read-books.club » Сучасна проза » Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим 📚 - Українською

Читати книгу - "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"

134
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Нитки долі: Жереб кинуто" автора Таша Клим. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 77 78 79 ... 211
Перейти на сторінку:

Аж ось, момент істини!

— З рахунком сто дев'ять-сто сім ми перемогли, — ледве стримуючи задоволену усмішку, оголосив Джейкоб.

У секунду я підлетіла до нього і кинулася на шию. За реакцію друзів я не переживала, оскільки Джессіка зробила те саме.

— Ми перемогли, крихітко! — пробасив Джеймс, піднімаючи і кружляючи Джесс.

Коли я глянула на жартівника, то мені на мить здалося, ніби його вираз обличчя змінився, став м'якшим, навіть ніжнішим. Можливо, це була лише гра моєї уяви, але вперше з моменту знайомства я бачила Джеймса іншим. І коли він випустив Джесс, я також обійняла його, а подруга Джейкоба. Зізнатися, було дуже приємно спостерігати, як дві зовсім різні компанії так швидко порозумілися і, можна сказати, трохи потоваришували.

Джессіка розвернула Джейка до нас із Джеймсом, і махнувши рукою, запросила нас стати в тісне коло.

— Я придумала їм чумові завдання, — тихо почала вона. — Упевнена, вам сподобається. І якщо всі «за», то оголошу зараз.

Ми переглянулися і синхронно закивали у відповідь, хоча гадки не мали, що задумала Джессіка. У будь-якому разі, вона ж не могла вигадати щось надто безглузде, вірно?

— Готові виконати другу частину угоди? — голосно звернулася Джесс до суперників.

Моллі закотила очі, але при цьому всміхаючись, як і всі учасники її команди.

— Ой, годі тобі, говори вже.

Джеймс стояв позаду Джессіки, та він був настільки високий, що вона не заважала йому дивитися на друзів. Я ж стояла поруч із подругою, а за мною Джейк, поклавши руку на моє праве плече. Приємно, чорт забирай.

— Хлопці, хто з вас дивився фільм «Брудні танці»? — розпливаючись у широкій посмішці, запитала Джесс.

Сем подавив усмішку і опустив голову, потираючи лоба. Від всевидячого ока любительки жартів це не сховалося, тому вона відразу вказала на нього пальцем:

— Ага, отже, ти!

— Не здумай, я не збираюся покалічитися на цьому пляжі, — сміючись, заперечила Моллі.

— Все буде добре, він міцний хлопець, — хихикаючи відмахнулася Джесс, а подивившись на Сема, додала: — Вам із Моллі необхідно виконати відому підтримку з фільму «Брудні танці». Це там, де Патрік Суейзі піднімає Дженніфер Грей у воді. Пам'ятаєш?

З непроникним виразом обличчя Сем кивнув:

— Це все?

— Для вас так, — сплеснувши в долоні, уклала Джессіка.

Розвернувшись трохи правіше, вона простягла руку, вказуючи на решту.

— Ти моя найкраща подруга, не забувай про це, — подала голос Вікі, що стояла позаду Джона.

— Так, Ві, пам'ятаю, але це ваша команда запропонувала зіграти на бажання. Тож вибач, але вам із Джоном треба станцювати бачату. — Насамкінець Джессіка ще раз сплеснула в долоні, а потім схрестила руки на грудях, усім виглядом показуючи, наскільки задоволена своєю роботою.

Її самовдоволена поведінка не залишилася непоміченою! За нашими спинами пролунав гучний сміх хлопців — це були Джейкоб та Джеймс. Що тут скажеш, почувши два бажання, навіть я розсміялася, хоч і не так голосно. І все ж таки як добре, що я грала в одній команді з цим маленьким монстром у лику ангела.

— Ну ти даєш, крихітко, навіть я б такого не придумав.

Не припиняючи посміюватися, Джеймс вкотре скуйовдив Джессіці волосся на маківці. Подруга вже обернулася, щоб у відповідь штовхнути хлопця або сказати щось колюче, як її зупинили обурення Вікі.

— Ти знущаєшся? Коли ми вивчимо бачату?

Вона вийшла з-за спини Джона і з невдоволенням втупилася на Джессіку. Нехай завдання й були кумедними, але питання мало сенс. Бачата не належала до легких танців. Які танці взагалі легкі?

— Давайте так, — втрутилася я, ставши посередині, — ви станцюєте тільки під приспів із постановки, яку ми вже готували не так давно. Згодна?

Вікі перестала хмуритися і на секунду-другу задумалася. Швидше за все, вона згадувала той виступ. Й оскільки на приспіві рухи і справді були відносно нескладними, подруга зітхнула й кивнула.

— Ну гаразд, давайте так.

Джон підійшов ближче до Вікі й легенько торкнувся її плеча, привертаючи до себе увагу.

— Гей, вони нам ще заздрити будуть.

Вікі подивилася на нього й поблажливо усміхнулася:

— Ти ж гадки не маєш, що таке бачата, правда?

У відповідь Джон лише знизав плечима й розвів руки. Він стискав губи, що розтягувалися в усмішці, і до дурного чарівно дивився на мою подругу. Хлопець точно нічого не знав про танець, але однозначно хотів виконати його в парі з Вікі.

***

Отримавши завдання і змирившись із неминучим, наші друзі пішли готуватися. Сем із Моллі вирушили ближче до води, через що спостерігати за ними було досить складно. А ось Вікі з Джоном зупинилися приблизно за п'ять ярдів від нас, щоб чути пісню, яку Джессіка поставила для них на повтор.

Ми ж вчотирьох повернулися до вогнища і, розсівшись по своїх місцях, почали святкувати перемогу.

1 ... 77 78 79 ... 211
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нитки долі: Жереб кинуто, Таша Клим"