read-books.club » Публіцистика » Квітка Цісик, Ігор Коляда 📚 - Українською

Читати книгу - "Квітка Цісик, Ігор Коляда"

38
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Квітка Цісик" автора Ігор Коляда. Жанр книги: Публіцистика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 7 8 9 ... 34
Перейти на сторінку:
Олекси та Марії Цісиків порозліталися по світах, у хаті Цісиків у Лісках зі стареньким батьком залишився син Микола.

Марія Цісик померла незадовго перед тим, як обоє Цісиків — батько та син — були репресовані. Миколу репресували наприкінці 1939 року. Ярослав Ясинський пригадував: «Коли його просто посеред уроку арештували енкаведисти, усі діти плакали. Останніми словами Миколи Цісика до дітей були: «Будьте чемні, діти, гарно вчіться і любіть Україну». Вочевидь, його розстріляли в Дем’яновому Лазі... Старого Олексу Цісика, як «ворога народу», забрали восени 1940 року... З хати на підводу — і в Казахстан. Він уже навіть хату за собою не замкнув на ключ — не було для кого... Коли везли його через село, люди були на полі, й він ще їм рукою встиг махнути». Через три роки Олекса Цісик помер, похований у Казахстані.

У Лісках залишились тільки могили бабусі Квітки та одного із братів її батька, ще один похований у Коломиї.

Цісиків розкидало по світу. Єдина сестра Володимира Цісика, Іванна, виїхала з дочкою до Польщі. А частина родини Цісиків емігрувала до США, зокрема й Володимир Цісик. Там у нього й народились дві доньки — Марія та Квітка.

Про родину Цісиків донька одного із синів — Ізидора — Люба Павлик (США) у листі до поета і краєзнавця, громадського діяча та організатора літературно-мистецьких вечорів і фестивалів Ярослава Ясинського писала: «Я дуже добре пам’ятаю всіх моїх стрийків, братів мого батька, — окрім одного, який виїхав молодим до Аргентини. Найстарший був Евген Цісик — диригент Коломийського театру. Ізидор Цісик (мій батько) був головним бухгалтером на станції колійовій в Станіславові. Корнелько Цісик, маючи вісімнадцять років, виїхав до Аргентини. Микола Цісик, дуже добре пам’ятаю, мав улики, пчоли. Іванна Цісик — одинока сестра братів Цісиків, Зенон Цісик був знаний п’яніста. А наймолодший брат Цісиків — то був Володимир, якого ми всі кликали «Дзюньо». Знаний скрипаль — «Віртуозо». Стрийкова дружина називалася Іванка, — була родом зі Львова. Вони мали дві доньки: Марію і Квітку. Марія Цісик була піаністкою, навіть акомпанувала батькові на концерті тут, в Америці. На жаль, стрийко Дзюньо і його дружина, та Маруся і Квітка повмирали. Маруся лишила дві доньки і чоловіка, а Квітка — сина і чоловіка. Ще перед війною, я тоді мала сім років, все на Різдвяні свята приїжджали до Лісок. А з села колядники приходили з Вертепом найперше до Цісиків».

Розділ третій. Квітослава-Орися

Я — квітка степова, 

Я — всіх і нічия. 

Я сонцева коханка,

Я вітру забаганка. 

Полин — купіль моя, 

Пірнай — і я твоя. 

Я — квітка лугова, 

Гойдаюсь в травах я. 

Я у вінку співанка, 

Пелюсткова веснянка. 

Вуста з нектаром я, 

Відпий — і я твоя. 

Я — квітка польова, 

У житі бавлюсь я, 

Я — жайворонка любка, 

Грайливая голубка.

Купальська врода я,

Милуйся! Я — твоя. 

Я квітка у гаю,

 Царюю як в раю: 

В промінні ніжусь я, 

Під трелі солов’я. 

Жаги оздоба я, 

Вдягни — і я твоя. 

Я — квітка лісова, 

Купаюсь в росах я, 

Я громова любаска, 

Дощу — жадана ласка, 

Духмяний килим я, 

Ступи — і я твоя. 

