя?
- З дітьми усе добре, - вона усміхнулась. - Еліза захоплена новим хлопчиком у її класі, а Віктор воротар у команді свого класу.
- Відмінно! - сказав Фоґель. - Чую, що ти у Центрі керування польотами. НАСА не могло направити сигнал у Бремен?
- Вони могли, - сказала вона. - Та їм було простіше привезти мене у Г’юстон. Безкоштовна відпустка у Сполучених Штатах. Хто я така, щоб відмовлятись?
- Правильне рішення. А як моя неня?
- Добре наскільки це можливо, - сказала Гелена. - У неї бувають хороші дні й погані дні. В мої останні кілька відвідин вона не впізнала мене. У деякому сенсі це навіть на краще. Вона не мусить перейматись за тебе, як я.
- Їй не погіршало? - спитав він.
- Ні, її стан приблизно той же, що й був. коли ти відлітав. Лікарі впевнені, що вона все ще буде з нами, коли ти повернешся.
- Добре, - сказав він. - Я боявся, що не встигну побачити її востаннє.
- Алексе, - сказала Гелена. - Ти будеш у безпеці?
- Настільки, наскільки це можливо, - сказав він. - Корабель у бездоганному стані, а після приймання Таіянг Шена у нас будуть усі запаси потрібні для решти мандрівки.
- Будь обережним, - сказала вона.
- Буду, кохання моє, - пообіцяв Фоґель.
- Вітаю у Джіуквані, - сказав Ґуо Мінг. - Маю надію, добре долетіли?
Су Бін переклав слова Ґуо Мінга, коли Теді сідав у друге найкраще місце в оглядовій кімнаті. Він подивився крізь скло на Центр керування польотами Джіуквана, який дуже скидався на г’юстонський, хоча Теді не міг прочитати китайські написи на великих екранах.
- Так, дякую, - відповів він. - Ваші люди виявили виняткову гостинність. Приватний літак, який ви замовили, щоб доправити нас сюди, - дуже приємний жест.
- Моїм людям було приємно працювати з вашою передовою командою, - сказав Ґуо Мінг. - Минулий місяць був дуже цікавим. Встановлення американського зонда на китайський прискорювач. Впевнений, таке сталось вперше.
- Це лише показує, - сказав Теді, - що любов до науки однакова у всіх культурах
Ґуо Мінг кивнув.
- Мої люди особливо відмітили етику праці вашої людини Мітча Гендерсона. Він дуже заангажований.
- Він біль у дупі, - сказав Теді.
Су Бін подумав перш ніж перекладати, але потім зробив це.
Ґуо Мінг розсміявся.
- Ви можете так говорити - мовив він. - Я - ні.
- Отже ще раз, - сказала сестра Бека Емі. - Чому ти повинен робити ПЧД?
- Може й доведеться, - пояснив Бек. - Я просто маю бути готовим до цього.
- Чому?
- На випадок, якщо зонд не зможе стикуватись із нами. Якщо щось піде не так, моїм завданням буде вийти назовні й схопити його.
- А що, не можна просто підвести Гермес щоб стикуватись із зондом?
- Нізащо, - сказав Бек. - Гермес величезний. Він не призначений для точного маневрування.
- А чому це маєш бути ти?
- Тому що я спеціаліст з ПЧД
- Але я думала, що ти лікар.
- Так, - сказав Бек. - У всіх кілька професій. Я лікар, біолог і спеціаліст з ПЧД. Капітан Ллюїс - наш геолог. Джогансен - системний адміністратор й технік реактора. Ну і так далі.
- А як щодо вродливого хлопця… Мартінеза? - спитала Емі. - Що він робить?
- Він пілот МПЧ й МЗЧ, - сказав Бек. - Також він одружений і має дітей, ти, розпусна руйнівнице родин.
- А, добре. А як щодо Уотні? Що він робив?
- Він наш ботанік та інженер. І не говори про нього у минулому часі.
- Інженер? Як Скоті?
- На кшталт, - сказав Бек. - Він лагодить усе.
- Закладаюсь, це йому зараз стає у пригоді.
- Це вже без сумніву.
Китайці відвели американцям для роботи невелику залу. тісне приміщення було розкішним за стандартами Джіуквана. Коли Мітч увійшов, Венкат працював над фінансовими звітами й був радий зробити перерву.
- Вони дивне плем’я, ці китайські зауки, - сказав Мітч. - Але вони зробили хороший прискорювач.
- Добре, - сказав Венкат. - Як там з’єднання між прискорювачем та нашим зондом?
- Все перевірено, - сказав Мітч. - ЛРР виконала вказівки бездоганно. Пасує як рукавичка.
- Якісь зауваження чи побажання? - спитав Венкат.
- Так, я бажав би знати, що я їв минулого
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Марсіянин», після закриття браузера.