Читати книгу - "Безмірна залежність"

«Як ти можеш звинувачувати себе після того, що він зробив з тобою? Впевнена, що ти його не позбудешся, якщо будеш встановлювати йому строки — він завжди вигадуватиме непередбачені обставини, що заважають вашій зустрічі. Коли він вийде на зв'язок, принизся до кінця, роби, що хочеш, але отримай від нього відмову від зустрічі. І одразу блокуй».

Слова тітки ще сильніше мене схвилювали, але Ілля все ще не прочитав моє повідомлення. Я зайшла в інший месенджер, і побачила його там онлайн, і це мене дуже розлютило. Я почала писати:

«Ілля, ти знову з нею? Якщо так, то бажаю вам щастя. Ми ніколи не побачимось, так? Чому ти не можеш назвати мені конкретну дату? Ти не хочеш зустрічі? Невже все було грою? Вибач тоді. Більше я тебе непокоїти не буду».

Чекати довелося недовго, Ілля з'явився протягом десяти хвилин.

«Що ж, я тебе пробачаю, ти ж не зі зла, — написав він, а потім додав, — Маковцева, ти не перестаєш мене дивувати!»

«Коли ти приїдеш?» — запитала я.

«А ти?»

«Ілля, я не можу так більше спілкуватися. У листі я описала свої почуття. Мені боляче».

«Не хочеш, так не хочеш, на милування нема силування».

«Я знаю, що ти не хочеш зустрічі».

«Хочу, але моє прагнення не взаємне», — відповів він.

«Якщо захочеш приїхати, я буду чекати», — написала я тремтячими руками.

«Я теж буду чекати. Ласкаво прошу», — надійшлахолодна відповідь.

«Все зрозуміло. Отже, ти не приїдеш?»

«А ти? Я теж все зрозумів».

«Прощавай».

«Прощавай», — спокійно завершив розмову Ілля.

Я посміхнулась. Ось тепер і вирішилося питання зустрічі — її не буде. Я тільки-но почала відкривати налаштування, щоб заблокувати Іллю, коли він зателефонував мені по відео.

— Маковцева, що з тобою? — запитав він, і тут я розридалася.

— Навіщо ти мучиш мене? Якщо ти не плануєш зустрітися, то давай з усім покінчимо. Просто скажи, і ми залишимося друзями. Навіщо спілкуватися даремно? Я повинна знати правду. Будь ласка, не жалій мене, будь щирим.

Ілля дивився на мене уважно і мовчав. Ні, в його очах не було глузування, він не виглядав задоволеним. Зрештою він сказав:

— Я не можу зрозуміти, що трапилося. Ми тільки недавно знову почали спілкуватися, а ти так розхвилювалася. Так, мила, даю тобі п'ять хвилин: вмийся, завари собі чай, заспокійся, і я тобі передзвоню.

Але коли ми закінчили розмову, я розплакалася ще сильніше.

«Ми ніколи, ніколи не будемо разом!» — крутилося у мене в голові. У нас немає майбутнього, Ілля мене не кохає, і мені треба з цим змиритися. Телефон завібрував.

«Я прочитав твого листа, — написав Ілля, — у мене немає слів».

Через хвилину він зателефонував.

— Маковцева, що ж ти робиш зі мною? Я від твого листа аж просльозився, — сказав Ілля, ніжно посміхаючись, і мені здалося, що його очі дійсно трохи блищать від сліз.

— Рада, що ти прочитав його, — я посміхнулася, — і я вже заспокоїлася.

Ми трохи поговорили, вже спокійно, як завжди, а потім він несподівано сказав:

— Я точно визначуся щодо зустрічі до 30 листопада.

Я розсміялася:

— Добре, тебе ніхто за язика не тягнув.

Я була дуже рада, що Ілля сам встановив строки. Тепер мені залишалося тільки дочекатися першого грудня і покінчити з нашим спілкуванням, тому що таке кохання зводило мене з розуму в буквальному сенсі.

— Покажи мені свої груди перед сном, мила, — сказав Ілля, коли ми прощалися.

— Гей, ми ж домовлялися! — вигукнула я, і моє серце стислося.

— Але ж це не фото, яке теоретично може хтось побачити. Це відео, я один, і хочу подивитися на груди коханої жінки.

«Якщо ти відмовишся, це стане приводом для того, щоб не зустрітися. Я повинна поводити себе ідеально, щоб не відчувати почуття провини, коли все полетить до біса», — подумала я, і мені довелося виконати його прохання.

— Ти чудова, — прошепотів Ілля, розглядаючи мене, і, не зважаючи на зніяковіння, від його компліментів я розквітла.

Після нашої розмови я прийшла до тями, мені стало легше, і я вирішила, що б не трапилося, будь-якою ціною дочекатися 30 листопада без сварок, бути ідеальною, поступливою, аби не зіпсувати все. В іншому випадку я не зможу додати Іллю в чорний список.

«Ілля не зник. В суботу у мене був невеликий зрив, я захотіла все припинити, і мені потрібно було домогтися від Іллі зізнання, що ми таки не зустрінемося. Але не вийшло. Він пообіцяв, що до 30 листопада точно визначиться з датою зустрічі в грудні. Що ж, мої муки продовжуються, але я сподіваюся на швидке звільнення. Я знаю, що Ілля так нічого і не вирішить, але тепер я поставлю крапку: коли він в черговий раз лише буде жартувати, я додам його до чорного списку і почну нове життя. А доки я буду робити все для нього в ці дні, щоб він ні в чому мене не звинуватив. Я надіслала йому лист про свої почуття, таким чином, мені не доведеться нічого йому писати перед блокуванням. Він і так все зрозуміє. Головне, щоб він мене не перехитрив. Що ж це за стосунки такі, коли я боюся його? Знати б, що він відчуває насправді. Швидше б прийшло 30 листопада.

Все вийшло з-під контролю буквально через два дні. Він зателефонував мені ввечері, і ми мило спілкувалися. Взагалі, коли Ілля повернувся до мене в листопаді, ми спілкувалися так, як мені завжди подобалося: про життя, роботу, прості речі, ми не вели вульгарних бесід, і я почувала себе комфортно. Але цього разу Ілля почав згадувати неприємні для мене вульгарні історії зі свого життя.

– І