read-books.club » Фантастика » Едем, Станіслав Лем 📚 - Українською

Читати книгу - "Едем, Станіслав Лем"

258
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Едем" автора Станіслав Лем. Жанр книги: Фантастика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 67 68 69 ... 74
Перейти на сторінку:
в їхній суспільній динаміці.

— Мені здається, що для ядерних досліджень їм не вистачає стимулів, — зауважив Фізик. — Вони ще не відчувають енергетичного дефіциту.

— Давайте спершу закінчимо з одним! Як же все-таки з тими забороненими дослідженнями?

— Сідайте, будемо розпитувати далі, — сказав Кібернетик.

Координатор наблизив обличчя до мікрофона, але Кібернетик зупинив його:

— Почекай. Уся трудність у тому, що чим складніша конструкція речення, тим більше в калькулятора розсипається граматика. Крім того, мені здається, що аналізатор звуків недостатньо селективний. Ми часто отримуємо своєрідні ребуси; а втім, ви почуєте це й самі.

— На планеті вас... багато? — повільно і виразно запитав Фізик. — Яка динамічна структура? Вас багато... на планеті?

Репродуктор двічі клацнув і зупинився. Дуплекс довгенько не відповідав. Потім хрипко закашляв.

— Динамічна структура — подвійна. Зв’язок — подвійний, — забурмотів репродуктор. — Суспільство — кероване — централізовано — вся планета.

— Прекрасно! — вигукнув Інженер.

Як і двоє інших нових учасників розмови, він був дуже збуджений. Фізик, Лікар та Кібернетик, може, через утому, сиділи непорушно, з байдужими обличчями.

— Хто керує суспільством? Хто на вершині — індивід чи група? — запитав Координатор, нахиляючись до мікрофона.

Репродуктор затріщав, потім протяжно загув, і на панелі приладу кілька разів блимнув червоний індикатор.

— Так запитувати не можна, — квапливо пояснив Кібернетик. — «На вершині» — це переносне значення, і йому нема відповідника в словникові калькулятора. Зачекай, я спробую сам. — І він нахилився вперед: — Як багато вас править суспільством? Один? Кілька? Велике число?

Репродуктор швидко застрекотів.

— А хіба правління — це не переносне значення? — запитав Координатор.

Кібернетик похитав головою.

— Це термін зі сфери теорії інформації, — устиг він відповісти, перш ніж дуплекс закашляв і репродуктор почав розмірено викидати:

— Один — кілька — багато — правління — невідомо. Невідомо, — повторив він.

— Тобто як невідомо? Що це означає? — запитав здивований Координатор.

— Зараз довідаємося. Невідомо тобі — чи невідомо — нікому — на планеті? — сказав він у мікрофон.

Дуплекс відповів, і калькулятор знову викинув у репродуктор:

— Зв’язок — динамічний — подвійний. Відомо — одне — існує. Відомо — друге — ні.

— Нічого не розумію! — Координатор глянув на товаришів. — А ви?

— Почекай, — сказав Кібернетик, вдивляючись у дуплекса, який повільно ще раз наблизив обличчя до свого мікрофона й двічі кашлянув.

Калькулятор почав перекладати:

— Багато обертів планети — колись — управління централізоване — розподілене. Пауза. Один дуплекс — одне управління. Пауза. Сто тринадцять обертів планети — так. Пауза. Сто одинадцятий оберт планети — один дуплекс — правління — смерть. Пауза. Інший один — управління — смерть. Пауза. Один — один — смерть. Пауза. Потім — один дуплекс — управління — невідомо — хто. Відомо — центральне — управління. Пауза. Невідомо — хто — управління. Пауза.

— Так, це справді ребус, — зітхнув Координатор. — І що ви з цим робите?