Одне лиш прошу, пам’ятай: 

Не рви мене і не ламай. 

Землі, життя — оквіта я. 

Я — всіх, твоя і нічия.

Тоня Білоус «Я — квітка»

Поява дитини у житті родини — це щось найсвітліше, найпрекрасніше. Кажуть, що до вибору імені дитини варто ставитися дуже серйозно. Адже вибираючи його, батьки визначають слово, яке людина потім чутиме найчастіше в своєму житті. Зокрема, татові і мамі варто подумати, як вони називатимуть дитину в повсякденному житті — скороченим ім’ям чи повним.

Традиційними українськими іменами були імена святих або біблійних персонажів, що мали єврейське, латинське, грецьке походження, бо їх носили перші святі й мученики. Окрім того, в українській культурі трапляються імена скандинавського походження, які разом з собою принесли лицарі-варяги. Такі імена, наприклад, носили перші князі та їхні дружинники.

Тому батьки Квітослави над іменем довго не думали, адже що може бути гарніше за квітку? Крім того, народилась дівчинка у квітні, коли довкола весна — все квітне та пахне. Отже, отримавши такий подарунок долі, батьки й вирішили назвати доньку цим іменем — таким музичним, весняним, пахучим...

Лагідна форма рідкісного імені — Квітка, Квітуся — саме так її називали близькі. «Її оптимізм безмежний. Вона світла та цілеспрямована особистість із чистими помислами», — ось як визначає її ім’я наука, що досліджує імена — ономастика.. Дослівно ім’я Квітослава — та що славить квіти; славна (гарна) як квітка. Ця жінка — сонце. Вона чесна, відкрита для спілкування, дружелюбна і тверда у кращому сенсі цього слова. Тобто, вона не буде твердити на отримане «ні» — «так», і навпаки, але залишиться непохитною на своїх позиціях, бо вважає їх справедливими і правдивими. Якщо Квітослава в чомусь і помилилася, вона не буде сперечатися і стояти на своєму. Натомість відкрито визнає свої помилки і, якщо треба, вибачиться, вичерпавши тим самим конфлікт.

Вона прагне створити міцну сім’ю. Без сім’ї просто не бачить свого існування. Чоловіка вибирає розумного, зрілого. Зазвичай цей чоловік старший за неї. А з ровесниками їй нудно, бо вона вже в двадцять років мудра і прониклива.

Та щоб максимально уберегти й захистити тендітну донечку, батьки нагородили свою Квіточку ще одним іменем — Орися (Ярина), яке має давньогрецьке коріння (Аріана) і перекладається, як «світ» або «мирна». Це ім’я давньоукраїнського походження, що хотіли підкреслити укра­їнські мігранти, характерне для Галичини. Іменини Орисі відзначають 26 лютого, 29 квітня, 7 березня, 18 і 26 травня, 10, 17 і 22 серпня і 1 жовтня. Як свідчить значення імені Орися, дівчинка з таким ім’ям — спокійна і тиха. Але вже змалку вона проявляє самостійність. Переконати в чомусь дівчинку не так просто, бо своя думка в неї завжди є. Хоча Орисі часом притаманні такі риси, як нерішучість (кожне рішення дається важко, після повного аналізу ситуації) і невпевненість в собі і своїх силах. Крім того, власниця імені не буде ні на кого покладатися, вона доб’ється всього своїми силами, нехай і не відразу. Орися може бути примхливою і досить вимогливою. Вона росте дуже самостійною, всі рішення ретельно продумує сама, однак прислухається до думки і порад старших. Найчастіше дівчина добре вчиться в школі, може бути й відмінницею. Завдяки відповідальності та цілеспрямованості вона прекрасно опановує всю шкільну науку. Окрім того, їй подобається малювання, музика й танці. У носіїв цього імені дуже сильно розвинена інтуїція. З переліку рис імені випливає, що

1 ... 7 8 9 ... 34
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Квітка Цісик, Ігор Коляда», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Квітка Цісик, Ігор Коляда"