Читати книгу - "Війна Калібана"

рукою відмахнулася від слів і скролила далі по рапорту. Записи стеганографічних повідомлень з запасних каналів між Боббі і відомим марсіянським оперативником з Місяця, що буцімто мали місце на початку того дня, коли Дрейпер було запрошено на роботу. Крісьєн чекала що по хребту поповзе страх, почуття зради. Не поповз. Вона гортала нові частини доповіді, засвоювала нові дані і чекала реакції тіла. Її не сталося.

- Ми чому це взагалі розглядаємо? – запитала вона.

- Інтуїція , - відповів помічник, - справа в тому як вона поводить себе коли поряд немає вас. Вона, здавалася трошки забагато …слизькою. Виглядала неправдоподібно. Тож я проявив ініціативу. Я сказав що це від вас.

- Щоб я не була схожа на грану ідіотку, яка запросила у свій офіс крота?

- Це було справою ввічливості. Якщо ви розглядаєте як можна відзначити мою добру послугу, то я приймаю бонуси і промоцію.

- Їбать, я впевнена що ти приймаєш.

Він чекав, трохи піднявшись на пальцях ніг. Чекав від неї наказу на арешт і серйозний розвідувальний допит Боббі. Евфемізм що спав на думку «серйозний розвідувальний допит» був най непристойнішим, але вони воювали з Марсом і високопрофесійний агент, якого вдалося вкоренити в серці ООН міг володіти безцінною інформацією.

Тож Авасарала собі міркувала: чому я не реагую на це?

Простягнувши руку до екрану вона на мить замислилась, потім скривившись, забрала руку.

- Мем?

Це була непомітна дрібничка, і найменш очікувана. Сорен покусував нижню губу з середини. Ледь помітний рух, майже невидимий. Як підказка за покерним столом. І помітивши ций рух, Крісьєн зрозуміла.

Не було ні роздумів, ні доводів, ні боротьби ні передумувань. Все було на місці, сяяло у її думках, так наче вона завжди це знала, перфектово і повністю. Сорен нервував, тому що доповідь яку вона переглядала не витримає суворої перевірки.

Не витримає, тому що це фейк.

Це був фейк, тому що Сорен працює ще на когось, хто бажає контролювати інформацію, яка надходить на її стіл. Нґуєну вдалося відтворити свій маленький флотик, тому що Сорен був єдиний, хто переглядав потік інформації. Хтось, хто знав що саме їй потрібно контролювати. Керувати. Це «щось» готувалося задовго до того, як Ґанімед вкурвило. Той монстр лиш прискорив усе.

Тож таки це був Еррінрайт.

Він задовольнив її вимогу мирних перемовин, дозволив вважати що вона підкопалась під Нґуєна, дозволив узяти в команду Боббі. Усе, аби вона не стала підозрювати.

Це не уламок Венери, якому вдалося втекти; це військовий проект. Зброя, якою Земля бажає перемогти своїх конкурентів до того як чужинський проект на Венері закінчить те, що розпочав.

Хтось, можливо «Мао-Квіковська» заволоділа зразком протомолекули у якісь відокремлені лабораторії з надійним фаєрволом, перетворила на зброю і почала торг.

Атака на Ґанімеді з одного боку була доказом концепту штурму, з іншого ударом що послабив постачання харчами зовнішніх планет. АЗП ніколи не був у списку тих, кого допустили до торгів. Потім Нґуєн відправився в Йовіанську систему назбирати добра, якимось чином влізли Джеймс Голден з своїм прирученим ботаніком а Марс виявив що вони нічого не виторгували.

Авасарала міркувала, скільки Еррінрайт посулив Жулю-П’єру Мао аби переграти Марс. Це мало би бути щось більшим аніж просто гроші.

Земля ось-ось мала отримати протомолекулярну зброю а Еррінрайт – відсторонити її від подій, адже що б він не утнув, їй це не сподобається. І вона була єдиною на всю Сонячну систему людиною, яка мала змогу його зупинити.

Вона міркувала, чи ще має таку змогу.

- Дякую Сорене, - озвалася вона, - я ціню це. Чи відомо нам де вона є?

- Вона вас шукала, - лукава посмішка з’явилася на вустах молодика, - вона скоріш за все вважає що ви вже відпочиваєте. Вже досить пізно.

- Відпочиваю? Так, щось я такеє ледь пригадую. Ну добре. Мені варт переговорити з Еррінрайтом.

- Чи бажаєте ви аби я її арештував?

- Ні, не бажаю.

Розчарування було майже непомітним.

- Як нам рухатися далі? - запитав Сорен.

- Я переговорю з Еррінрайтом, - відповіла жінка, - чи не міг би ти принести мені чаю?

- Так, мем, - і практично випурхнув з кімнати.

Авасарала відкинулась на кріслі. Її розум почувався спокійним. Її тіло було зосередженим і нерухомим, немов вона щойно закінчила довгу і ефективну медитацію. Вона надіслала запит на з’єднання і чекала як довго Еррінрайт чи його секретар тягнутимуть з відповіддю. Як тільки пройшов запит, на екрані висвітилось ПРІОРИТЕТ ВІДКЛАДЕНИЙ. За три хвилини за екраном опинився Еррінрайт. Він розмовляв з особистого терміналу, зображення підстрибувало так як в авто в якому він пересувався штовхалося і повертало. Там де він знаходився була глупа ніч.

- Крісьєн! – почав ромову чоловік, - щось не так?

- В цілому ні, - відповіла помічник секретаря, про себе шпетячи з’єднання. Їй потрібно було бачити його обличчя. Вона хотіла бачити як він їй бреше, - Сорен приніс щось цікаве. Розвідка вважає що моя марсіянська зв’язкова – шпигун.

- Справді? – поцікавився співбесідник, - як прикро. Ти її арештуєш?

- Не думаю, - відказала жінка, - я буду відслідковувати її трафік. Краще вже відомий диявол. Ви погоджуєтесь?

Павза була майже не помітною.

- Це підходяща ідея. Дій.

- Дякую, сер.

- Якщо ти вже зв’язалася зі мною, я хотів дещо запитати. Ти маєш щось, що тримає тебе в офісі, чи можеш працювати з корабля?

Вона посміхнулась. Ось такий, значить, наступний крок.

- Про що ви думаєте?

Авто Еррінрайта дісталося більш рівного покриття і його обличчя нарешті опинилося у кращому фокусі. Він був одягнутим у темний костюм і сорочку з високим комірцем без краватки. Він був схожим на священника.

- Ґанімед. Ми маємо продемонструвати що ставимось до ситуації серйозно. Генеральний секретар бажає аби хтось з керівництва фізично був там присутнім. Доповіді з гуманітарної точки зору. Так як ти в ситуації розбираєшся, він вважає ти є підходящою для місії людиною. Я в свою чергу вважаю, що це також дасть тобі шанс розібратися з первинною атакою.

- Але ж триває гаряча стадія війни, - відповіла Крісьєн, - я не думаю що флот зможе виділити судно аби доставити туди мої старі кістки. До того ж ще й координую розслідування по Венері, чи не так? Карт-бланш в решті решт.

- Я думаю ти даси цьому раду. Жуль-П’єр Мао надсилає яхту з Місяця