Читати книгу - "Трагедії"

Бодай краєчком ока гляне в завтрашнє?..

У темряві свій задум божество снує.

Ніхто не знає, де з бідою стрінеться:

Не осягнуть нам, не збагнути випадку.

Звідкіль ви, нещасливці? Довгий шлях сюди [352]

470] Відміряли, та довша вас розлука жде

Із домом - під землею, рівна вічності.

ОРЕСТ

Не знаю, хто ти, жінко, але зайве так

Над долею чужинців побиватися:

Немудрий, хто береться, заки вбить когось,

Його, як ти ось, бадьорити жалістю;

Не слід, коли надії на життя нема,

Й себе жаліти: так лишень біду свою

Подвоїмо сльозами, та ще й дурнями

Вмремо таки. Тож марно проти долі йти.

480] Не плач над нами; звичай краю вашого -

Людей заїжджих убивать - відомий нам.

ІФІГЕНІЯ

Насамперед хотіла б я дізнатися,

Кого із двох вас, чула я, Піладом звуть?

ОРЕСТ

(вказуючи на Пілада)

Якщо ти справді рада знати, - ось Пілад.

ІФІГЕНІЯ

В якому з міст Еллади проживає він?

ОРЕСТ

А чи потрібно знати? Що це дасть тобі?

ІФІГЕНІЯ

Брати ви? Діти однієї матері?

ОРЕСТ

Брати, та не по крові: в'яже дружба нас.

ІФІГЕНІЯ

А як тебе, юначе, твій отець назвав?

ОРЕСТ

490] Нещасним можеш звати - не помилишся.

ІФІГЕНІЯ

Про долю кажеш. Я - ім'ям цікавлюся.

ОРЕСТ

Умру - не поглумишся з безіменного.

ІФІГЕНІЯ

Такий ти гордий, що й ім'я приховуєш? [353]

ОРЕСТ

Для чого ймення?.. Тіло убиватимеш.

ІФІГЕНІЯ

Не скажеш навіть, із якого міста ти?

ОРЕСТ

Хіба це допоможе? Я ж і так умру...

ІФІГЕНІЯ

Хіба так важко зайве слово мовити?

ОРЕСТ

Ну що ж. Я похвалюся славним Аргосом.

ІФІГЕНІЯ

Що чую?.. То ти справді родом з Аргосу?

ОРЕСТ

500] 3 Мікен, колись щасливих, процвітаючих.

ІФІГЕНІЯ

Чому ж сюди забрів ти? Може, вигнаний?

ОРЕСТ

І проти волі - й добровільно в світ іду.

ІФІГЕНІЯ

Спитаю дещо. Зможеш дати відповідь?

ОРЕСТ

Іще одна краплина - в море бід моїх?

ІФІГЕНІЯ

Мені приємно, що прибув ти з Аргосу.

ОРЕСТ

Та не мені. Про тебе ж - не судитиму.

ІФІГЕНІЯ

А чув про Трою? Скрізь про неї мовиться.

ОРЕСТ

Якби ж мені про неї і вві сні не чуть!..

ІФІГЕНІЯ

Нема її вже, кажуть, - розруйнована...

ОРЕСТ

510] Так є воно. Що чули - не байки пусті. [354]

ІФІГЕНІЯ

Єлену повернули Менелаєві?

ОРЕСТ

На горе... Одному, хто дорогий мені.

ІФІГЕНІЯ

Вона й моя боржниця... Де живе тепер?

ОРЕСТ

У Спарті. При колишнім чоловікові.

ІФІГЕНІЯ

Будь проклята! Не мною лиш - Елладою.

ОРЕСТ

Й мені її пригоди, ой, взнаки дались!..

ІФІГЕНІЯ

Це правда, що ахейці повернулися?

ОРЕСТ

Одним питанням геть усе вичерпуєш?

ІФІГЕНІЯ

Про все б хотіла, поки вмреш, дізнатися.

ОРЕСТ

520] Питай, як хочеш. Я - відповідатиму.

ІФІГЕНІЯ

А що з Калхантом віщим? Повернувся він?

ОРЕСТ

Помер. Така в Мікенах нині чутка йде.

ІФІГЕНІЯ

Хвала тобі, богине!.. А Лаерта син?

ОРЕСТ

Ще не вернувся... Та живий він начебто.

ІФІГЕНІЯ

Хай згине, свого дому не побачивши!..

ОРЕСТ

Вже й так йому погано, далі нікуди.

