Читати книгу - "Прокрастинація"

найважливіша справа — це написати матеріал для вашої маркетингової брошури, щоб надрукувати її і посприяти розвитку бізнесу, то прибирання столу може зачекати. Однак якщо найважливіша справа — сплатити іпотеку до закінчення терміну сплати, то розібрати стіл, аби знайти іпотечну декларацію, критично важливо. Аби впізнавати беззмістовні завдання, потрібно знати, що важливо, а що — ні. Це може бути складно прокрастинаторам і людям із СДУ або виконавчою дисфункцією. Варто завжди питати себе: «Я маю робити це просто зараз?» — і дріб’язковим завданням відповісти: «Ні».

Скажіть «ні» непотрібним зобов’язанням. Дуже легко взяти на себе надто багато. Прокрастинатори, що звикли жити у світі великих очікувань і високих ідеалів, люблять вважати, що можуть встигнути все. Взяти на себе забагато зобов’язань — значить отримати виправдання в тому, що не встигаєш вчасно зробити все або хоч щось. Непотрібні зобов’язання забирають час, якого ми потребуємо для найважливіших речей.

Нам може бути тяжко відмовити, коли інші люди просять нас щось зробити: допомогти їм, приєднатися до них, зробити послугу. Наше его тішиться, коли ми бажані і нас цінують, особливо якщо нас переконують, що ніхто не може зробити цю роботу краще за нас або що ніхто не може зробити її взагалі — ми незамінні. Іноді ми погоджуємося щось зробити, бо хочемо людям вгодити або ж переживаємо, що наша відмова їх образить. Та, коли ми просто погоджуємося щось зробити, без якихось намірів, це нас зовсім не влаштовує і може призвести до невдоволення й прокрастинації. Просто скажіть «ні».

Кажіть «ні» неприємним людям. Коли ви росли, батьки, мабуть, радили вам «мудро обирати друзів». Важливо проводити час із людьми, з якими ви можете бути відкритими і радісними, яким можна довіряти і до яких можна звернутися в біді. Також важливо «мудро обирати собі ворогів». Ви, мабуть, знаєте людей, що змушують вас почуватися гірше, а не краще. Вони можуть бути сердитими, понурими, критичними чи зверхніми. Поруч із ними ви замикаєтесь і почуваєтеся спустошеним, не таким, як треба, або не вартим любові. Якщо ви впізнаєте таких людей у своєму житті, пора подумати про зменшення їхнього впливу на вас. Ви можете сказати «ні»? Ви можете менше контактувати з ними? Ви не зобов’язані знаходити час на кожного, хто хоче побути з вами.

У вас можуть бути люди, що негативно на вас впливають, але ви не можете зовсім відмовитися від спілкування з ними, особливо якщо вони ваші співробітники чи далекі родичі. Можливо, ви зможете обмежити кількість часу, яку проводите з ними, або спробуєте розвинути в собі своєрідний заглушувач, щоб не перебирати на себе їхнього негативу. Коли Террі, прокрастинаторка, яка постійно страждала від почуття провини, спитала молодшу сестру, як та опирається постійній критиці та тиску їхньої матері, сестра відповіла: «Я просто її не слухаю!» Сказати мамі «ні» Террі навіть на думку не спадало.

Кажемо «ні» безладу

«Викиньте п’ятдесят речей».[212] Ми в захваті від цієї пропозиції Гейл Бланке, консультантки з особистого розвитку, яка радить людям починати із викидання мотлоху, а тоді переходити до розгрібання мозкових завалів. У кожного з нас знайдеться п’ятдесят речей, яких можна позбутися, каже Бланке: від розпарованих шкарпеток і сережок до одягу, який ми не носимо роками, від висохлих помад до ключів невідомо від яких дверей. Позбудьтеся усіх речей, що взялися невідь звідки й лежать у вас невідомо для чого. Якщо у вас є мотлох, дивлячись на який, ви відчуваєте обтяження, пригнічення чи засмучуєтеся, — викиньте його. Однак є одне важливе застереження: газети, журнали й каталоги рахуються як одна річ, незалежно від того, скільки їх іде у сміття. Коли ви кажете «ні» п’ятдесяти речам, складайте список того, що викидаєте; пізніше ви зможете озирнутися назад і пишатися тим, від скількох речей відмовились.