— Це зовсім не ребус, — відповів Кібернетик. — Він сказав, що до сто тринадцятого року, рахуючи від нинішнього дня, в них був центральний уряд, який складався з кількох індивідуумів. «Управління централізоване, розподілене». Потім настало правління одиночок — щось на зразок монархії чи тиранії. У сто двадцятому і сто одинадцятому роках — вони лічать від нинішнього дня, тепер у них нульовий рік, — відбулись якісь бурхливі двірцеві перевороти. Протягом двох років змінилися четверо володарів, їхнє правління закінчувалося смертю, ясна річ, не природною. Потім з’явився новий правитель, але їм невідомо, хто це був. Вони знали, що він існує, але хто конкретно, — таємниця.

— Анонімний володар? — здивувався Інженер.

— Мабуть. Спробуємо довідатися більше, — і Кібернетик знову обернувся до мікрофона: — Тепер відомо, що один індивід править суспільством, але невідомо, хто це, так? — запитав він.

Калькулятор нерозбірливо захрипів, дуплекс відкашлявся, наче мить повагався, потів знову кілька разів кашлянув, і репродуктор відповів:

— Ні. Не так. Пауза. Шістдесят обертів планети — відомо, один дуплекс — центральне управління. Пауза. Потім відомо — жоден. Пауза. Ніхто. Ніхто — центральне управління. Так відомо. Ніхто — управління. Пауза.

— Тепер і я вже нічого не розумію, — признався Фізик.

Кібернетик сидів, схилившись над приладом та прикусивши губу.

— Стривайте. Загальна інформація така, що центральної влади немає? Так? — запитав він у мікрофон. — А реальність така, що центральна влада існує. Так?

Калькулятор перемовлявся з дуплексом, видаючи стрекотливі звуки. Усі чекали, повернувши голови до репродуктора.

— Така правда. Так. Пауза. Хто інформація — є центральне управління, той — є, нема. Хто інформація така — той є, нема. Той — колись є — потім нема.

Усі мовчки перезирнулися.

— Хто говорить, що існує влада, сам перестає існувати. Так він сказав? — напівголосно запитав Інженер.

Кібернетик повільно кивнув головою.

— Але ж це неможливо! — вигукнув Інженер. — Адже влада повинна мати свою резиденцію, вона повинна видавати укази, закони, повинні існувати її виконавчі органи, ієрархічно нижчі, армія — адже ми зустрічалися з їхніми озброєними...

Фізик поклав руку йому на плече. Інженер змовк. Дуплекс іще якусь хвилину покашлював. Зелене око калькулятора швидко затрепетало, він увесь загув. Репродуктор заговорив:

— Інформація — подвійна. Пауза. Одна інформація хто — той є. Пауза. Друга інформація — хто — той колись є, потім нема. Пауза.

— Є інформація, яку блокують? — запитав у мікрофон Фізик. — Так? Хто запитує щось із цієї інформації — тому загрожує смерть, так?

По той бік приладу знову почулися скрип репродуктора й покашлювання дуплекса.

— Ні. Не так. Пауза, — відповів калькулятор байдужим голосом, розмірено відокремлюючи слова одне від одного. — Хто колись є, потім нема — той не смерть. Пауза.

Усі зітхнули.

— Отже, не покарання смертю? — вигукнув Інженер. — Запитай його, що вони роблять з такими? — попросив він Кібернетика.

— Боюся, що цього не вдасться зробити, — відповів Кібернетик, та Координатор й Інженер наполягали на своєму, і тоді він здався: — Гаразд. Як хочете. Але я не відповідаю за результат. Що чекає того, хто поширює блоковану інформацію? — запитав він у мікрофон.

Хрипливий діалог калькулятора з дуплексом, який безвладно лежав на підлозі, тривав чимало часу. Нарешті репродуктор заговорив:

— Той, хто така інформація інкорпорований самокерована група невідомий ступінь імовірність дегенерація межа. Пауза.

1 ... 67 68 69 ... 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Едем, Станіслав Лем», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Едем, Станіслав Лем"