Читати книгу - "Доставка щастя. Шлях до прибутку, задоволення і мрії"

А потім я підбив загальний підсумок одним реченням:

— Зближення з Amazon дозволить нам значно швидше досягти наших цілей і розпочати доставляти щастя всьому світу.

Потім ми з Альфредом оголосили нашим працівникам, що маємо для них сюрприз: кожному персонально ми купили і вручили рідер Kindle — ґаджет для читання електронних книжок від Amazon. І фінальним сюрпризом було повідомлення, що кожен, хто нині працює у Zappos отримає від компанії Amazon велику премію — за сумлінну роботу.

Що зчинилося в залі! Люди зривалися з місць, лунали радісні вигуки, чулися оплески. У багатьох по щоках котилися сльози щастя. Так само, як ми часто дивуємо наших вірних клієнтів, без попередження скорочуючи терміни доставки, так щойно ми ощасливили несподіваним бонусом наших працівників.

Як на мене, ця мить була свідченням успіху, значно більшого за те, що видавалося мені цілком досяжним десять років тому. Бо річ була не в рідері та не в премії. Зрештою, це всього лише... рідер і премія.

А мить ця означала дещо значно більше. Об’єднані енергія та почуття кожного присутнього в цій залі мали стосунок не лише до мого особистого щастя чи щастя персоналу Zappos. Ми стояли на порозі чогось значно більшого, ніж просто прибуток і задоволення. Все разом це означало початок нового витка наших мандрів, що мав допомогти нам змінювати світ.

Де власними зусиллями, де завдяки везінню, але ми відшукали шлях до прибутку, задоволення і мрії.

Ми знайшли дорогу до доставки щастя.

Тост на Гелловін 

31 жовтня, о 23:59 за тихоокеанським часом, після кількох місяців, проведених в очікуванні схвального рішення регуляторних органів, операцію з Amazon було офіційно завершено. Загальна вартість оборудки для акціонерів Zappos, розрахована за ціною акцій Amazon на кінець попереднього дня торгів, становила понад $1,2 млрд.

У цей час я був в індійському Нью-Делі. Ми з Альфредом і Фредом скористалися конференц-зв’язком[112], щоб відзначити цю подію разом з усіма. Шануючи традиції Zappos, ми заздалегідь домовилися, що хильнемо по чарці Grey Goose, чокнувшись по телефону.

— За що буде тост? — запитав Альфред.

Не знаю чому, але першим мені спав на думку Базз Рятівник із «Історії іграшок» студії Pixar.

— ««У нескінченність і до зірок!»[113] — відповів я.

Ми чокнулися. Тепер усе було офіційно. Zappos і Amazon об’єдналися. Нарешті ми могли почати працювати разом, об’єднавши сильні сторони кожної з компаній: мистецтво і науку, «хай-тач» і «хай-тек».

Ми з хвилюванням дивилися на можливості, що відкривалися перед нами.

Ми з хвилюванням чекали на те, що збудуємо разом.

Майбутнє чекало на нас.

Байдуже, яке у вас було минуле — перед вами безхмарне майбутнє.

< Невідомий автор >

У січні 2010 року Zappos піднялася на вісім сходинок і посіла п'ятнадцяте місце у щорічному списку «Найкращі компанії для роботи», який укладає журнал Fortune.

7 -> Кінець гри

Доставка щастя 

До цього місця в книжці йшлося про мене, про Zappos і про деякі уроки, що ми їх отримали дорогою.

Досі ви залишалися пасивним читачем.

Оскільки ми наближаємося до заключних сторінок книжки, я попросив би вас узяти активну участь у читанні і подумати над відповіддю на таке запитання:

«Яка ваша життєва мета?»

Звертаючись із цим запитанням до різних людей, я одержую чимало різноманітних відповідей. Дехто каже, що був би не проти заснувати компанію. Інші кажуть, що хочуть знайти собі друга чи подругу. Треті кажуть, що хочуть міцного здоров’я.

Хоч би яка була ваша відповідь, я хотів би, щоб ви подумали над таким запитанням:

«Навіщо?»

Залежно від того, яка відповідь пролунала раніше, люди можуть сказати: щоб вийти раніше на пенсію, знайти споріднену душу, швидше бігати.

І знову-таки, незалежно від того, яка була відповідь цього разу, я хотів, щоб ви запитали у себе:

«А навіщо?»

Наступний набір відповідей, що дають люди, міг би бути таким: щоб більше часу проводити з рідними, щоб одружитися чи щоб пробігти марафон. І що цікаво, щоразу запитуючи в себе: «Навіщо?» і зробивши це багато разів, ви побачите, що наближаєтеся до тієї самої відповіді, що у більшості випадків дають люди, коли запитують у себе, навіщо вони роблять те, що роблять: люди вірять, що, досягаючи якихось цілей у житті, вони стають щасливіші.

От зрештою і виходить, що всі ми йдемо різними дорогами до спільної мети — до щастя.

2007 року мені захотілося поглибити свої знання про щастя як предмет науки. Я дізнався, що досліджує щастя відносно нова дисципліна — позитивна психологія. До 1998 року майже вся психологія групувалася навколо спроб з’ясувати, як повернути людину, котра коїть неправильні речі, до нормального стану. Та більшості психологів і дослідників навіть на думку не спадало наблизитися до питання, що робить звичайну людину щасливішою.

Я почав читати про науку щастя дедалі більше книжок і статей, включаючи «Гіпотезу щастя»[114] і «Щасливішого»[115]. Спочатку це було таке собі абстрактне захоплення, що не мало стосунку до Zappos.

Та однієї чудової днини мене наче громом уразило. Це ж безпосередньо стосується Zappos! (У ретроспективі все здається таким очевидним, але знадобився рік із гаком, щоб я це зрозумів.)

У нас завжди були клієнти, які зізнавалися, що, відкриваючи посилку від Zappos, почуваються так, наче перед ними не посилка, а «щастя в коробочці». І байдуже що було тим джерелом блаженства — чи нове першокласне взуття або модний одяг, чи доставка посилки без попередження на другий день (Сюрприз! Сюрприз!), чи задушевна бесіда з оператором із колл-центру; чи причетність працівників до культури компанії та розуміння того факту, що базові цінності Zappos збігаються з їхніми особистими орієнтирами, — спільне для всіх ситуацій одне: відчуття свого щастя!

2009 року ми розширили перспективи компанії та її цілі до простої заяви:

Zappos планує доставляти щастя світові.

Цікаво подивитися на те, як еволюціонувала обіцянка бренда[116]Zappos за минулі роки:

1999. Найбільший вибір взуття.

2003. Робота з клієнтами.

2005. Культура та базові цінності як наша платформа.

2007. Особистісний емоційний контакт.

2009. Доставка щастя.

Мені особисто здавалося, що слід розширювати базу знань із теорії щастя, щоб можна було використовувати їх, керуючи бізнесом. І ми вже могли б із наукових позицій підходити до «ощасливлення» наших клієнтів і