Ви також можете заглянути всередину себе і знайти там «речі», які можна викинути. Чи не тримаєтеся ви за давні думки, ворожнечу, обрáзи, сподівання або мрії — які не пасують до того, ким ви є сьогодні? А може, ваші думки сповнені жалю чи ви постійно живете в дусі розчарування? Може, у вас є переконання про себе, про інших людей, про успіх, про поразки чи про життя, які більше не приносять вам користі? Нелегко відпустити емоційне сміття, та коли ви нарешті дозволите собі це зробити, то, ймовірно, відчуватимете легкість, свободу і щастя. Додайте до свого письмового списку відкинуте ментальне сміття. Дещо із цього емоційного безладу, мабуть, докладалося до вашої прокрастинації.

Скажіть «ні» інтернет-залежності

Висмикніть вилку з розетки. На якийсь час вимикайте інтернет, смартфон і телефон; кажіть «ні» тим речам з вашого оточення, які відволікають вас. Вибір залишатися ізольованим протягом кількох годин чи днів може збивати з пантелику і навіть викликати тривогу («Я ж можу пропустити щось важливе!»), але більшість людей відчувають полегшення одразу ж, щойно витягнуть вилку з розетки. Наприклад, професор права Стенфордського університету Лоуренс Лессіг, експерт із кіберправа, «свідомо вирішує вийти за межі цифрової мережі: жодних блогів, обмежений прийом листів, окремі телефонні дзвінки» на період в один місяць щороку; коли завдання не таке масштабне, наприклад йому потрібно зосередитись на писанні, він вимикає з розетки свій безпровідний роутер, і жоден електронний лист не може завадити йому сконцентруватися на роботі.[213] Коли ви кажете «ні» електронній пошті, миттєвим повідомленням, смс-переписці, дописуванню в блог та інтернет-серфінгу, ви побачите, що маєте набагато більше часу й ментального простору для зосередження на тому, що вам потрібно зробити. Пам’ятайте, що ваш мозок насправді не є багатозадачним (щоразу, коли ви перемикаєте увагу, йому потрібно 0,7 секунди).[214] Тож, навіть якщо ви сидите на нудному зібранні чи слухаєте нецікавого лектора, витягніть вилку з розетки, вимкніть свій телефон чи кишеньковий комп’ютер і слухайте, що вам кажуть; інакше ви випустите щось з уваги.

Сядьте на низькоінформаційну дієту. Невже вам справді потрібно переглядати чи слухати новини чотири-п’ять разів на день? Невже вам справді потрібно переглядати останні оновлення цін в інтернет-магазинах? Невже вам потрібно отримувати електронкою оновлення про комерційні пропозиції, діяльність політичних партій та про всі хороші ініціативи, які ви підтримуєте? Скажіть «ні» інтернет-мотлоху. Ми отримуємо надто багато інформації, значно більше, ніж наш мозок може комфортно переварити. Кожен із нас має вирішити для себе, скільки інформації ми візьмемо, і захищати себе від інформаційного надлишку, що здатен радше засмічувати життя, ніж покращувати його.

Скажіть «ні» відеоіграм, віртуальній реальності та порнографії в інтернеті. Це все, ясна річ, захоплює людський розум, але також викликає звикання і спустошує, коли людина цим зловживає. Це як ліки: правильна доза покращує самопочуття, а передозування стає згубним. Ретельно слідкуйте за дозуванням власних фантазій. Окрім того, що це величезні крадії