Читати книгу - "Господиня"

— Хіба ти не бачиш, що вона надто налякана, аби говорити? Нехай трохи заспокоїться…

Потім я почула шурхіт — це Джаред розвернувся, а далі — глухий удар. Іян вилаявся. Коли я зиркнула крізь пальці, Іян зник, а Джаред сидів до мене спиною.

Іян сплюнув і застогнав.

— Це вже вдруге, — роздратовано буркнув він, і я зрозуміла, що стусан, який призначався мені, дістався Іяну.

— Зараз буде і втретє,— у відповідь гиркнув Джаред, але повернувся до мене, схопивши ліхтар тією-таки рукою, яка щойно поцілила Іяна. Після нескінченної темряви у печері стало сліпучо-ясно.

Джаред знову заговорив, при світлі вивчаючи моє обличчя і карбуючи кожне слово:

— Хто. Ця. Шукачка.

Я опустила руки і подивилася просто в його безжальні очі. Мене непокоїло, що від мого мовчання постраждав інший, навіть якщо цей інший не так давно намагався мене убити. Хіба так проводяться тортури?

Джаредів вираз пом’якшав, коли він побачив на моєму обличчі зміни.

— Я не збираюся тебе бити, — тихо промовив він, не до кінця впевнений у своїх словах. — Але мені потрібна відповідь на запитання.

То було навіть не те запитання — не про таємницю, яку я мусила будь-що охороняти.

— Скажи мені,— наполіг він, ледь приплющивши очі, в яких читалося розчарування і біль.

Невже я дійсно така боягузка? Краще воно б так і було — я б радше вірила, що мій страх перед болем притлумив усе інше. Але справжня причина, з якої я розтулила рот і заговорила, була набагато жалюгіднішою.

Я хотіла йому догодити — цій людині, що так люто мене ненавидить.

— Шукачка… — почала була я хрипким і грубим від тривалого мовчання голосом.

Але він нетерпляче мене перебив.

— Ми вже знаємо, що це шукачка.

— Ні, не просто шукачка, — прошепотіла я. — Моя шукачка.

— Що значить — твоя шукачка?

— Приставлена до мене, вона за мною наглядає. Через неї…— я ледве не вимовила слово, за яким прийшла б смерть. Ледве не сказала «ми». Чистісіньку правду, яку б він сприйняв за чистісіньку брехню, що зраджувала його найглибші бажання, найглибший біль. Він би ніколи не повірив, що його мрії можуть бути реальними. Усе, що він би в мені побачив, — це небезпечну ошуканку, що дивиться на нього очима, які він колись кохав.

— Через неї?.. — тиснув Джаред.

— Через неї я втекла, — видихнула я. — Через неї прийшла сюди.

Не зовсім правда, але й не зовсім брехня.

Джаред витріщився на мене і навіть роззявив рота, намагаючись перетравити моє одкровення. Краєчком ока я побачила, що Іян знову зазирає в печеру — його жваві блакитні очі здивовано розширилися, а на блідих губах запеклася кров.

— Ти тікала від шукачки? Але ж ти з ними заодно! — Джаред зусиллям волі узяв себе в руки, аби продовжити допит. — Чому шукачка тебе переслідувала? Що хотіла від тебе?

Я ковтнула — звук пролунав неприродно гучно.

— Вона хотіла тебе і Джеймі.

Його обличчя посуворішало.

— І ти намагалася привести її сюди?

Я похитала головою.

— Я не… Я…

Як я могла йому пояснити? Він не сприйме правди.

— Що?

— Я… не хотіла їй казати. Вона мені не подобається.

Він моргнув, у черговий раз спантеличений.

— Хіба ви всі не повинні любити всіх?

— Так, повинні,— підтвердила я, червоніючи від сорому.

— Хто тобі розпатякав про наш сховок? — запитав Іян із-за Джаредового плеча. Джаред скривився, але не обернувся.

— Я не можу сказати… Я не знаю… Я просто побачила орієнтири. Лінії в альбомі. Я намалювала їх для шукачки… але ми не знали, що вони означають. Вона досі думає, що то дорожня карта, — мій язик молов без упину. Я все чекала, що він ляпне щось не те, тому намагалася його стримувати.

— Як це ти не знала, що вони означають? Ти ж тут, — Джаред уже був простягнув до мене руку, але вона миттю упала.

— Я… у мене були проблеми з… з пам’яттю. Я не розуміла… Не могла побачити все. Наче на стіну наштовхувалася. Тому до мене приставили шукачку. Вона чекала, поки я дізнаюся решту…

Ой як багато сказано! Я прикусила язик.

Джаред з Іяном обмінялися поглядами. Вони ще ніколи такого не чули. І не вірили мені, але їм так хотілося, аби це було правдою! Аж надто хотілося. Від цього їм стало страшно.

Голос Джареда несподівано порізкішав.

— Ти бачила мою хижку?

— Так, один раз.

— А потім розповіла шукачці.

— Ні.

— Ні? Чому ні?

— Тому що… на