Читати книгу - "Фундація"

Гарі Селдон зберігав спокій. Він чекав, доки балаканина в залі припиниться.

В. Мінімізувати наслідки цього руйнування.

П. Що саме ви маєте на увазі?

В. Усе просто. Знищення Трентора не є подією в собі, ізольованою в схемі людського розвитку. Це буде кульмінація складної драми, що почалася кілька століть тому й темп якої безперервно зростає. Я маю на увазі, джентльмени, майбутній занепад і падіння Галактичної Імперії.

Тепер гул перетворився на глухе ревіння. Адвокат, на якого ніхто не звертав уваги, кричав:

— Ви відкрито заявляєте, що… — і зупинився, бо крики «Зрада!», які пролунали із зали, показали, що крапку поставлено без офіційних заяв.

Головний Комісар повільно підняв молоток та опустив його. Звук був схожий на удар гонга. Коли луна від нього затихла, припинився й гул публіки. Адвокат набрав повні груди повітря.

П. (театрально) Ви розумієте, докторе Селдон, що говорите про Імперію, яка вистояла дванадцять тисяч років і пройшла крізь перипетії різних поколінь, в основі якої лежать добрі наміри та любов квадрильйона людських істот?

В. Я знаю і про історію, і про теперішній стан Імперії. Не маючи на меті виказати жодну неповагу до інших, я можу заявити, що розбираюся в цих питаннях краще, ніж будь-хто з тут присутніх.

П. І ви передбачаєте її загибель?

В. Це передбачення, зроблене за допомогою математичних розрахунків. Особисто в мене така перспектива викликає жаль. Навіть якби Імперію визнали чимось поганим (я так не вважаю), стан анархії, що охопить Галактику після її падіння, буде набагато гіршим. Саме з цією анархією й покликаний боротися мій проект. Падіння Імперії, джентльмени, це грандіозний процес, із яким усе ж боротися нелегко. Воно продиктоване зростанням бюрократії, зникненням ініціативи, заморожуванням привілейованої касти, утратою допитливості та сотнею інших чинників. Як я вже сказав, це відбувалося протягом століть і цей рух надто масивний, щоб його зупинити.

П. Але хіба не очевидно для кожного, що Імперія сильна, як ніколи?

В. Для вас має значення видима міць. Здавалося б, так триватиме вічно. Однак, містере адвокат, стовбур гнилого дерева має всі ознаки могутності, доки його не розірве навпіл буря. Буря й зараз свистить, вигинаючи гілки Імперії. Послухайте за допомогою психоісторії, і ви почуєте цей звук.

П. (нерішуче) Докторе Селдон, ми тут не для того, щоб слух…

В. (упевнено) Імперія зникне, і всі її блага разом з нею. Накопичені нею знання зруйнуються, і зникне весь порядок, який вона встановила. Міжзоряні війни будуть нескінченними; міжзоряна торгівля занепадатиме; населення буде скорочуватися; світи будуть утрачати зв’язок з основною частиною Галактики. І такою ситуація залишатиметься…

П. (тихий голос серед загальної тиші) Назавжди?

В. Психоісторія, яка може передбачити падіння, може робити заяви й щодо прийдешніх темних віків. Як уже було сказано, джентльмени, Імперія існує дванадцять тисяч років. Темні віки, що прийдуть їй на зміну, триватимуть не дванадцять, а тридцять тисяч років. Виникне Друга Імперія, але між нашою цивілізацією та її виникненням тисяча людських поколінь проживе в стражданнях. Ми повинні боротися з цим.

П. (трохи опанувавши себе) Ви самі собі суперечите. Раніше ви казали, що не можете запобігти знищенню Трентора, а отже, імовірно, і падінню — так званому падінню — Імперії.

В. Я зараз не кажу, що ми можемо запобігти падінню. Але ще не пізно скоротити той період руїни, що прийде за ним. Джентльмени, тривалість анархії можна скоротити до одного тисячоліття, якщо моїй групі дозволять діяти зараз. Ми переживаємо складний момент в історії. Величезну масу подій, що на нас насуваються, можна трохи відхилити — лише трохи, більше ми не зможемо — але цього буде достатньо, щоб прибрати двадцять дев’ять тисяч років страждань в історії людства.

П. Як ви пропонуєте це зробити?

В. Зберігши знання, що накопичені людською расою. Сума людських знань перевищує можливості однієї людини або й тисячі людей. Коли буде зруйновано суспільний устрій, наука розіб’ється на мільйони фрагментів. Окремі люди будуть володіти надзвичайно крихітними фрагментами знання. Вони будуть марними й самі по собі не приноситимуть жодної користі. Ці безглузді окрайці професійних знань не будуть передаватися. Вони загубляться серед поколінь. Але якщо ми зараз підготуємо гігантський звід усіх знань, вони ніколи не будуть утрачені. Прийдешні покоління спиратимуться на них і їм не потрібно буде заново відкривати їх для себе. За одне тисячоліття можна буде виконати роботу, на яку пішло б тридцять тисяч років.

П. Усе це…

В. Увесь мій проект; усі мої тридцять тисяч чоловік зі своїми дружинами та дітьми присвячують себе підготовці «Галактичної енциклопедії». Вони не завершать її до кінця свого життя. Я навіть не доживу до того, щоб побачити, коли почнеться її видання. Але на момент падіння Трентора енциклопедія буде завершеною і її примірники будуть у кожній великій бібліотеці Галактики.

Молоток Головного Комісара піднявся й упав. Гарі Селдон залишив трибуну й тихо зайняв своє місце поряд із Ґаалом.

Він усміхнувся й сказав:

— Як вам подобається ця вистава?

Ґаал відповів:

— Ви захопили їхню увагу. Але що буде далі?

— Вони оголосять перерву в суді та спробують дійти зі мною згоди.

— Звідки ви знаєте?

Селдон відповів:

— Буду чесним, не знаю. Усе залежить від Головного Комісара. Я вивчав його протягом багатьох років. Я спробував проаналізувати свої розробки, але ви знаєте, наскільки ризиковано вводити примхи однієї особи в психоісторичні рівняння. Однак я маю сподівання.

7

Авакім підійшов, кивнув Ґаалу ц нахилився до Селдона, щоб прошепотіти йому щось на вухо. У цей момент пролунало оголошення перерви й охоронці розділили їх. Ґаала повели геть.

Слухання, що відбулися наступного дня, були зовсім іншими. Гарі Селдон та Ґаал Дорнік залишилися наодинці з членами Комісії. Вони сиділи разом за одним столом, і важко було помітити якусь різницю між п’ятьма суддями та двома обвинуваченими. Їм навіть запропонували сигари в коробці з райдужного пластику, схожого на нескінченний потік води. Очі бачили рух, але на дотик коробка була сухою та твердою.

Селдон узяв одну сигару, Ґаал відмовився.

— Тут немає мого захисника, — зауважив Селдон.

Один із членів Комісії відповів:

— Це вже не суд, докторе Селдон. Ми зібралися тут, щоб обговорити безпеку держави.

Лінг Чен сказав:

— Я буду говорити, — і інші члени Комісії відкинулися на спинки крісел, готові слухати. Навколо Чена запала тиша, у якій він міг говорити.

Ґаал затамував подих. Чен,