Читати книгу - "Ярослав, Ольга Вільна"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
«А мене скрутив на раз», – подумки поскаржився Рєзніков. І оглянув блокнота. Тут було дещо, що його турбувало.
Коли поліцейська автівка з московськими номерами наздогнала Терещенка, той був впевнений, що це нарешті підмога, яку мали б організувати СБР ще минулої ночі. Однак чергова перестрілка остаточно визвірила дружинника. І налаштувала критично проти всіх представників правоохоронних органів північного регіону.
– Далі, тобі відомо, – закінчив Іван. – Чоловік, підстрелений тобою на заправці, Юр Більченко. КОРД Північної губернії. За вдало виконану роботу мав отримати гроші і нові документи для переїзду в Штати. Це все, що я встиг з нього витягти.
– Ну, далі вже я поспілкуюсь з ним, – всміхнувся. І різко закрив блокнота. – Але з усього виходить, що принаймні один з тих, кого ти переслідував, утік. Один із хлопців, що були біля готелю.
– Я не рахував. Якось весь час не до того було, – Терещенко похмуро зиркнув на блокнота.
«Час. – Те, що почало хвилювати Дениса. – За весь вказаний час княжич давно мав би перетнути кордон губернії. Але він опинився на дорозі до Калуги, на добрячій відстані від другого блок-посту. З вогнепальним пораненням. І побитими супутниками, – останнє не вкладалось в голові. – Якщо вони зіткнулись зі зрадниками, як їм вдалось втекти? Троє підлітків проти тренованих бойовиків? Крім того, мені доповідали про сімох КОРДовців. А з історії Терещенка їх тільки шестеро виходить».
Хоча були ще зрадники з поліції Москви. Невідома кількість. Хтось, хто позбувся Степаненка Руслана і мера Бєлого Олександра. Питання, на які потрібен був час, щоб знайти відповідь.
І чому княжий дім так довго вважав княжича мертвим? Чи не тому, що він перебував в руках у злочинців? Денис з Іваном помітили дівчину, коли її намагались запхнути до автівки зрадників. А от княжича і другого хлопця привів дружинник. Без жодних коментарів. Тож…
Наступні думки Рєзніков обірвав: – Якщо виникнуть додаткові питання?
– Спілкуватимешся вже з моїм керівництвом, – криво. – Я відправляюсь із княжичем в центр.
«Ну, хоч одного зрадника мені лишають. Можливо, той зуміє дещо прояснити в цій ситуації».
На щастя князь довіряв губернатору. І залишав основне розслідування на нього.
«З княжичем не поговориш. Старший хлопець поки не при тямі. А дівчисько – ще та партизанка».
Але хоча б спробувати Денис мусив. Невже не зуміє впоратись із якоюсь малючкою?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ярослав, Ольга Вільна», після закриття браузера.