Читати книгу - "На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Скотті хай трохи забруднить свою спину.
Басія поковзом-поповзом виліз із-під посадкової платформи, звільнивши місце для Скотті й останньої з чотирьох бомб.
Пітерова чортопхайка стояла біля його візка, а сам Пітер стояв
між двох візків і переминався з ноги на ногу, от ніби йому
припекло справити малу потребу. Спина й руки Басії нили. Він
тільки бажав, щоб усе це швидше скінчилось, а він знову
опинився вдома, біля Лусії, Фелсії та Яцека.
— Що тобі? — спитав Басія.
— Вони прибувають! — таємниче прошепотів Пітер, от ніби тут
хтось міг їх підслухати.
— Хто прибуває?
— Та всі! Тимчасовий управитель. Безпекова команда
корпорації. Науковці й технологи, весь персонал. Усі. Це
серйозно. Вони висаджують нам на голову цілий новий уряд.
Басія здвигнув плечима.
— Застарілі вісті. Півтора року, як дійшли сюди. А то б чого ще
ми тут шалались?
— Та ні! — Пітер аж підскочив знервовано, глипнувши на зорі.
— Вони ось зараз висадяться тут! «Едвард Ізраель» увімкнув
гальмівні двигуни пів години тому. Вже й вийшов на високу
орбіту.
Мідяний присмак страху заповнив рот Басії. Чоловік
задивився угору, в ту небесну пітьму. Мільярд незнаних зірок, і
Молочний Шлях, рідне сузір’я, все на своїх місцях, тільки бачене
під іншим кутом. Гарячково пошастав очима й таки вловив той
рух. Тонесенький, мов хвилинна стрілка на аналоговому
годиннику, але Басія його розгледів. Корабель-носій виділив
свою «краплю». Важкий «човник» уже почав спуск, наближаючись до посадкової платформи.
— Перш я хотів зв’язатися з вами по радіо, але ж Куп застеріг: вони моніторять радіодіапазон, і… — швидко заговорив Піт, але
цієї миті Басія вже мчав назад, до платформи. Скотті з Купом
саме вилазили з-під неї. Куп витряс хмарища пилюки зі своїх
штанів і заусміхався.
— У нас проблема! — сказав Басія. — Корабель допіру скинув
човника. Здається, вони вже увійшли в атмосферу.
Куп задивився угору. Ліхтарик освітлював його щоки, затінюючи очі.
— Гм! — видав він.
— Я думав: ти це враховуєш, чоловіче. Думав: ти береш до
уваги, де вони є.
Куп тільки плечима стенув, ані погоджуючись, ані
заперечуючи.
— Нам слід позабирати бомби звідтіля! — сказав Басія. Скотті
вже майже став навколінці, аби туди полізти, але Куп поклав
руку йому на плече, стримуючи.
— Навіщо? — запитав він.
— Вони ж зараз сюди сядуть, і бомби можуть здетонувати! —
пояснив Басія.
Куп усміхнувся лагідною усмішкою.
— Можуть, — повторив він. — То й що, коли?..
Басія зціпив кулаки.
— Вони ось-ось підуть на посадку!
— Я це розумію, — мовив Куп. — Але ця обставина не викликає
в мене великого почуття обов’язку. І хоч ти що ще скажи, а ми
вже не встигнемо повитягати їх звідти.
— Ми можемо познімати капсулі детонаторів, — сказав Басія, присідаючи навпочіпки. Провів променем ліхтарика по
надбудові майданчика.
— Мо’, змогли б, а мо’, й ні, — мовив Куп. — Питання в тім, чи
повинні. І воно маленьке-кривеньке, це питання.
— Купе? — подав голос Скотті — голос писклявий і непевний.
Куп його знехтував.
— Це добра нагода, як мені видається, — уточнив Куп.
— На тій штуці летять сюди люди, — сказав Басія, залазячи під
платформу. Електроніка найближчої бомби лежала вдавлена в
ґрунт. Він натис болючим своїм плечем на корпус бомби, щоб її
зрушити.
— Вже ніяк не встигнемо, друже! — гукнув йому Куп.
— Та, може, й встигли б, якби ти підворушив свій зад! —
крикнув Басія. Капсуль так міцно пристав до корпусу бомби, мов
кліщ у тіло впився. Басія силкувався втиснути пальці у вже
присохлий клей, щоб віддерти капсуля.
— От лайно! — вимовив Скотті аж наче з захопленням. — Басе!
От лайно!
Капсуль віддерся. Басія запхнув його собі в кишеню й поповз
до другої бомби.
— Нема часу! — прокричав Куп. — Краще нам ушитися звідси й
спробувати підірвати це, поки вони ще можуть підлетіти назад, нагору!
Тут Басія розчув, як на певній відстані задирчав, рушаючи геть, один з їхніх візків. Ага, то Піт захотів од’їхати на певну відстань.
А потім
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.