Читати книгу - "Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії."

У 1970-х роках листувалися працівники музею історії Корсунь-Шевченківської битви і з Миколою Петровичем Каманіним. Він надав працівникам музею цінну інформацію про персональний склад командування 5 штурмового авіакорпусу та дивізій, що входили до корпусу, улітку 1973 року надіслав запрошення на зустріч ветеранів корпусу. Однак працівники музею цим запрошенням не скористались, що дуже прикро, адже на зустрічі було багато льотчиків — учасників Корсунь-Шевченківської наступальної операції [7; 8].

У науковому архіві Заповідника зберігається кілька десятків листів та вітальних листівок від Г. К. Денисенка. Перший лист надісланий ним до музею історії Корсунь-Шевченківської битви в лютому 1965 року [5]. З того часу у працівників музею, а згодом і Заповідника, склались дружні стосунки з Григорієм Кириловичем. Він надавав науковцям допомогу у вивченні історії Корсунь-Шевченківської наступальної операції, у налагодженні зв’язків з її учасниками — льотчиками-штурмовиками, неодноразово приїздив до міста Корсуня-Шевченківського на святкування ювілейних дат.

Не склалося у працівників музею листування з Г. Т. Береговим. Однак Георгій Тимофійович двічі відвідав музей історії Корсунь-Шевченківської битви. Вперше — у складі урядової делегації, яка брала участь у святкуванні 25-річчя Корсунь-Шевченківської наступальної операції. Тоді ж Г. Т. Береговому було присвоєно звання «Почесного громадянина міста Корсуня-Шевченківського» [10, 109]. Вдруге він побував у музеї у 1982 році, коли Корсуню-Шевченківському вручався орден Вітчизняної війни І ступеня.

За рекомендацією Г. Т. Берегового, у музеї історії Корсунь-Шевченківської битви побували й інші космонавти, які з різних причин перебували на Черкащині. 14 травня 1977 року музей відвідав Герой Радянського Союзу льотчик-космонавт Віталій Михайлович Жолобов (здійснив один космічний політ), 4 квітня 1979 року — двічі Герой Радянського Союзу Георгій Михайлович Гречко (здійснив три космічні польоти, доктор фізико-математичних наук) [3].

26 жовтня 1982 року музей історії Корсунь-Шевченківської битви відвідав двічі Герой Радянського Союзу Володимир Олександрович Джанібеков (здійснив шість польотів у космос). У Книзі почесних гостей він залишив такий запис: «Музей історії Корсунь-Шевченківської битви — це яскрава, разюча за своєю величчю і значенням сторінка історії нашого народу. З вдячністю за найвидатніший подвиг всім героям, які дали можливість майбутнім поколінням жити в умовах миру і кожному з нас займатись своєю улюбленою справою. З побажанням всім нині живим довголіття, щастя, миру, благополуччя. З величним святим почуттям великої поваги перед пам’яттю тих, хто поліг на полях битв. Льотчик-космонавт СРСР Джанібеков. 26 жовтня 1982 р.» [3; 23].

Окрім того, у вересні 1978 року в музеї побувала мати Ю. О. Гагаріна Ганна Тимофіївна Гагаріна. Візити льотчиків-космонавтів СРСР та матері першого космонавта нашої планети мали значний резонанс, сприяли популяризації музею історії Корсунь-Шевченківської битви.

Завдяки увазі до музею історії Корсунь-Шевченківської битви з боку Г. Т. Берегового та М. П. Каманіна була започаткована співпраця музею з Федерацією космонавтики СРСР, що дозволило поповнити його фонди багатьма експонатами з історії Корсунь-Шевченківської наступальної операції та практичної космонавтики.

У 1981-1991 роках членом Федерації був заслужений працівник культури України Анатолій Іванович Бахмут, який у 1981-1987 роках працював директором Музею історії Корсунь-Шевченківської битви, а потім до 2008 року обіймав посаду завідувача художньої галереї. Анатолій Іванович брав участь у з’їздах і конференціях Федерації, матеріали яких передав до фондів музею, нагороджений медаллю Ю. О. Гагаріна, особисто був знайомий з багатьма льотчиками-космонавтами СРСР.

У 1986 році Музей історії Корсунь-Шевченківської битви був нагороджений Дипломом Федерації космонавтики СРСР за великий внесок у пропаганду досягнень радянської космонавтики, патріотичне виховання молоді та на честь 25-річчя польоту Ю. О. Гагаріна в космос [21].

Після здобуття Україною незалежності інтерес до музею історії Корсунь-Шевченківської битви з боку космонавтів не зник. У 2004 році в музеї побували три космонавти. 21 березня його відвідав двічі Герой Радянського Союзу Олексій Архипович Леонов (здійснив два космічні польоти, уперше в історії космонавтики вийшов у відкритий космос). Після знайомства з експозицією музею космонавт сфотографувався на майданчику військової техніки біля літака МіГ-17. Саме на такому літаку він оволодівав льотною справою [22].

29 червня в музеї побували Віталій Михайлович Жолобов (вдруге) та двічі Герой Радянського Союзу Павло Романович Попович (здійснив два космічні польоти). Плануючи відвідання музею, космонавти ставили собі за мету з’ясувати, чи не зникли з його експозиції матеріали, що розповідають про Г. Т. Берегового та М. П. Каманіна. Вони залишились задоволені відвіданням музею [11].

Понад 40 років щорічно до Дня космонавтики науковці Заповідника проводять низку заходів (тематичні екскурсії, лекції, демонстрування стаціонарних і пересувних виставок), переважно для молоді. Ці заходи і за радянських часів, і в роки незалежності України викликають значний інтерес. Молодь цікавиться історією космонавтики, славні сторінки в яку вписали учасники Корсунь-Шевченківської битви.

____________________

1. Великая Отечественная война 1941-1945: энциклопедия. — М., 1985.

2. Герои Советского Союза: краткий биографический словарь в двух томах. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1; 1988. — Т. 2.

3. Книга почесних відвідувачів музею історії Корсунь-Шевченківської битви // Науковий архів Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника (далі — НА КШДІКЗ).

4. Колечкин В. Авиация в боях под Корсунь-Шевченковским в феврале 1944 г. // Авиация и время. — 2004. — № 5, 6.

5. Лист Денисенка Г. К. до Музею історії Корсунь-Шевченківської битви, лютий 1965 р. // НА КШДІКЗ.

6. Лист Іванова М. І. до Музею історії Корсунь-Шевченківської битви, 22 лютого 1985 р. // НА