Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 59 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]

[У статтю 59 внесено зміни згідно із Законом України № 81/96-ВР від 06.03.96 p.]

Об’єкт: суспільні відносини у сфері охорони та використання водних ресурсів. Вимоги до складу і властивостей води та заходи з охорони водних ресурсів регла­ментуються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Водним кодексом України і прийнятими на їх основі нормативними документами. Вимоги до охорони водних ресурсів, що включені до державних стандартів і відомчих нормативних документів, повинні відповідати положенням санітарно-гігієнічних правил і норм, а якість води водних об’єктів - встановленим для них гігієнічним нормативам.

Об’єктивна сторона полягає у вчинені зазначених у цій статті дій.

Усі води (водні об’єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров’ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об’єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Забруднення вод - це вчинення таких дій, що мають наслідком перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у воді водного об’єкта, в результаті чого цей об’єкт стає частково або повністю непридатним до використання. Засміченням вважається скидання у воду сміття, відходів, що не розщепляються, та які заважають нормальному використанню водних об’єктів.

Для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони. Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України. Виконавчі комітети місцевих Рад зобов’язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.

З метою охорони вод, що використовуються для господарсько-питних і культурно- оздоровчих цілей, встановлюються округи і зони санітарної охорони. їх розміри, а також комплекс необхідних санітарно-гігієнічних заходів визначаються відповідно до «Положения о порядке проектирования и эксплуатации зон санитарной охраны источников водоснабжения и водопроводов хозяйственно-питьевого назначения» або аналогічних документів, що нині діють наданий період.

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам забороняється забруднювати, засмічувати поверхні водозборів виробничими, побутовими та іншими відходами, сміттям, нафтовими, хімічними та іншими забруднюючими речовинами, здійснювати інші дії, що не відповідають вимогам водоохоронного режиму на водозборах.

Частиною 2 цієї статті встановлюється відповідальність за введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню. Під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів повинно забезпечуватися раціональне використання вод. До того ж передбачаються технології, які забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання, попередження їх шкідливої дії, охорону земель від засолення, підтоплення або пересушення, а також сприяють збереженню природних умов і ландшафтів як безпосередньо в зоні їх розміщення, так і на водозбірній площі водних об’єктів. Забороняється проектування і будівництво прямоточних систем водопостачання промислових підприємств, за винятком підприємств, які за технологією виробництва не можуть бути переведені на оборотне водопостачання. Також забороняється здійснення проектів господарської та іншої діяльності без оцінки їх впливу на стан вод.

Суб’єкт: відповідальність за ч. 1 цієї статті несуть громадяни та посадові особи, а за дії, передбачені ч. 2, лише посадові особи.

Суб’єктивна сторона: ч. 1 передбачає вчинення зазначених дій як з умислом, так і з необережності, а ч. 2 - лише з умислом.

Забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти п’яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 59-1 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 59-1 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]

Неповідомлення адміністрації найближчого порту України про проведене внаслідок крайньої необхідності без належного на те дозволу скидання у море шкідливих речовин з судна або іншого плавучого засобу, повітряного судна, платформи чи іншої штучно спорудженої у морі конструкції, а у випадках скидання з метою поховання - і органу, який видає дозволи та таке скидання, одразу після здійснення або в ході здійснення такого скидання -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб судна або іншого плавучого засобу від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.