Читати книгу - "Небезпечний, Ніколь Кові"

КЕМЕРОН ТЕРНЕР

-Софі!-знову гаркнув я і вона нарешті підняла на мене очі.-Це Кіт зробив?

-Так.-відповіла вона і озирнулась навколо. Здавалось до цього вона була у своїх думках і навіть не помічала де знаходилась.-Інес?

Вона помітила заплакану подругу і ринулась в її сторону, та я не дозволив.

-Що ти тут робиш?-запитала Керр у шатенки і я взяв на себе відповідальність, розказати їй правду.

-Це Інес вимагала гроші, погрожуючи тобі фотографіями.-сказав я і блондинка перевела на мене погляд.

-Інес?-не повірила вона.

-Софі, я можу все пояснити!-вигукнула подруга, але здається пташка була така вражена, що навіть не почула.

-Я дам вам час поговорити, але спочатку...-почав я та дівчина мене перервала.

-Ви знущаєтесь?!-крикнула вона до Інес.-Ти вимагала в мене гроші, прикидаючись подругою, а твій брат ледь не згвалтував мене! Що ви за свмейство таке?!-кричала вона.

Слова Керр різали по вухам. Всередині все боляче здавило і я стиснув зуби, намагаючись припинити уявляти цю картину в своїй голові.

-Господи, ви якісь божевільні!-кричала Керр.

-Софі, будь ласка!-плакала Інес.

-Годі! Мені не треба пояснень! Я просто зараз поїду в поліцію і вимагатиму вашого арешту!-кричить дівчина, сильно стискаючи мою руку.

-Пішли.-кажу я, тягнучи Софі за собою. Я хочу забрати її звідси, заспокоїти. Хочу аби вона все мені розповіла.

Цей день був нестерпно довгим і я вже мріяв аби це стало страшним сном.

-Ненавиджу вас!-кричить Софі і я обіймаю її, дозволяючи залізти під мою куртку.

-Шелбі.-гукаю його я і він йде за мною.-Не спускайте очей з Кіта. Зранку я повідомлю, що робити далі.

-А Інес?-тихо запитує він з провиною у голосі.

-Можеш забрати її до себе, якщо не хочеш тримати тут, але вона має під наглядом.-кажу я і той киває.

Ми з Софі виходимо на вулицю і я саджу пташку в машину. В мене стільки питань, стільки думок... та я мовчу і дозволяю мовчати їй.

Та вже вдома, коли ми лишаємося вдвох і пташка лежить в моїх обіймах, вона нарешті починає говорити.

-Кіт казав, що посадить тебе.-починає вона, поки я глажу її по волоссю.-Я злякалась.

-Ти мала мені про це розповісти.

-Я знаю...-зітхає вона.-Тепер знаю.

Хвилину вона мовчить, міцно обіймаючи мене.

-Він поставив мені умову... я не хотіла цього робити, Кемерон.-каже дівчина в припіднімається на одному лікті.-Я просто дуже злякалась за тебе.-знову повторює вона.-Кіт сказав, що якщо я не зустрінусь з ним, він піде до поліції. Тому я пішла. Я благала його це не робити, але він... він не чув. І коли я сказала, що кохаю тебе, він поліз до мене...

Я прикрив очі. Не хотів це чути.

-Я відштовхнула його, і тоді він мене вдарив. Все сталось так швидко, що я навіть нічого не зрозуміла. Щойно я впала, зʼявився Юджин. Далі все як в тумані і наступне що я памʼятаю, як побачила тебе.

Мені стало легше, коли я зрозумів, що той виродок нічого не встиг зробити, бо мої хлопці вчасно нагодились. Але певний страх, що я міг не встигнути всеодно лишався.

-Софі, послухай.-почав я і змусив дівчину сісти мені на коліна.-Щоб не сталось, як би страшно тобі не було, ти завжди - чуєш, завжди! - маєш про все мені розповідати. Ти неймовірно гарна, тому на твоєму шляху ще зʼявиться мільйон таких виродків. І ти нічого з цим не зробиш. І ніколи не зможеш впоратись з цим сама, тому що ти дівчина. Хлопці завжди будуть сильніші за тебе. І щоб я міг захистити тебе, я маю про все знати. І більше ніколи не хвилюйся за мене. Бо я зможу дати раду всьому.

-Добре.-прошепотіла вона.

Я потягнувся до неї за поцілунком і це було ніби ковток свіжого повітря.

Губи Керр такі мʼякі, такі смачні. Її тіло, форми... вона така спокуслива, що важко втриматись.

Ми міняємось місцями і тепер я нависаю зверху і обсипаю шию блондинки поцілунками. Стримуючи своє бажання, я роблю все ніжно і повільно. Від цього Керр прогинає спинку і я розумію, що їй подобається. Обережно стискаю її попу, а потім поглажую ніжку.

-Ти зводиш мене з розуму, пташко...-шепочу я і спускаюсь нижче, віддягуючи кофту дівчини.-Я божеволію лише від однієї думки, що ти можеш бути з кимось іншим.

-Не можу.-шепоче вона.-Потрібен тільки ти...

-Я кохаю тебе, Керр.-зізнаюсь я.

-Я тебе теж...-шепоче у відповідь блондинка і нас затягує у вихор почуттів.
 

*****
 

Вже готую для вас нову історію) 

Сподіваюсь, зовсім скоро зможу її презентувати, тож підписуйтесь, аби нп загубити мене❤️