Читати книгу - "Cьоме пророцтво Семіраміди"

Білявка дістала гостро заточений олівець і охайно записала побажання Алона, черкаючи по паперу не лише олівцем, а й довгими кольоровими нігтями.

І саме в цей час підоспіла поліція. Руки за спину, наручники, ґвалт, гамір, метушня, прямокутні фізіономії репортерів, круглі об’єктиви, прохання чорнявки зняти крупним планом їхній офіс і назву вулиці, на якій він знаходиться, черкання нігтів білявки по паперу, коли вона записувала час виходу сюжету в ефір…

— Містере Алоне, що можете сказати в своє виправдання? Ви справді вбили тінь? Навіщо ви це зробили?…

Це була друга смерть у Всесвіті.

— А судді хто? — питаєте ви.

Як же, як же. Наш суд найгуманніший у світі.

Але, що в цьому шматку кінострічки для нас, трьох детективів Асамблеї?

Срібне сонце сліпить очі. Навіть коли закриваєш їх, в зіницях стоять темні цятки.

— А судді хто? Ви?

Вир сонячний. Суддя у всьому чорному і дуже високий читає вирок. Читає довго.

Його ніхто не слухає. В залі засідань парко і літають мухи. Мухи літають в залі засідань і парко. Його ніхто не слухає. Суддя читає вирок. Сонячний вир.

— Чи винен Алон?

Три детективи Асамблеї так не думають. Так що, апеляція?

«Білий корабель» вміщує 300 поверхів і 3 мільярди офісів. Тут працює колосальний штат — від конструкторів до генетиків з різних планет Сонячної Системи. Усі вони працюють над секретним проектом, яким керує такий собі Усох. Наразі його довірена особа — Марі Провансаль Ега — кібернетик з північної частини Плутона, стильна витривала жінка спортивної зовнішності. З нею єдиною підтримує контакт Усох. Він сам знаходить її, коли потрібно переказати якесь розпорядження.

Коли Усох востаннє зв’язувався з Марі Провансаль? 2 роки тому. Чи бачила вона його колись? Жодного разу. Яким було його останнє послання? Розпочати виготовлення міні-макету міста Пірамід. Що це за місто? Існує гіпотеза, що час, опиняючись у площині геометричних фігур, трансформується в інші виміри. Допускається, що у місті Пірамід час перетворюється у відстань… Чи це справді можливо? Це лише гіпотеза. Чи говорять про щось Марі імена Апсу, Діамат, Таму? Набір звуків. Вперше чує. Чи не з’являлись тут колись три ропухи зростом 15 метрів у різнокольорових контактних лінзах? Дивне запитання. Ні, жодного разу. Який проект готує «Білий корабель»? Досліджує глибини галактики. І все? Все. Чи здавалась коли-небудь частина корабля в оренду? Ні. Гаразд. Що ж, доведеться чекати, коли Усох вийде на контакт в черговий раз. За 2 роки чи за 12. Зрештою колись він має засвітитись. Дякую. Сеанс закінчено.

Звичайно ж, таке отримання інформації незаконне. Пам’ять і свідомість при цьому відключаються і невидимі енергетичні промені зчитують з мозку усі необхідні відповіді. Звичайно ж, це порушення статті 46-ої «Про право на приватну інформацію» Космічного Закону Справедливості. Прокидаючись після такого сеансу, ви не згадаєте, що з вами відбувалося, лише трішки може боліти голова. Але що робити, коли інші способи роздобути інформацію не спрацьовують?…

Класичний день Марі Провансаль Ега починається з сигари і філіжанки кави. Втім, ні. Це вже продовження. Починається він трішки інакше — із дзеркала. Але сьогодні був виняток — день почався з головного болю, чого ніколи не ставалося раніше. Втім, Марі Провансаль вирішила, що це не привід змінювати плани на день.

Як завжди, не поспішаючи, вона підходить до дзеркала. У ньому відбивається порожній овал обличчя, обрамлений поскубаним чорнильним волоссям. Довгі пальці без нігтів відкорковують пляшечки у чіткій послідовності. Спершу у дзеркалі спалахують неприродно смарагдові контактні лінзи із регульованим спектром бачення. Регулятор розташований на правій скроні. Натиснеш раз — і перед тобою розкидається простір на кілька тисяч кілометрів, натиснеш двічі — на кілька сотень метрів. Потім на обличчі вимальовується рівний тонкий ніс з регулятором нюху під ніздрями. Ніс вловлює запахи з найвіддаленіших зірок. Відкоркована третя пляшечка — і між підборіддям та ніздрями зблискують пухкі яскраво рожеві губи. З четвертої — руки витягують вставні зуби — всі рівні як один і начищені до блиску. П’ята пляшечка приховує 10 пурпурових нігтів зі срібним конусом на кожному. Останній штрих — і хвилясте руде волосся спадає на округлі плечі.

Ось така вона — Марі Провансаль Ега. Вона — півкартинка. Одна з першого десятка робіт комп’ютерного графіка Денисенка. Коли такі шедеври з’явилися, людство було приголомшене.

Учені довгенько сперечались, до якої категорії зарахувати новаторство графіка. Півкартинки не частинки віртуального світу як тіні і сни, що створювались з компонентів світла, звуку і парапсихології. Півкартинки чимось подібні на полтергейст, а чимось на реальний світ і майже нечутливі. Втім, вони, на відміну від снів і тіней, цілком матеріальні. І все ж, вони — не що інше як копія на реальне життя, навіть якщо і дуже змінена копія.

Щойно у ЗМІ з’явились перші повідомлення про них, люди пожвавішали, почали поглядати одне на одного з неприхованим зацікавленням, підозрюючи у кожному графічний малюнок.

Виникли контори, в які приходили посперечалися стосовно чиєїсь справжності, з’явилось багато бажаючих поглянути на суперечки, у яких програвали мільйонні капітали, маєтки, землю, дорогоцінності.

Дискусії тривали по кілька днів. Наводились і спростовувались усі можливі аргументи. Внаслідок однієї із найбільших суперечок, яка переросла у 2-тижневий телеміст між 20-тьма країнами всі присутні почали вважати себе півкартинками. Довелося втрутитися психологам і генним інженерам. Тож, крім графіка Денисенка півкартинки приносили прибутки ще багатьом вертіям.

Денисенко ретельно приховував секрет створення півкартинок. Але ідеї матеріальні і мають здатність поширюватися через повітря. Кілька людей вдихнули повітря, яке видихнув графік Денисенко і півкартинок побільшало…

Сьогодні півкартинок значно більше, ніж людей. І кожен день у всесвіті з’являється ще приблизно по одній. Батьки замовляють дітей, діти тварин, рослин, директори офісів — секретарок, олігархи — дружин і т д.

Кожен поважний художник, графік або скульптор намалював