Читати книгу - "Повість минулих літ"

2 Додано з Лавр.

3 Бирич — адміністративно-судовий виконавець.

4 В Iп. і Хл. хибно "словомъ"; у Лавр, "сломъ".

5 В Іп., Хл. і Лавр. Помилково "ваше"

6 В Іп.. Хл. і Лавр. Помилково "вашего"

7 Додано з Лавр.

8 В Іп. і Хл. хибно "от рода вашего"; у Лавр. "отъ города вашего"; ідеться про Константинополь.

9В Іп., Хл. і Лавр., мабуть, помилково "вамъ".

10 Статтю цю в літописі сформульовано не зовсім ясно, і тлумачать її по-різному. Тому подаємо текст за оригіналом Іп. "о Корсуньсции сторонh. колко же єсть городь на той части да не ймуть власти князи Рускыи. да воюеть на тhхъ сторонахъ. а та страна не (у Хл. "да не") покоряется вам. и тогда ащє просит, вой от насъ князь Рускыи. дамы ему елико ему будет требh. и да воюет".

11В Іп., Хл. і Лавр. хибно "все".

12 Додано з Акад. і Радз.

13 В Іп. і Хл. "и да будуть рабі"; у Лавр. "и да будеть рабъ".

14 Роль обруча (обручки, браслета) як зброї полягала в тім, що, надітий на руку, він удержував м1язи від розтяган ня і захищав від удару меча; такі бронзові ребристі обручі відомі археологічне.

15 В Іп. і Хл. "все", "вьсю"; у Лавр. "се", си"

945

1 Дата ця була вже попереду; там її, можливо, подали за візантійським літочисленням (період з 1 вересня 944 p. по 31 серпня 945 р.), тут же, вдруге — за давньоруським календарем, і стосується це подій з березня 945 р. по березень 946 p.; тільки в такому разі можна було тут говорити про те, що сталося восени 945 p.

2 Отроки — молодші князівські дружинники (не обов1язково молоді за віком).

3 Новг. І під 922, 940 і 942 pp. повідомляє, що Ігор віддав своєму воєводі данину, яку стягували з деревлян і уличів, а це викликало нарікання Ігоревої дружини: "ее далъ еси єдиному мужевh много".

4 Грецький історик Лев Діакон пише, що Ігоря прив1язали за ноги до двох нагнутих дерев і розчахнули надвоє.

5 Кормилець — вихователь, "дядько" юного князя; кормильці та їхні нащадки нерідко виступають у літописі обік князів.

6 Мстиша — Мстислав; словами "той самий" ("то же") літописець пов1язує цю розповідь з убивством у 975 p. Олегом Святославичем цього, очевидно, сина Свенельда, який там має прозвище Лют (Лютий).

7 В Iп. "жону" закреслено і новим почерком виправлено на "княгиню"; у Лавр. "жону".

8 Доместик (демественик) — тут: керівник церковного хору.

9 Терем — характерна кругла будівля (ротонда) княжого палацового ансамблю Х—ХІІІ ст.; інші палаци мали вигляд витягнутих прямокутників. Де стояв цей терем, див. прим. 1 до 1039 p.

10 Додано з Лавр.

946

1 В Iп. і Хл. "клhти и одрины"; слово "кліть" означало хату, хижу, кімнату; "одрина" — хлів, стодола, хата, зокрема кімната другої половини хати, холодна, "чиста", де жили влітку і яка правила також за комору.

2 Iп., Хл. і Лавр. "идета" (двоїна теперішнього часу).

3 Устави і уроки — різні, встановлені княжою владою, данини, податі і повинності.

947

1 Погост — адміністративно-господарський осередок, де княжі люди здійснювали князівські розпорядження, чинили суд, громадили данину та ін.

2 Оброк (пізніше — чинш) — різновид феодальних поборів у натуральній формі (продуктами); згодом оброк стягували грішми.

3 В Іп. і Хл. "знамения"; це — знаки-тавра княжої і боярської власності на землю, ловища та ін., зроблені на деревах, стовпах, каменях тощо.

4 В Iп., Хл. і Лавр. "мhста"; очевидно, йдеться про земельні угіддя.

955

1 Про подорож Ольги до Константинополя детально розповідає і сам Константин VII Порфірогенет (Багрянородний), наводячи, зокрема, дату першої аудієнції в нього і дату від1їзду Ольги.

2Додано з Лавр.

3 Ідеться про біблійних отроків Ана-нію, Азарію та Мисаїла, які нібито не згоріли у полум1ї печі, куди їх звелів кинути вавілонський цар Навуходоносор.

4 Це уривок із молитви, яку співають під час схрещення за православним обрядом.

5В Іп. і Хл. "видhть"; у Лавр. "видh".

6 Притчі Соломона VIII, 17. Тут і далі в численних місцях літопису цитати з Біблії не зовсім відповідають канонічному церковнослов1янському перекладу; текст нерідко переказується, трансформується, адаптується, комбінується тощо. У перекладі дотримуємося літописного тексту, виправляючи лише явні недоречності й помилки.

7 Притчі Солом. І, 20—22.

8 Там же, XIII, 20.

9 Там же, II,