Читати книгу - "Червоний"

4 Подано справжні твори волинських школярів, написані 1947 року та опубліковані в місцевих газетах.

5 ППШ — пістолет-кулемет Шпагіна, сконструйований Георгієм Шпагіним 1940 року.

6 ППД — пістолет-кулемет, розроблений Юрієм Дегтярьовим, базова модель на озброєнні Червоної армії з 1934 року; «дегтяр» — розмовна військова назва ручного кулемета Дегтярьова, поставленого на озброєння 1944 року.

7 У 1946—1947 роках під час повоєнної відбудови економіки та відновлення військово-промислового комплексу СРСР радянська влада використовувала українське село як основного «донора». Щоб ствердити існуючий міф про переваги соціалізму та прагнучи раніше держав Західної Європи, теж охоплених засухою, відмінити карткову систему, в Радянському Союзі за прямим наказом Сталіна створювалися так звані резерви зерна. Хліб постачали не лише майбутнім союзникам — країнам новостворюваного соціалістичного табору, а й навіть у деякі капіталістичні країни. Таким чином, відбулося чергове тотальне викачування хліба з села, що в умовах економіки неринкового типу через механізм адміністративно-командної системи призвело до третього масового голодомору. Він охопив усі регіони України, крім західних — тамтешнє сільське господарство ще не було знищено колгоспами. Тому Західна Україна, за стратегічним задумом керівництва СРСР, на той час стала постачальником харчів у так званий держрезерв і за кордон.

8 Використано фрагмент справжнього документа.

9 Йдеться про 10 радянських рублів. За газетну публікацію пристойного обсягу або кілька невеличких заміток дописувачу могли дати мінімум десятку на місяць. Ця сума становила приблизно чверть місячної платні радянського працівника культури, тому популярною була практика активного дописування в різні друковані видання, що на виході справді могло становити суттєвий приробіток для малозабезпеченої категорії радянських службовців.

10 Йдеться про Четверте управління НКВД СРСР під керівництвом Павла Судоплатова, що тоді спеціалізувалося на боротьбі з українськими націоналістами. Зокрема, виконуючи завдання Кремля та особисто Сталіна, вбило 1938 року легендарного полковника УНР Євгена Коновальця й організувало протягом наступних 15 років ряд терактів та провокацій, спрямованих на дискредитацію українського національно-визвольного руху.

11 Медведев Дмитро (1898—1954) — герой Радянського Союзу, кадровий чекіст. Працював у системі ГУЛАГ. Під час війни — командир партизанського загону спеціального призначення «Переможці», який займався розвідувально-диверсійною діяльністю на окупованих німцями землях, зокрема на території України. Серед іншого, мав збройні сутички з вояками УПА. Цей період описав у кількох книгах, найвідоміша серед них — «Сильні духом». У Радянському Союзі неодноразово перевидавалася. Пізніше його перекинули на боротьбу з литовськими повстанцями — «лісовими братами».

12 Якобинці — політична сила часів Великої французької революції (1789—1799), котра у своїй ідеології спиралася на революційний терор, через що звеличувалася радянськими істориками. Іменами якобинських лідерів називалися вулиці в СРСР.

13 Доброхотов має на увазі телевізійний художній фільм «Береги», знятий 1977 року за мотивами роману Чабуа Аміреджибі «Дата Туташхіа» (російський переклад — 1976 року, український — 1984 року).

14 На вулиці Короленка (нині Володимирській), 33, у Києві розташовувалося КДБ УРСР, нині — СБУ.

15 Популярна в Радянському Союзі естрадна музика. «Амурські хвилі» — російський вальс, написаний 1909 року капельмейстером Східносибірського полку Максом Кюссом, текст для якого 1944 року написав соліст Далекосхідного ансамблю Серафім Попов. «На сопках Маньчжурії» — російський вальс, написаний 1906 року капельмейстером Михайлом Шатровим для підняття духу Мокшанського полку, у 1940-ві роки часто виконувався по радіо в СРСР. «Стомлене сонце» — польське танго, написане 1935 року композитором Єжи Петербурзьким на вірші Зенона Фрідвальда, за рік перекладене російською поетом Йосипом Апьвеком — саме цю версію добре знали радянські люди.

16 У Кримінальному кодексі РРФСР, прийнятому 1927 року, стаття 58 передбачала покарання за держані злочини та контрреволюцію. Містила 18 пунктів. Засудити за цією статтею при бажанні чи потребі можна було без суду і слідства — достатньо було рапорту відповідальної посадової особи.

17 Інта — селище міського типу, Ухта — місто, засновані в 1940-х роках саме як центри керування концентраційними таборами в СРСР. Табори звели біля Воркути, бо знайшли там поклади вугілля та природного газу. На розробках та видобуванні використовувалася примусова дармова праця засуджених. Територіально Інта й Ухта розташовані ближче до так званої Великої землі, аніж Воркута: тут на момент розвитку подій роману силами каторжан збудували залізничну колію. Проте автомобільних доріг, котрі зв’язували б Воркуту та Ухту з Великою землею, не спромоглися збудувати навіть до кінця XX століття.

18 «Червоний табір», або «червона зона», — місце позбавлення волі, де внутрішнім розпорядком керує адміністрація і де вона має більше впливу, ніж кримінальники. Ті в’язні, хто співпрацює з адміністрацією, називаються «активом» і носять червоні пов’язки. Відповідно, «чорна зона» — місце позбавлення волі, де сильний вплив кримінальних авторитетів. За градацією, зона не могла «чорніти» — лише «червоніти». Адміністрація мусила щодня посилювати свій вплив на контингент. У «табірних війнах», на кшталт описаних тут, «червоніти» зони могли прискореними, відверто насильницькими методами.

19 Буквальне значення слова «кнокати» на російському злодійському жаргоні середини XX століття — «спостерігати». Проте часто це слово вживалося у значеннях «стежити», «дивитися», «глядіти», «опікати», «дбати».

20 Еріх Кох (1896—1986) — військовий злочинець. У 1941—1944 роках призначений Гітлером рейхскомісар окупованої німцями території України. Визначав українців як «недолюдей». За його наказом їх масово вивозили на роботи до Німеччини, розстрілювали.

21 БУР — (рос.) барак усиленногорежима, штрафний ізолятор, де в’язні відбували покарання.

22 9 травня 1945 року, наступний день після підписання між радянськими та німецькими військами акта про беззастережну капітуляцію Німеччини в передмісті Берліна.

23 2 вересня 1945 року японський уряд підписав акт про беззастережну капітуляцію. Так закінчилася Друга світова війна.

24 10 лютого 1946 року відбулися вибори до Верховної Ради СРСР.