read-books.club » Гумор » Африка, сни 📚 - Українською

Читати книгу - "Африка, сни"

159
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Африка, сни" автора Олександр Сергійович Подерв'янський. Жанр книги: Гумор. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 64 65 66 ... 93
Перейти на сторінку:
дєло. Скіки я їй казала – кончай ето жлобство, на потних мужиков сідать – нє! Всьо-таки прикольнєй один раз на харошому трупі посидіть, ніж всю жизнь по гамну повзать…»

Муха увернулась от настырного пальца. За машиной с лаем бежала ДВОРНЯГА. Адик плюнул жевательной резинкой в собаку и сказал:

— Вова, харош карму псувать!

Собака с визгом убежала.

— Шо? – сказал Вова.

— Ти її задавиш, – сказал Адик, – а вона насправді не муха була совсєм, а колишня, наприклад там, англійська цариця, чи, може, якась там королєва красоти. Дивись, яка гарна, – зелена!

— Та не пизди, звичайна муха! – сказал Вова цинично.

— Ти не кажи, – сказал Адик, – от у мене друг, он разні книжки читав, у нього їх дома дохуя, сам бачив – то він казав, шо ото людина насправді після смерті проходить стадії пєрєрождєнія, і вполнє може оказаться мухою, чи там тараканом, чи котом, наприклад…

— Прікольно, блядь, – сказал Вова. – А снєжним барсом може?

— Може і снєжним барсом, – сказал Адик, – но це зависить от того, скіки ти всякої хуйні при жизні наробив. Якщо ти собі при жизні карму ізгадіш, то вже ніхуя не поможе.

— У мене був друг-амбал, – сказал Вова, – він мене задрав канкрєтно. Тоже казав, шо треба в жизні імєть цель. Він заїбав мене в доску.

Адік:

— Чого так?

Вова:

— У амбалів, як у наркоманів, самий большой кайф – присадить друга на амбалізм. Він так спочатку осторожно мені фоткі показував, Шварценегером соблазняв, а потом приїбався, шо я тоже должен заніматься. Я єму пообіщав, шоб він от’їбався. Встрічаємося случайно, він мені: «Ну шо, ти начав качаться?», – я: «Канєшно!», – він: «Шо-то не відно!»

Адік:

— Я тоже одного амбала знав. Од нього баба ушла, то он мені дзвоне і каже: «Давай вип’єм!» А сам не пив ніколи.

Адик рассказывал про амбала, опасно жестикулируя пистолетом.

— Я прихожу, він сидить п’яний, морду в вінєгрєт уронив и плаче. «Мнє, – каже, – нє то обідно, шо она ушла. Я, якби вона ушла к другому амбалу, шоб був єщьо болєе здоровий, я би пойняв. А вона, курва, ушла к якомусь студенту – сам худий, як гліст, і єщьо наркоман.

Вова:

— А ти пробував качатись?

Адік:

— Та одно время пробував, а потом надоїло.

Вова:

— Там у них разні примочки єсть, карочє, тіпа, напрімер, бархіаліс качать. А його і не видно, той бархіаліс. Він в глубині м’яса захований.

Адік:

— Прикольно.

Вова:

— Або вєноз. Амбали повєдєні на вєнозі. Так прийде на пляж, роздінеться, плавкі такі прикольні узкіє надіне, руку і ногу виставить і стоїть, вєнозом любується. Може так час або два простоять. І тьолкі йому не нада.

Адік:

— Їх вобщє хєр поймьош.

Сказал и выдернул у ПРИДОРОЖНОЙ КОЗЫ недожeваный цветок мальвы изо рта. Коза проводила бимер задумчивым голубым глазом.

14. ЭКСТ. СЕЛО КРАМАРЕНКИ. ПАСТБИЩЕ. ДЕНЬ.

Еe РОГАТЫХ ПОДРУЖЕК пас восточный учитель Гали, мастер Ли Фань Чу. В деревне поэтому все его звали ЛИФАНЧУКОМ. Мастер пас коз и одновременно тренировался. Козы с интересом следили за движениями замысловатых тау-лу хозяина.

ШУСТРЫЙ КОЗЛИК нeсся к Лифанчуку (ракурсная съeмка – вид сзади, stadycam). Коварно подбежав к хозяину сзади, козлик боднул мастера рогами в жопу, затем удрал на вершину холма, где нагло блеял, тряс рогами и рыл землю.

Учитель гнался за ним, как гепард, козлик уворачивался – так они прибежали в старый сад.

15. ЭКСТ. СЕЛО КРАМАРЕНКИ. ХАТА ТАТЬЯНЫ. ДЕНЬ.

Над дорогой поднималась пыль. Гнулись вербы. За садом белела аккуратная вдовья хатка, крики и возня доносились изнутри. Возле хатки стоял серебристый бимер.

СТАРЫЙ ДЕД задумчиво сворачивал цигарку, сидя на скамеечке у забора. СЕЛЬСКИЕ МАЛЬЧИКИ вдохновенно отколупывали от бимера металлические цацки.

Дед закурил, СЕЛЬСКИЙ ДЕБИЛ лениво ковырялся в носу, сидя в пыли посреди улицы. Из кармана его рубашки торчали чупа-чупсы. Ни мальчики, ни дед не обращали никакого внимания на женский визг, матюки и грохот, доносящиеся из хаты.

Учитель тихо обошел дом – он крался, как кот, почуявший мышь.

Ветер подул, ставни загрохотали. Дебил облизывал чупа-чупс. ДВЕ ТEТКИ присоединились к компании.

— Шо тут таке? Чого Тетяна кричить?

Это одна, скороговоркой, шепелявя и блестя золотыми зубами.

— Та таке… – махнул рукой дед. – Ото з города приїжжають всігда у Таньки самогонку куплять.

Ветер качал густые деревья и швырялся пылью. Открытое окно хлопнуло ставней. Учитель подкрался к окну, заглянул внутрь, потоптался лениво, почесал за ухом и внезапно рыбкой прыгнул в открытое окно. Женский визг, и вдруг стало очень тихо. Ветер швырнул пылью. Старый ветеран пустил дым из носа. У тeток от возбуждения даже как-то удлинились носы, а серeжки мелко тряслись, выбивая дробь.

Дверь отворилась, из двери рапидом вывалился Адик. Он постоял немного и рухнул. В спине у него торчала ножка от стола с большими гвоздями.

Из закрытого окна вылетел Вова, протаранив головой стекло. Оба ползком добрались до бимера, обклеенного фантиками и расписанного неприличными словами. Дети бросились врассыпную.

Адик и Вова, стеная, заползли в машину. Бимер катился, разбрызгивая грязь. Из окна автомобиля вылетела ножка с гвоздями. Одна из тeток бегом подобрала ножку и понесла в хату. Бимер скрылся в пыли.

А в хате учитель отвязывал охреневшую ТАТЬЯНУ, привязанную за руки к потолочной балке. Татьяна тяжело дышала и ошалело пялилась на своего спасителя.

Тeтка ворвалась в хату с ножкой стула и аккуратно положила еe на лаву:

— Отут, Танька, у тебе ножка одвалилась, то я

1 ... 64 65 66 ... 93
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Африка, сни», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Африка, сни"