Читати книгу - "Метаморфози, або Золотий осел"

57

Застосовувані тут жести належали до арсеналу прийомів античних ораторів, які під час виступу щедро вдавались до міміки й жестів.

58

Олімпійські ігри збирали учасників і глядачів з материкової Греції, островів, грецьких колоній.

59

Богиню Справедливості (Феміду) стародавні греки й римляни уявляли як всевидющу жінку, від пильного погляду якої ніщо не сховається.

60

Тисяча золотих, тобто денаріїв.

61

Гарпії — три міфічні крилаті страховиська, богині всезмітаючої бурі (Аелло, Келайна, Окіпета); уявлялись у вигляді потворних птахів з жіночими головами й грудьми, з залізними пазурами.

62

Лінкей — учасник Калідонського полювання й походу аргонавтів; славився гостротою зору, міг бачити навіть крізь землю і каміння. Аргус — міфічний багатоокий велетень, у якого частині очей спала, а частина не спала. Його ім'я стало загальним для позначення неусипного сторожа.

63

Сімка вважалася священним, ідеальним числом; теоретичне обгрунтування їй дали піфагорейці. Описаний акт договору являв собою пародію на дійсні юридичні акти.

64

Таблички — дощечки, покриті воском, на яких писали загостреною паличкою — стилем.

65

Філодеспот — (досл. «той, хто любить свого хазяїна»), ім'я, цілком підходяще для економа.

66

За віруванням стародавніх греків і римлян, кожне необережно вимовлене слово, як у даному випадку, мало силу віщування для людини, яка його почула. Ім'я Телефроа — грецьке (досл. «далекоглядний»), ужите в романі в насмішкуватому тоні, бо всупереч значенню свого імені його носій виявився наївним телепнем.

67

Аонійський юнак — Пенфей, цар Фів, розтерзаний вакханками за вороже ставлення до культу бога Вакха. Термін «аонійський» походить від старовинної назви племені аоніїв, яке населяло Беотію. В поезії «аонійський» означав те саме, що «беотійський».

68

Піплейський співець — легендарний співець і музика Орфей, розтерзаний жінками за відмову брати участь в оргіастичних святах на честь Вакха. Слово «піплейський» походить від міста Піпли або Пімпли у Фракії — місця народження Орфея.

69

Чаклунство було особливо поширеним у Єгипті.

70

Копт — місто у Верхньому Єгипті.

71

Мемфіс — стародавня столиця Єгипту, резиденція фараонів. Знаходилась у північній частині Середнього Єгипту на початку дельти Нілу. Мемфіські таємниці — якісь містерії.

72

Фарос — острів поблизу Александрії Єгипетської. На цьому острові стояв знаменитий маяк — одне з семи чудес світу. Фароські калатала — систри, музичні інструменти, які складалися з ручки у формі підкови і трьох струн, поширені в культі єгипетської богині Ізіди (див.: Апулей, «Метаморфози», кн. XI, розділ 4).

73

Лета, Летейська річка — річка в підземному царстві, з якої тіні померлих пили воду забуття.

74

Стікс — річка в підземному царстві.

75

Фурії — в римській міфології богині помсти (те саме, що в грецькій — Ерінії), які переслідували людей за їхні провини, тут — уособлення душевних страждань.

76

Культ бога Сміху зафіксований у Спарті, про нього нічого не відомо.

77

Геріон — потвора з трьома тулубами й трьома головами, що жила на крайньому заході. В Геріона Геркулес забрав великі череди корів, а самого його вбив.

78

Аврора — в римській міфології богиня ранкової зорі.

79

Жертовну тварину тягали по всіх вулицях для того, щоб вона перебрала на себе всі лиха, які загрожують жителям, і своєю смертю відвернула їх від людей.

80

Трибунал — у Стародавньому Римі підвищення, на якому — сиділи службові особи, зокрема претори, які відали судочинством.

81

Просценіум — високий поміст в античному театрі, на якому грали актори; орхестра — півкругла площадка, між просценіумом і першим рядом місць для глядачів. На ній виступав хор.

82

... стікала краплями вода. — Йдеться про клепсидру — водяний годинник, яким відмірювали час промов обвинувача й обвинуваченого у грецькому суді.

83

Ніч в античному світі поділялась на чотири варти (від шостої години вечора до шостої години ранку). Час перебування вартового воїна на посту становив три години. Третя варта починалась опівночі.

84

Оливкова віть — символ прохання про мир, зокрема атрибут послів.

85

... підсудного… піддати тортурам… — тортурам вільнонароджених громадян не піддавали, але Луція змальовано як небезпечного грабіжника. Колесо як знаряддя катувань у римлян не застосовувалось, а тільки в греків.

86

Прозерпіна (в грецькій міфології Персефона) — володарка підземного царства, богиня земної родючості, дружина Орка (у греків — Аїда, або Плутона).

87

Підкорені Римом міста мали звичку обирати собі з-поміж знатних римлян патрона-опікуна, обов'язком якого було захищати інтереси тієї чи іншої общини перед римськими властями,

88

... богом… сьогоднішнього дня… — мається на увазі бог Сміху.

89

Йдеться про таблички з магічними заклинаннями, які мають діяти на шкоду якійсь особі.

90

Аякс (або Аянт) — один з найхоробріших грецьких героїв, учасників Троянської війни. Коли після загибелі Ахілла грецькі ватажки присудили його зброю Одіссею, Аякс збожеволів від образи і в приступі божевілля перебив отару овець, переконаний, що розправляється зі своїми кривдниками.

91

Сова вважалася птахом підземного царства й небіжчиків.

92

Кріп і лавровий лист мали широке застосування як в античній народній медицині, так і в чаклунстві.

93

Епона — богиня-опікунка коней, ослів та мулів. Її зображення неодмінне було для конюшень.

94

... Ім'я божественного Цезаря. — Ім'я видатного римського полководця, політичного діяча і письменника Гая Юлія Цезаря, який встановив у Римі військову диктатуру, стало загальною назвою римських імператорів, яких вшановували як богів, обожнюючи їх ще за життя, ставили їм храми й молилися. Луцій-осел хотів вигукнути: «О Цезаре!», але зумів вимовити тільки: «О».

95

Успіх (Вопиs Eventus) — римське божество, даритель удачі, щасливого завершення різних починань.

96

Лаврова троянда, тобто олеандр, рослина отруйна.

97

Лапіфи — міфічне напівдике войовниче плем'я, що жило на півночі Греції, у Фессалії, і вело постійні війни з кентаврами.

98

Кентаври (центаври) — дивовижні істоти, напівлюди-напівконі (верхня частина тулуба людська, нижня — кінська), які заселяли підгір'я Фессалії на півночі Греції. Переможені міфічним племенем лапіфів, були ущент перебиті.

99

Іронізуючи, Апулей наділяє розбишак гучними грецькими, іменами: Ламах — «вельми відважний», Алцим —