read-books.club » Публіцистика » Українська Повстанська Армія 1942-1952 📚 - Українською

Читати книгу - "Українська Повстанська Армія 1942-1952"

282
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Українська Повстанська Армія 1942-1952" автора Петро Мірчук. Жанр книги: Публіцистика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 76 77 78 ... 92
Перейти на сторінку:
ОУН та міліонових мас українського народу проти гітлерівсько-німецьких та большевицько-московських окупантів.

Ранком 5. березня 1950 р. Роман Шухевич загинув геройською смертю в бою з большевиками в селі Білогорща, біля Львова, окружений спец-відділами МВД-МГБ в своїй підпільній квартирі. Його дружину, яка відмовилась виїхати закордон і жила нелегально в краю, большевики заслали ще перед смертю Командира на Сибір, а двоє дітей забрали до "дому безприютних".

2. Шеф Штабу УПА ген. Перебийніс (Д. Грицай).

Дмитро Грицай народжений 1907 р. в селянській сім'ї в с. Дорожів, Самбірського повіту. По закінченні гімназії 1928 р. в Дрогобичі записується на фізично-матеріяльний факультет Львівського університету. Покликаний до військової служби в польській армії закінчує з відзначенням польську старшинську школу.

Вже в гімназії Грицай стає членом УВО, з якої переходить до ОУН, де переймає в 1933 р. керівництво Військовою Референтурою Краєвої Екзекутиви ОУН. В 1934 р. попадає одним з перших до концтабору Береза Картузька і перебуває там повних два роки. По звільненні з концтабору Грицай закінчує свої університетські студії. В 1939 р. його знов арештує польська поліція й засилає вдруге до Берези Картузької, звідки він вийшов щойно по розвалі Польщі. В 1940-41 р. член Революційного Проводу ОУН і учасник ІІ. Великого Збору ОУН, Грицай стає членом новообраного Проводу ОУН як Військовий Референт та як керівник створеного в виконанні постанов ІІ. Великого Збору КВШ - Краєвого Військового Штабу ОУН. На цих постах він залишається аж до свого арештування німцями весною 1943 р. Визволений з тюрми боєвим відділом ОУН він стає після ІІІ. Надзвичайного Збору ОУН знов членом Проводу ОУН як Військовий Референт та переймає керівництво ГВШ ОУН, перемінене тепер на ГВШ УПА, стаючи там фактично Шефом Штабу УПА, а від січня 1945 р. й формально, будучи покликаним на формально створений тоді пост Шефа Штабу УПА, як ген. Перебийніс.

Осінню 1945 р. одержує Грицай від УГВР та від Головного Командування УПА доручення виконати важливу місію закордоном. Переходячи разом з членом Проводу ОУН Маївським-Тарасом через Чехословаччину, попадає недалеко чесько-баварського кордону на засідку чеської поліції; в рукопашній боротьбі Маївський-Тарас стріляється, а ген. Перебийноса вдалося чеській поліції обезвладнити й заарештувати. Підданий жахливим тортурам в тюрмі при Вашингтонській вул. в Празі, ген. Перебийніс кінчає самогубством, не зрадивши ніякої військової ні організаційної тайни.

3. Шеф Штабу УПА 1946-1949 р. полк. Лицар (Гасин).

Олександер Гасин народився 1910 р. в селянській сім'ї в Конюхові, біля Стрия. По закінченні стрийської гімназії студіює на львівській Політехніці, якої йому однак після побуту в Березі Картузькій польська влада не дозволила закінчити. Під час служби в польській армії закінчує як найздібніший курсант польську старшинську школу.

Член УВО та таємних націоналістичних гуртків від гімназійної лавки і член ОУН від перших днів її існування, найближчий співробітник Степана Охримовича, Олекса Гасин був властивим організатором націоналістичного руху в Стрийщині. Ув'язнений кількакратно польською поліцією, попадає в 1934 р. першим транспортом до Берези Картузької. Та цілорічний побут у польському концтаборі не ломить, ні не залякує його. Навпаки, звільнений з концтабору, Олекса Гасин зі збільшеним завзяттям береться до праці, обіймаючи в 1935 р. керівництво Організаційної та Військової Референтури Краєвої Екзекутиви ОУН.