ІФІГЕНІЯ

А син Фетіди, воївник, живе ще він? [355]

ОРЕСТ

О ні! Дарма в Авліді він ожружувавсь.

ІФІГЕНІЯ

Не шлюб, а пастка! Жертвам ой як пам'ятна!

ОРЕСТ

530] Та хто ти, що про край наш так розпитуєш?

ІФІГЕНІЯ

З Еллади я... Вигнанка... Ні. Покійниця...

ОРЕСТ

Не диво, що про край той хочеш знати все.

ІФІГЕНІЯ

А вождь, кого всі мали за щасливого?..

ОРЕСТ

А хто це? Кого знав я, той не був таким.

ІФІГЕНІЯ

Володар Агамемнон, що Атрідом звуть.

ОРЕСТ

Не знаю... Та доволі... Перестань про це!

ІФІГЕНІЯ

О ні!.. Продовжуй!.. Звесели новинами!..

ОРЕСТ

Загинув... Вкоротивши віку ще комусь...

ІФІГЕНІЯ

Загинув він?.. Ой, леле! Як це сталося?

ОРЕСТ

540] Ти вражена?.. То, може, він близький тобі?

ІФІГЕНІЯ

Його колишнє щастя, бач, оплакую...

ОРЕСТ

Жона убила. Мав страшну, жахливу смерть.

ІФІГЕНІЯ

О горе, горе - вбивці, та й убитому!..

ОРЕСТ

Ну, все! Про це доволі! Не запитуй більш! [356]

ІФІГЕНІЯ

Одне ще... про дружину нещасливого...

ОРЕСТ

Й вона покійна: рідний син убив її.

ІФІГЕНІЯ

Пропащий роде!.. Син - убивця матері?..

ОРЕСТ

За батька відомстив їй, перелюбниці.

ІФІГЕНІЯ

Гай-гай!..

Важку свою повинність добре сповнив він!

ОРЕСТ

550] Хоч добре, та безсмертні не щадять його.

ІФІГЕНІЯ

Були ще інші діти в Агамемнона?

ОРЕСТ

Електра, доня... Лиш одна зосталася...

ІФІГЕНІЯ

Ну, а про іншу, вбиту, що говорять там?..

ОРЕСТ

Що сонця вже не бачить, Що ж іще казать?

ІФІГЕНІЯ

Нещасна... Як і батько, що убив її...

ОРЕСТ

Так-так. Через блудницю із життя пішла.

ІФІГЕНІЯ

У владаря це син був, кажуть, в Аргосі...

ОРЕСТ

Блукач він. Місця в світі не нагрів собі.

ІФІГЕНІЯ

Недаром кажуть: сон - омана, диму тінь.

ОРЕСТ

560] Та от богів візьмімо: мудрі начебто,

Брехливістю ж і сон той перевершують.

Не тільки поміж людом - між безсмертними

Постійний нелад. Жаль бере нещасного, [357]

Що з волі бога - не з глупоти власної

Пропав... Це добре знає втаємничений.

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

А хто ж то скаже, що з батьками нашими -

Живуть чи вмерли? Що то нас чекає ще?

ІФІГЕНІЯ

Послухайте уважно: в мене думка є,

Котра і вам, пришельці, буде корисна,

570] Й мені. А що однако до вподоби всім,

За те вже варто братись.

(До Ореапа).

От чи зміг би ти, -

Якщо тебе врятують, - в Аргос рушивши,

Комусь із моїх рідних там листа вручить?

Один такий, як ви ось, написав колись

Того листа; нещасний, і мене жалів,

Бо знав: не я вбиваю - кровожерливий

Тутешній звичай, схвалений богинею.

Та я такого досі не стрічала тут,

Хто міг би, повернувшись урятований,

580] Листа вручити одному з близьких моїх.

А ти, як видно, й роду не безвісного,

Й Мікени знаєш, і людей, близьких мені...

Рятуйся ж!.. Є нагода. Та й недорого

Платити за рятунок - взяти лист легкий.

А побратим твій нині - так закон велить -

На вівтарі загине, та без тебе вже.

ОРЕСТ

Ти гарно мовиш, та з одним незгоден я:

Під ніж лишити друга?.. Не піду на те!

Це я - судна керманич, горем гнаного,

590] А він - із співчуття лиш заодно пливе.

Його занапастити, щоб, цю послугу

Тобі зробивши, врятувать життя своє?..

Вчинімо так ось: ти йому листа оддай,

Хай в Аргос, як жадаєш, однесе його.

Мене - хай вб'є,