Читати книгу - "Снаф"

знімають чуваків не за чергою для того, щоби потім режисер монтажу міг нарізати поп-шотів та склеїти їх, від першого й до шестисотого. Тоді Кессі буде стогнати та підмахувати чуваку номер 599 не гірше, ніж чуваку номер 1. Між ними вона лежатиме там, наче спить, а насправді в комі. А то й гірше. Ніхто, ніхто з нас, членоголових, не зможе відрізнити, коли преса потім офіційно оголосить: «Зірка дорослого кіно померла, встановивши світовий секс-рекорд».

Ясна річ, вона тренувалася. Вправи Кегеля з вагінальними кульками. Аеробіка. Пілатес. Навіть йога. Серйозні тренування, ніби вона збиралася перепливти Ла-Манш, але, чорт забирай, там, у кімнаті нагорі, знімаючись у ролі матраца під шістьмастами гівнюків… вона сама як Ла-Манш.

«Ще один жарт», — кажу я малому та штурхаю ліктем під ребра.

Але насправді суть у тому, що ніхто не викликатиме «швидку», поки плівку не проявлять і проект не буде готовий.

Ні, якщо будуть допити, то кожен член у цій кімнаті присягне, що вона була жива, коли він її пер. Ми говоримо про повне заперечення. Після цього американська громадськість почне верещати на всі заставки. Щоби привернути увагу медійників, релігійні благочестивці приєднаються до більшості в її розпачі. Втрутиться уряд, і вже жодна кралечка не замахнеться на рекорд із 601 мужиком.

Кессі помре, але ми, шістсот хрінів, увійдемо до історичних книжок. Половина з нас використає це як трамплін: першачки — для початку своєї кар'єри, старички — для повернення в зеніт слави. Усі ми будемо носити футболки з написом: «Я той хрін, що вбив Кессі Райт».

Кессі помре, але вся її фільмографія — усе від «Анального звіринця» до повної підбірки кадрів, де Кессі кінчають в лице, під назвою «Влуч у неї, якщо зможеш», та до класичного «Кунілінгус сьогодні» — перетвориться на чисте золото. «12 раздрочених чоловіків». Колекційні видання в коробках.

Мерилін Монро порнографії, вічна самозречена богиня дорослого кіно.

Малий номер 72 ніяк не відклеїться від монітора.

Підходить ренґлер, ця кралечка Шейла, і базграє на моїй руці номер 600. Каже: «Не відріжте собі сосок» — і киває на бритву в моїх пальцях, потрійне лезо якої вишуровує щетину під моїми цицьками.

Я питаю: «Що то за стерв’ятник?» Чувак із ведмедиком. Номер 137, який не зводить з мене очей.

Ця кралечка, Шейла, перекидає кілька аркушів на своїй планшетці, веде пальчиком по списку імен та номерів. «Вау, — заявляє вона. — Ніколи не здогадаєтесь». Шейла тицяє пальцем у напрямку мого преса та каже: «Отут пропустили».

Це вона про «доріжку до тещі» — вона не симетрична.

Так само ялозячи бритвою, запитую: «Я його знаю?»

Шейла мені: «Ви взагалі дивитесь телебачення у прайм-тайм?»

Рукою з бритвою я стукаю себе по номеру 600 на своїй руці та кажу, що я старший за рангом і що їй варто припинити дражнитися та сказати мені нарешті, як звуть того чувака. Сподіваюся, нема потреби нагадувати, що буде з їхнім проектом, якщо я зроблю їм ручкою. Якщо Кессі трахне 600 чуваків, то вона світовий рекордсмен, а ця компанія має хіт продажів у сезоні. Але якщо Кессі трахне 599 чуваків, то вона просто хтива шльондра. А компанії нема чого запропонувати ринку.

І ця дражнилка, вона мені підморгує. Ця манюня-ренґлер, вона каже мені: «Ти кмітливий хлопець. Ти неодмінно здогадаєшся…» І ця дражнилка відвалює.

Чувак номер 137, він усе ще дивиться на мене. Тримаючи свого ведмедика. Якесь велике цабе шоу-бізнесу з іменем та обличчям, яке спустилося в наші трущоби з висот телебачення.

Поруч зі мною малий номер 72 каже: «Агов». Він дивиться на мене, а не на монітор, і каже: «Чи не ви були…» Він схиляє голову набік, примружує на мене свої світло-карі очі й каже: «Хіба не ви раніше були Бренчем Бакарді?»

Кивнувши головою на чувака номер 137, я запитую: «Як його звуть?»

І малий номер 72 дивиться та каже: «Вау. Це ж той детектив із серіалу, який іде в четвер увечері».

Бритва ковзає по моему череву, шукаючи, що б зголити, шукаючи опору крихітних волосків, поки що не помітних оку. Я запитую малого: що за серіал?

Як того чувака звуть?

Чого він вирячився на мене?

Але малий знову приріс до монітора. Малюк номер 72 киває на екран і каже: «Як по-вашому, я на неї схожий? На Кессі Райт. Як по-вашому, ми подібні?»

Його карі очі досі вбирають сцену з Кессі та Будлз — навіть не дивлячись на мене, малий каже: «Нічого такого». Каже: «Просто питаю».

На іншому боці кімнати чувак номер 137 кінчиком пальця торкає точку на своїх грудях. Своє золоте кільце в соску. Він тицяє в мій бік указівним пальцем, тоді дивиться вниз і знову постукує по грудях.

Виявляється, він дивиться вниз на довгу, темну цівку крові, що тече з мого соска.

Розділ 6

Містер 72

Один хлоп їсть картопляні чипси біля цього їхнього шведського столу, а другий підходить до нього. У другого хлопаки на спині номер 206, тільки не намальований маркером, а витатуйований шипастими, жирними цифрами, двійка на одній лопатці, нуль на хребті й шістка на іншій лопатці. Перший хлоп напихав рота картопляними чипсами, жує та ковтає, поки рука бере ще зі столу, — рівномірне хрумтіння, гучне хрумтіння, ніби хтось іде по жорстві, на руці, що підносить чипси до рота, — вздовж біцепса нашкарябано номер 206.

Татуйований хлоп трохи присідає, зігнувши коліна, тоді стрімко встає та тильним боком руки б’є першого хлопця по обличчю. Татуйований вкладає вагу всього тіла в удар, його рука, ляпас, і довгий слід слини та крихт із чипсів залишається на стелі. Від ляща розходиться луна, глуха, бо між кісточками руки та кістками черепа в момент удару майже нічого немає. Ті кісточки пом'якшені тількі рукавичкою з порослої волоссям шкіри. Череп захищений тільки набитим за щоку пережованим картопляним непотребом та сіллю.

Поки чипсовий хлопець кашляє на підлозі, татуйований трохи повертає корпус, щоб тому було видно спину. Рука, якою він ударив, все ще занесена високо вгору, і вказівним пальцем цієї руки він показує вниз, на цифри, якими вкрита його спина. Він каже: «Два-нуль-шість… мій номер». Він згинається, щоб зустрітися з чоловіком на підлозі поглядом, і каже: «Візьми інший номер». Усе ще тицяючи викрученою рукою собі на спину, він каже: «Оце мій».

Попри червоний струмінь, що шугає з його носа, чипсовий хлопака продовжує жувати. Ковтає. Він утирає губи однією рукою, розмащуючи червоне по щоці. Утирається знову, намалювавши на