Читати книгу - "Марсіянин"

- Так, - підтвердила Ллюїс. - Саме про це ми і говоримо. Якщо зробимо маневр, їм доведеться вислати корабель з припасами, інакше ми загинемо. У нас є можливість змусити їх діяти.

- І ми це зробимо? - спитала Джогансен.

Вони всі подивились на Ллюїс.

- Не брехатиму, - сказала вона. - Я достобіса хочу зробити це. Але уе не звичайне рішення. Це дещо, що НАСА навмисно відкинуло. Ми говоримо про заколот. А такими словами я не розкидуюсь.

Вона підвелась й повільно рушила околяса столу.

- Ми зробимо це лише, якщо ми усі згодні. Та перш ніж відповісте, зважте на наслідки. Якщо наплутаємо зі стиковкою з зондом, ми помремо. Якщо наплутаємо з використанням сили тяжіння Землі, ми помремо. Якщо зробимо усе бездоганно, ми зібльшимо нашу місію на 533 дні. 533 дні незапланованої космічної мандрівки, де усе може трапитись. Обслуговування буде набридливим. Може зламатися щось таке, що ми не можемо полагодити. Якщо це буде критичним для життя, ми помремо.

- Записуй мене! - Мартінез усміхнувся.

- Легше, ковбою, - сказала Ллюїс. - Ми з тобою військовики. Існує велика вірогідність, що вдома нас чекатиме військовий трибунал. А щодо решти нас, то можу гарантувати, що їх ніколи не пошлють у космос знову.

Мартінез схилився до стіни, руки складені, на обличчі напівусмішка. Решта мовчки обдумувала те, що сказала їхній капітан.

- Якщо ми зробимо це, - сказав Фоґель, - це буде більше 1000 днів у космосі. Цього досить на все життя. Мені не потрібно повертатись.

- Схоже, що Фоґель в ділі, - Мартінез ошкірився. - Ну і я звісно.

- Зробімо це, - сказав Бек.

- Якщо ви думаєте, що це спрацює, - сказала Джогансен до Ллюїс, - я вам вірю.

- Гаразд, - сказала Ллюїс. - Якщо ми йдемо на це, що для цього знадобиться?

Фоґель знизав плечима.

- Я прокладаю курс і використовую його, - сказав він. - Що ще?

- Дистанційний контроль, - сказала Джогансен. - Його зроблено, щоб повернути корабель, якщо ми усі помремо чи ще щось. Вони можуть забрати на себе керування Гермесом із Керування місією.

- Яле ж ми просто тут, - сказала Ллюїс. - Ми можемо скасувати усе, що вони спробують, так?

- Не зовсім, - сказала Джогансен. - Дистанційний контроль має вищий пріоритет перед будь-яким бортовим контролем. Припускається, що на кораблі трапилось лихо, і керівному пульту корабля не можна довіряти.

- Ти можеш вимкнути його? - спитала Ллюїс.

- Гм-м-м… - протягнула Джогансен. - Гермес має чотири запасні польотові комп’ютери, кожен з’єднаний з трьома запасними системами зв’язку. Якщо будь-який комп’ютер отримує сигнал від будь-якої системи зв’язку, Керування місією може отримати керування. Ми не можемо вимкнути системи зв’язку - ми втратимо телеметрію й навігацію. Ми не можемо вимкнути комп’ютери - вони нам потрібні для керування кораблем. Мені доведеться вимкнути Дистанційний контроль на кожній системі… Це частина ОС, доведеться подлубатись у коді… так. Я можу зробити це.

- Ти впевнена? - спитала Ллюїс. - Ти можеш його вимкнути?

- Навряд чи буде важко, - сказала Джогансен. - Це аварійна функція, не програма безпеки. Вона не захищена від шкідливого коду.

- Шкідливий код? - Бек усміхнувся. - Отже… ти будеш хакером?

- Ага, - Джогансен усміхнулась у відповідь. - Схоже таки буду.

- Гаразд, - сказала Ллюїс. - Схоже ми можемо це зробити. Але я не хочу нікого примушувати до цього. Виждемо 24 години. Впродовж цього часу будь-хто може змінити свою думку. Просто скажіть мені особисто чи надішліть мені е-листа. Я скасую задум й ніколи не скажу, хто це був.

Ллюїс затрималась у Реку, коли усі вийшли. Дивлячись як вони йдуть, вона бачила їхні усмішки. Усіх чотирьох. Вперше з часу відлету з Марсу вони стали самими собою. Вже тоді вона зрозуміла, що ніхто не змінить свого рішення.

Вони повертались до Марсу.

Усі знали, що Брендан Хатч скоро керуватиме місіями.

Він піднявся по посадах з найбільшою можливою у великій незграбній організації швидкістю. Відомий як старанний працівник, його вміння й лідерські здібності були очевидними усім його підлеглим.

Брендан був відповідальним за Керування місіями з 1-ої ночі до 9-ої ранку щоночі. Постійне відмінне виконання своїх обов’язків обов’язково привело б його до підвищення. Вже було оголошено, що він буде запасним Летовим керівником Аресу 4, а ще він мав гарні перспективу на роботу керівником Аресу 5.

- Польоте, Центр зв’язку, - надійшов голос у його навушники.

- Центр зв’язку слухає, - відповів Брендан. Хоч вони й були в спільній кімнаті, радіо протокол завжди виконувався.

- Незаплановане оновлення статусу від Гермеса.

Через віддаленість Гермеса на 90 світлових секунд інтерактивне голосове спілкування не мало сенсу. Окрім випадків з пресою, Гермес тримав зв’язок через текст поки він не опиниться набагато ближче.

- Зрозумів вас, - сказав Брендан. - Зачитуйте.

- Я… Я не можу второпати, Польоте, - надійшла спантеличена відповідь. - Справжнього статусу немає, лише одне речення.

- Що там сказано?

- Цитую: “Г’юстоне, затямте: Річ Пьорнел - сталево-ока людина-ракета”.