Читати книгу - "Ілон Маск"

особисте життя. «Гадаю, я приділив достатньо часу бізнес-проектам і дітям, — сказав Маск. — Але я хотів би приділяти більше часу побаченням. Мені треба знайти подругу. Для цього треба знайти ще трохи часу. Гадаю, може, ще п’ять або десять... скільки часу на тиждень потрібно жінці? Може, десять годин? Це можна вважати мінімумом? Я не знаю».

Маск рідко знаходить час на те, щоб розслабитися, але коли знаходить, ці гулянки бувають такими ж яскравими, як і решта його життя. На свій тридцятий день народження Маск винайняв замок в Англії приблизно для двадцятьох людей. 3 другої до шостої ранку вони грали у різновид хованок під назвою «сардини». одна людина тікає і ховається, а решта її шукають. Ще одна вечірка відбулася у Парижі. Маск, його брат і двоюрідні брати опівночі вирішили, що оскільки вони все одно не сплять, можна поїздити по місту на велосипедах до шостої ранку. Весь наступний день вони спали, а ввечері сіли на Східний експрес і знову не спали всю ніч, бо в люксовому поїзді їхала трупа артистів Lucent Dossier Experience, і вони читали людську долю по долонях та виконували акробатичні трюки. Коли наступного дня потяг прибув до Венеції, родина Маска повечеряла, а потім до дев'ятої ранку сиділа на терасі готелю з видом на ґранд-канал. Маск також любить костюмовані вечірки: на одну з них він з'явився в одязі лицаря і, фехтуючи парасолькою, влаштував дуель із карликом, перевдягненим за Дарта Вейдера.

На один зі своїх останніх днів народження Маск запросив п’ятдесятьох людей до замку — або до найкращої подоби замку, яку можна знайти у Сполучених Штатах, — до Террітауна, штат Нью-Йорк. Темою вечірки був японський стімпанк, до певної міри рожева мрія будь-якого любителя наукової фантастики: мікс корсетів, шкіри й культу машин. Маск одягнувся як самурай.

Частиною святкування була постановка у маленькому театрі в центрі містечка «Мікадо», вікторіанської комічної опери Гілберта й Саллівана, дія якої відбувається в Японії. «Я не впевнена, що американці її зрозуміли», — сказала Райлі, з якою Маск одружився знову після того, як його план присвячувати побаченням десять годин на тиждень зазнав невдачі. Але й американцям, і всім іншим сподобалося дійство, яке відбулося після того, коли всі повернулися до замку. Маскові зав'язали очі, поставили його до стіни і дали по повітряній кульці в кожну руку, помістивши ще одну кульку йому між ноги. Потім за роботу взявся метальник ножів. «Я бачив його раніше, але не міг не задатися питанням: у всіх бувають невдалі дні, — розповів Маск. — Втім, я подумав, може, він і влучить в одне яйце, але не в обидва ж». Глядачі були вражені й налякані: вони непокоїлися за безпеку Маска. «Це було химерно, — розповів Біл Лі, інвестор технологічної галузі й один із добрих друзів Маска. — Але Ілон вірить у науку речей». На вечірку прийшов один із найкращих у світі борців сумо з кількома своїми співвітчизниками. У замку облаштували ринг, і Маск вийшов проти чемпіона. «Він важив майже 160 кіло, і це не були оті драглисті кілограми, — сказав Маск. — Я отримав добрячу порцію адреналіну і зумів підняти того хлопця у повітря. Він дав мені виграти перший раунд, а потім побив мене. Мені здається, у мене досі щось негаразд зі спиною».

Райлі перетворила планування такого штибу вечірок для Маска на мистецтво. Вона зустріла Маска в 2008 році, коли його компанії руйнувалися. Вона бачила, як він утратив усі свої статки і став мішенню для кпинів преси. Вона знає, що рана, завдана тими роками, ніде не зникла і поєдналася з іншими травмами його катованої душі: трагічною втратою сина-немовляти і брутальним вихованням у Південній Африці. Райлі докладала величезних зусиль для того, щоб Маскові втечі від роботи й цього минулого дозволяли йому якщо не зцілитися, то принаймні відновитися. «Я намагаюся придумати щось веселе, чого він раніше не робив, але завдяки чому він може розслабитися, — розповіла Райлі. — Зараз ми намагаємося компенсувати його нещасне дитинство».

Хоч якими щирими були зусилля Райлі, вони не були цілком ефективними. Невдовзі після вечірки з боротьбою сумо я знову побачив Маска на його робочому місці у штаб-квартирі Tesla у Пало-Альто. Була субота, і паркінг був переповнений автомобілями. В офісі Tesla сотні молодих людей були за роботою: деякі з них працювали за комп'ютерами над дизайном автозапчастин, а інші за своїми столами проводили експерименти з електронним обладнанням. Гучний регіт Маска лунав що кілька хвилин і розносився усім поверхом. Коли Маск зайшов у нарадчу кімнату, де я чекав, я зазначив, як мене вразило, що стільки людей з'явилося на роботу в суботу. Маск бачив ситуацію в іншому світлі, нарікаючи, що останнім часом усе менше людей працюють на вікендах. «Ми, бляха, розм'якли, — відповів Маск. — Я щойно збирався розіслати про це імейла. Нахер розм'якли». (Попередження: у цій книжці буде багато лайки. Маск обожнює слово «fuck», і так само його обожнює більшість людей із його найближчого оточення.)

Такого штибу декларація загалом збігається з нашими уявленнями про інших візіонерів. Нескладно уявити, як Говард Г'юз або Стів Джобс у подібній манері відчитують своїх працівників. Майструвати речі — особливо великі речі — це робота, повна труднощів і неприємностей. За два десятиліття, протягом яких Маск створював компанії, він залишив по собі шлейф людей, які його або обожнюють, або зневажають. Поки я збирав інформацію для цієї книжки, ці люди шикувалися до мене у чергу, щоб викласти свою думку про Маска і розповісти про страхітливі подробиці того, як працює він і його бізнес.

Мої вечері з Маском і періодичні візити до Країни Маска розкрили інший спектр можливих правд про цю людину. Він поставив перед собою мету збудувати те, що матиме потенціал бути більшим за все, що створили Г'юз або Джобс. Маск узяв галузі на кшталт аерокосмічної та автомобільної, на які Америка вже, здавалося, махнула рукою, і надав їм нової фантастичної форми. У центрі цієї трансформації — Маскові навички програміста і його здатність застосовувати їх до машин. Він з'єднав атоми й біти способом, який мало кому здавався можливим, із блискучими результатами. Слід визнати, що Маск ще не створив споживчого хіта рівня айфона і не зміг торкнутися життів мільярда людей, як це зробив Facebook. Поки що він виробляє іграшки для багатіїв, і його імперію, яка все ще зароджується, може відділяти від руйнації