Читати книгу - "Тиха радість, Галина Левтер"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Ал…
Ліна називала його так все рідше. Він відкик від свого першого імені, тим більше, що на роботі його чомусь кликали Сашею…
— Ал! Я відчуваю тебе щось хвилює… Розкажи мені, прошу!
— Давай вдома.
— Добре. Тоді інше питання: як ми назвемо сина? Ти вже надумав?
Ліна вирішила перемикнути увагу чоловіка з щоденних труднощів на приємні турботи.
— Як тобі ім'я «Тихон»?
— Ти довго читав довідник з іменами для хлопчиків...
У Ліни не знайшлося вагомого аргументу аби посперечатися. Вона лиш відкинула скісного чуба набік та й по всьому.
Фреда потішила її розгубленість. Він притягнув її до себе, поцілував у маківку, а потім у вуста.
— Я не хочу модних чи гучних імен. Я хочу просто тішитися тим, що нам дає Бог. Тихон означає «щастя».
Фред підніс погляд до неба. Згори сходив спокій. Минуле не гнітило. Майбутнє не лякало. Теперішнє окриляло тихою радістю.
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тиха радість, Галина Левтер», після закриття браузера.