В 1938 р., будучи змушеним тікати за кордон, стає працівником Військової Референтури Проводу ОУН, як найближчий співробітник в ділянці військовости полк. Евгена Коновальця. В тому часі кінчає Гасин спеціяльний курс, осягаючи кваліфікації сотника для штабової праці. О. Гасин є співавтором виданого Українською Громадою в Канаді "Військового Підручника", першої того роду праці після Визвольних Змагань.

В 1940 р. стає членом Проводу ОУН, бере участь у ІІ. Великому Зборі ОУН і стає керівником організаційно-мобілізаційного відділу ГВШ. В 1941 р. попадає до німецької тюрми, одначе визволений боївкою СБ повертається до праці в ОУН.

Як співробітник ГВШ Олекса Гасин стає душею організування в Карпатському Краю (південна, Карпатська частина Галичини) Української Народньої Самооборони і переміни її в 1943 р. в УПА-Захід, та організування й розбудови Карпатського КВШ, що став опісля Штабом УПА.-Захід.

В січні 1946 р., після смерти ген. Перебийноса, Гасина, - майора Лицаря, - покликано на пост Шефа Штабу УПА; постановою УГВР з 6 червня 1948 р. майора Лицаря було підвищено до ступеня полковника. На становищі Шефа Штабу УПА полк. Лицар-Гасин переводить надзвичайно складне завдання переведення УПА на нові форми боротьби.

В січні 1949 р. полк. Лицар згинув геройською смертю у Львові, відстрілюючись з револьвера до емгебистів, що були в погоні за ним.

4. Командир УПА-Захід полк. Шелест-Вишитий (В.Сидор)

Василь Сидор народився 1911 в Сокальщині. По закінченні середньої освіти записується на Львівський університет, та поліційні переслідування не дають йому змоги студіювати. Покликаний до служби у польській армії він студіює в старшинській школі, з якої однак після гострого політичного конфлікту з шовіністичним командантом школи "вилітає", з трудом оминувши військового суду. Пластун від найнижчих кляс гімназії, надзвичайно активний революціонер, член ОУН від гімназійної лавки, Василь Сидор віддається всеціло революційній праці й широко та міцно розбудовує організаційну сітку ОУН та націоналістичний рух в Сокальщині, проломлює "сокальський кордон" і поширює сітку ОУН теж на Волинь і Холмщину. В 1936 р. стає членом Проводу ОУН на Північно-Західніх Українських Землях і розбудовує сітку революційного підпілля на Волині і, зокрема, на Поліссю. Під час свого ув'язнення в 1938-39 рр. був "старостою", тобто провідником українських політичних в'язнів у великій львівській тюрмі "Бригідки". Під час першої большевицької окупації залишається на Рідних Землях як Військовий Референт Краєвої Екзекутиви ОУН. Учасник ІІ. Великого Збору ОУН, стає від літа 1941 р. членом Головного Військового Штабу ОУН. Осінню 1942 р. виїжджає з доручення цього штабу на Полісся для простудіювання ситуації на тих теренах і, сконтактувавшись з майором Шухевичем-Туром, керує організування перших віддідів УПА на Поліссю й Волині та переходом до УПА відділів української міліції. Він теж організує Волинський КВШ, - Крайовий Військовий Штаб, що став опісля Штабом УПА-Північ, будучи тим самим першим Шефом Штабу УПА-Північ. В 1943 р. ІІІ. Надзвичайний Великий Збір ОУН обирає його заочно членом Головної Ради ОУН. В 1943 р. керує переорганізуванням УНС в УПА-Захід у Львівському Краю (північній частині Галичини) і обіймає опісля пост Командира УПА-Захід. Від 1947 р. Генеральний Суддя ОУН та Краєвий Провідник ОУН в Карпатському Краю.

Загинув Василь Сидор - полк. Шелест, Конрад, Зов, - 17 квітня 1949 р. в бою з большевиками в

1 ... 76 77 78 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українська Повстанська Армія 1942-1952», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Українська Повстанська Армія 1942-1952"