Читати книгу - "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"

відповідь. Він надіслав лист і постарався викинути з голови

думки про біль, якого ним завдасть.

Табло було переповнене — повідомлень про інциденти удвічі

більше, ніж зазвичай. « Ось на що це схоже», — подумав. Не

заворушення. Не вуличні бої, коли ворогів викурюють із кожної

нори. Не космопіхотинці в коридорах. Просто багато

нерозкритих убивств.

І одразу ж виправився: «Ось на що це схоже — поки що».

Від цього наступна його справа простішою не стала.

Шаддид була у своєму кабінеті.

— Слухаю, детективе.

— Треба зробити запит на протокол допиту... Але він дещо

незвичний. Гадаю, краще, якщо я проведу це через вас.

Шаддид відкинулася на спинку крісла.

— Подивлюся. А що ми хочемо отримати?

Міллер кивнув — так, наче просигналізувавши згоду, він

змусить погодитись і свою начальницю.

— Джим Голден. Землянин із «Кентербері». Марсіяни десь

зараз підбирають його команду, і мені треба зробити запит на

протоколи розмов із ним.

— У вас є справа, пов’язана з «Кентербері»?

— Так. Здається.

— То розкажіть про неї. Не тягніть.

— Оте додаткове навантаження. Джулі Мао. Я трошки

попрацював над цим...

— Бачила ваш рапорт.

— То ви знаєте, що вона пов’язана з ОПА. Мені вдалося

встановити, що вона працювала на вантажнику, який виконував

для них кур’єрські завдання.

— Маєте докази?

— Дехто з ОПА мені в цьому зізнався.

— Під запис?

— Ні... Неофіційна розмова.

— І це пов’язано з тим, що марсіяни знищили «Кентербері»...

яким чином?

— Вона була на «Скопулі», — сказав Міллер. — Судно, що

використали як наживку, щоб зупинити «Кентербері». Річ

у тому, що Голден у передачі розповідав, як вони знайшли

корабель із марсіянським маячком, але без команди.

— І ви гадаєте, що в тому протоколі щось може допомогти

розслідуванню?

— Не знатиму, поки не побачу протокол. Але якщо Джулі не

було на тому вантажникові, то хтось мав її з нього забрати.

Посмішка Шаддид не змінила її погляду.

— І ви плануєте чемно попрохати марсіянський флот

поділитися всім, що вони випитали у Голдена.

— Якщо він побачив на тому вантажникові щось таке, що

могло б дати нам зачіпку про те, що сталося з Джулі та іншими...

— Ви не додумали свій план до кінця. Марсіянський флот збив

«Кентербері». Для того, щоби спровокувати тут заворушення

і дати їм привід нас усіх захопити. Єдина причина, чому вони

«розмовляють» із Голденом та його командою, — щоб ті

бідолахи не дістались нікому іншому. І або вони вже мертві, або

спеціалісти марсіянської розвідки колупаються в них у мізках

просто зараз.

— Капітанко, ми не можемо бути певні...

— І навіть якщо якимось дивом я отримаю повний протокол

усього, що вони наговорили, поки їм зривали нігті з пальців, вам, Міллере, це ніяк не поможе. Марсіяни нічого не

запитуватимуть про «Скопулі». Вони чудово знають, що саме

сталося з командою. Вони підготували «Скопулі» як наживку.

— Це офіційна позиція «Зоряної спіралі»? — слова не встигли

ще злетіти з язика Міллера, як він усвідомив свою помилку.

Вираз обличчя Шаддид став непроникним, наче там рвучко

запнули штори. Лише промовивши ці слова, він відчув

приховану погрозу, що в них чаїлася.

— Я просто вказую вам на ненадійність джерела. Ви не

звертаєтеся до основного підозрюваного із запитаннями, що вам

далі робити. І пошуки Джульєтти Мао мають не найвищий

пріоритет.

— Я й не казав, що найвищий... — Міллер розізлився на себе, почувши у своєму голосі спробу виправдатися.

— Табло переповнене, і нових справ усе додається. Найвищий

пріоритет для нас — публічна безпека та безперервна робота

систем життєзабезпечення. Якщо ваша робота прямо не

стосується цих завдань, то ви зайняті не тією роботою.

— Але війна...

— Не наш клопіт. Наш клопіт — Церера. Подайте мені

остаточний рапорт у справі Джульєтти Мао й закрийте її. Я