Читати книгу - "Королева краси з Лінана. Людина-подушка. Усікновення руки в Спокані, Мартін Макдонах"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Прожектор гасне, але в темряві на сцені Пато продовжує читати — тепер уже листа до брата.
ПАТО: Дорогий Реймонде, здоров будь. Я кладу в конверт зразу кілька листів, бо не хочу, щоб різні люди знали, кому я пишу. Роздай листи тихенько і не читай їх. Я знаю, ти не читатимеш. Один — Мікові Дауду, віддаси, як вийде з лікарні. Це щось страшне — чоловік трохи не втопився в силосній ямі. Ще один — бідолашній Ґерлін, віддаси, коли її побачиш, а заодно скажи, хай перестане закохуватись у священиків. А ще один — для Морін Фолан. Піди до неї в той же день, як одержиш, і віддай їй у власні руки. У мене новин мало. Про Америку розкажу більше деталей незабаром. Так, це чудово. Удачі тобі, Реймонде, і не забудь — вручити Морін особисто. До побачення.
Картина шоста
По обіді. Рей стоїть біля запаленої плити, захоплено дивиться телевізор, періодично поляпує по коліні запечатаним конвертом. Меґ дивиться на нього й на конверт з крісла-гойдалки. Довга пауза, перш ніж Рей промовляє.
РЕЙ: Цей Вейн — падлюка.
МЕҐ: Падлюка?
РЕЙ: Падлюка. Він ніколи не зупиниться.
МЕҐ: Ох-ох.
Пауза.
РЕЙ: Бачите, ото Патрісія, з волоссям? Патрісія погана, але Вейн — це чистий жах. (Пауза.) Я люблю серіал «Сини й дочки»[10]. Дуже.
МЕҐ: Любиш?
РЕЙ: Усі одне одного вбивають і багато дівчат у купальниках. Це найкращий серіал.
МЕҐ: А я жду, коли будуть новини.
Пауза.
РЕЙ: Довго вам ще ждати.
Серія закінчується.
РЕЙ (потягується): Ну от і все.
МЕҐ: Далі будуть новини? Ой, ні.
РЕЙ: Ні. Господи, далі буде «Сільська практика»[11]. Хіба сьогодні четвер?
МЕҐ: То вимкни, якщо нема новин. Я тільки їх і ждала.
РЕЙ(вимикає телевізор і ходить по кімнаті): До шостої години новин не буде. (Дивиться на годинник. Тихо, роздратовано.) Чорт, чорт, чорт, чорт, чорт, чорт. (Пауза.) Ви ж казали, що вона вже мала бути вдома.
МЕҐ: Казала. (Пауза.) Може, з ким забалакалася, хоч вона й не любить ні з ким балакати. Дуже замкнута.
РЕЙ: Я добре знаю, що вона замкнута. (Пауза.) У неї вавка в голові, скажу прямо. Вона була забрала в нас тенісного м’ячика, коли ми з Мартіном Генлоном грали у свінгболу[12], а він узяв і залетів у ваш двір, а вона не віддала, хоч як ми її благали, і вже минуло десять років, а я все одно не забув.
МЕҐ: Без коментарів, як кажуть.
РЕЙ: Досі не забув і ніколи не забуду!
МЕҐ: А хіба ви тоді з Мартіном не кидалися м’ячиком у наших курей, і одну курку вцілили так, що вона здохла і це тому ваш м’ячик залетів у наш двір?
РЕЙ: Тітко, ми у свінгболу грали!
МЕҐ: Ох-ох.
РЕЙ: Ми не кидалися в курей. Це був свінгбол. І ми потім більше ніколи не грали у свінгболу. Так і дитинство минуло. Бо як можна грати у свінгболу без м’ячика?
МЕҐ: Ніяк.
РЕЙ: Правильно, що ніяк. Абсолютно ніяк. (Пауза.) Сука!
МЕҐ: Рею, ти йди, а листа віддай мені, я передам, бо чого тобі ждати дівку, яка забрала в тебе м’ячика.
Рей міркує, спокушений пропозицією, проте неохоче вирішує на неї не приставати.
РЕЙ: Тітко, я маю чіткі інструкції.
МЕҐ (з досадою): Звари мені чаю.
РЕЙ: Я не варитиму вам чаю. Я прийшов сюди примусово. Я не буду ще й прислужувати на додачу.
МЕҐ: Або кинь іще брикет торфу в плиту. Мені холодно.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Королева краси з Лінана. Людина-подушка. Усікновення руки в Спокані, Мартін Макдонах», після закриття браузера.